Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Найвища краса це краса вірності

Найвища краса це краса вірності

Чи є з-посеред людських чеснот прекрасніша й чистіша, аніж вірність у коханні? Переконана, що ні. Доказів цьому знаходимо чимало як у реальному житті, так й у творах мистецтва. Про це розказують народні пісні, про це оповідають легенди й перекази, на цьому наголошують письменники у своїх творах, про це знає кожен, хто колись кохав…

Серед безлічі творів, присвячених вірності закоханих сердець, одним із найкращих, без сумніву, є повість видатного українського письменника XIX століття Г. Квітки-Основ’яненка ” Маруся “. Написаний у сентиментально-реалістичній

манері, цей Твір не залишить байдужим нікого.

В основі сюжету – ідеальне й разом із тим нещасливе Кохання Василя й Марусі. У повісті відображено глибокі й щирі почуття молодої пари, показано моральну чистоту і внутрішню красу цих двох молодих людей. А сам твір стає своєрідним гімном коханню й вірності закоханих сердець.

Героїня твору – Маруся – наділена найкращими людськими якостями. Дівчина працьовита, сором’язлива, ввічлива, вірить у Бога, поважає батьків. Вона не ходить на вечорниці. Ніхто з парубків не сміє її зачепити, бо дівчина може так подивитися, що хлопець

тільки “рака спече”. Змальовуючи дівчину, Г. Квітка-Основ’яненко не боїться використовувати ані епітетів, ані порівнянь, бо красуня Маруся дійсно-таки ідеальна з усіх боків. Крім того, письменник широко застосовує народнопоетичну палітру для передачі глибокого й прекрасного внутрішнього світу дівчини. Таким чином авторові вдається створити узагальнений образ української дівчини, який увібрав усе краще, чим щира національна Природа наділила українців.

Інший герой повісті, який припав до серця Марусі, – Василь – також наділений багатьма позитивними якостями. Він і працьовитий, і завзятий, він веселий і красивий, він – “гроза” дівчат і відданий товариш хлопцям. Пишучи про юнака, Г. Квітка-Основ’яненко постійно наголошує на тому, що він розбишакуватий за натурою, але ця розбишакуватість не зла, не руйнівна, це швидше спосіб самозахисту Василя, адже він виріс сиротою. Та не зачерствіло, не збідніло його серце в сирітських поневіряннях. Ні, у ньому найбільше місця залишилося добру й любові. Це читач починає розуміти з тих сторінок повісті, де описується весілля, на якому зустрічаються Василь і Маруся. Ба, навіть не вони зустрічаються, а їхні сором’язливі погляди, їхня боязкість виказати своє почуття любові, що зародилося зненацька, з першого ж погляду… І запалали їхні серця так, немов два самотні й незахищені дерева в степу від жагучої блискавки під назвою “кохання”…

Г. Квітці-Основ’яненку вдається вражаюче передати той серпанок романтики й обережності, у якому Василь і Маруся творили своє кохання. Та й було від чого берегти: від злих людей, від Марусиних батьків, що ніколи б не погодилися віддати свою зіроньку Марусю за сироту Василя. Адже це – пряма дорога до біди: пострижуть хлопця в рекрути, та й знай як звали. А дівчина? Ні вдова, ні дружина, а так – одна в полі билина. Але кохання знаходить вихід із цієї ситуації: поступово Василь зазнайомлюється з батьками Марусі. Його добре серце й працьовита вдача прихиляють серця старих людей. А тому, коли молодята відкривають свою таємницю, батьки майже погоджуються благословити дітей, та для цього Василь має заробити грошей, щоб відкупитися від рекрутчини… Та не судилося юним серцям з’єднатися.

Розпрокляте сирітство, триклятущі гроші! Бодай би вам не було добра! За що ви покарали любов, чистішої за яку не було у світі?! Василь від’їздить на заробітки, а Маруся тужить за ним, побивається. Ще прощаючись зі своїм милим, вона відчувала щось лихе, віщувала собі смерть, бо розставалися на кладовищі. А хлопець заспокоював її, бо такого не може бути, адже вже ось, скоро-скоро вони поберуться, тільки-но він повернеться. Та знало серце дівоче, що пророкувало. За декілька днів до жаданої зустрічі з коханим Маруся захворіла… і вгоріла. Швидко, як свічка…

Зустрічала свого судженого у весільному вбранні. Та втіхи від того нікому, бо красива й молода лежала Маруся в труні. Не дочекалося вірне дівоче серце щастя, як не зустріло й серце юнака того, чого прагнуло найбільше – іскристих очей Марусі, її усміху, її дотику, її слів, що ллються, мов джерельце говорить. Не судилося…

Останні сторінки Квітчиної поеми про любов і вірність сердець не читаються без сліз. Завершальний акорд повісті – схимництво й смерть Василя – стають офірою коханню, тим болючим вінцем вірності коханій. Життя без неї неможливе. Хлопець іде за нею, вирушає шукати ту частину серця, без якої його власне – болюча рана, незагойна, невиліковна, вічна. Вони зустрінуться! Десь там, у Господній господі, бо вірність має бути винагородженою… Я знаю це, вірю в це, бо немає нічого величнішого й прекраснішого в цьому світі, ніж вірність!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Підтримайте або спростуйте думку: “Найвища краса – це краса вірності” Чи є з-посеред людських чеснот прекрасніша й чистіша, аніж вірність у коханні? Переконана, що ні. Доказів цьому знаходимо чимало як у реальному житті, так й у творах мистецтва. Про це розказують народні пісні, про це оповідають легенди й перекази, на цьому наголошують письменники у своїх творах, про це знає кожен,...
  2. Краса вірності в коханні” за повістю М. Коцюбинського “Дорогою ціною” Кохання є основою життя будь-якої людини. Це почуття, яке дарує сили на подолання перешкод, надію на щасливе майбутнє, віру в себе. Саме таке кохання відчували один до одного герої повісті М. Коцюбинського “Дорогою ціною”. Та, як то кажуть у народі – “Хто не має кохання, той не знає і горя”,...
  3. Краса вірності (за романом “Прапороносці”) Роман “Прапороносці” О. Гончара – роман-трилогія про Велику Вітчизняну війну. У ньому виразно виявилась одна з найхарактерніших особливостей, мистецтва – показ особистості органічному зв’язку з колективом, глибоке розкриття її найпотаємніших роздумів, що сягають людинознавчих проблем, розуміння нею “краси вірності”. Проблема “краси вірності” розкривається через образ Брянського і Шури Ясногорської. Чистотою,...
  4. Краса вірності (за романом О. Гончара “Прапороносці”) Роман “Прапороносці” О. Гончара – роман-трилогія про Велику Вітчизняну війну. У ньому виразно виявилась одна з найхарактерніших особливостей мистецтва – показ особистості органічному зв’язку з колективом, глибоке розкриття її найпотаємніших роздумів, що сягають людинознавчих проблем, розуміння нею “краси вірності”. Проблема “краси вірності” розкривається через образ Брянського і Шури Ясногорської. Чистотою,...
  5. Краса вірності ( твір за романом О. Гончара “Прапороносці”) Роман “Прапороносці” О. Гончара – роман-трилогія про Велику Вітчизняну війну. У ньому виразно виявилась одна з найхарактерніших особливостей мистецтва – показ особистості органічному зв’язку з колективом, глибоке розкриття її найпотаємніших роздумів, що сягають людинознавчих проблем, розуміння нею “краси вірності”. Проблема “краси вірності” розкривається через образ Брянського і Шури Ясногорської. Чистотою,...
  6. ЗНО – Тест № 5 1. Ким, за словами Т. Г. Шевченка, є Г. Квітка-Основ’яненко? А Засновником нової української прози; Б засновником української сатири; В пропагандистом волелюбних ідей; Г борцем за незалежність української мови. 2. Укажіть справжнє прізвище Г. Квітки-Основ’яненка. А Квітка; Б Основ’яненко; В Основа; Г Конотопський. 3. Який творчий метод обрав Г. Квітка-Основ’яненко...
  7. Тема. І. Квітка-основ’яненко. “Маруся” – перша українська повість НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Уперше Василь познайомився з Марусею… А Під час збирання у лісі грибів і ягід. Б Перебуваючи на ярмарку. В На одному із весіль. Г Коли вона прийшла по воду до річки. 2. Коханий героїні – сирота, бідний парубок, який працював у місті… А Шевцем. Б Свитником. В Кравцем. Г...
  8. І. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. “МАРУСЯ” – ПЕРША УКРАЇНСЬКА ПОВІСТЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Тема. І. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. “МАРУСЯ” – ПЕРША УКРАЇНСЬКА ПОВІСТЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Уперше Василь познайомився з Марусею… А Під час збирання у лісі грибів і ягід. Б Перебуваючи на ярмарку. В На одному із весіль. Г Коли вона прийшла по воду до річки. 2. Коханий героїні – сирота, бідний парубок,...
  9. Образ Василя в повісті “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненко Образ Василя гармонує з образом Марусі. Василь – бідний селянський парубок, сирота, працює свитником у місті. Він розумний, гарний, працьовитий і релігійний. Портрет його змальований у фольклорному дусі: “Хлопець гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки: на виду рум’яний, моторний, звичайний…” Василя поважають дорослі, з...
  10. Душевна краса Марусі за повістю Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко посідає визначне місце в українській літературі. Він був першим прозаїком, чиї Твори стали справжнім гімном нашій прекрасній Україні. У своїх повістях він писав про земляків-українців як про чудовий народ, котрий відзначався розвиненою культурою, яскравим національним побутом і моральними чеснотами. Повість “Маруся” – один із найбільш зворушливих творів саме...
  11. “Маруся” Григорія Квітки-Основ’яненка – зразок сентиментально-реалістичної повісті Григорій Квітка-Основ’яненко залишив нам багату творчу спадщину. Різноманітний характер його творів. Є в нього і драми, є оповідання з гумористичним характером. Але є особлива сторінка творчості – це повість “Маруся”. Вона має сентиментальне забарвлення. Основою цієї повісті є зворушливе кохання гарної ніжної сільської дівчини та розумного й меткого, хоч і...
  12. “Маруся” – зразок сентиментально-реалістичної повісті Григорій Квітка-Основ’яненко залишив нам багату творчу спадщину. Різноманітний характер його творів. Є в нього і драматичні твори, с оповідання з гумористичним характером. Але є в нього особлива сторінка творчості – це повість “Маруся”. Вона має сентиментальне забарвлення. Основою цієї повісті є зворушливе кохання гарної, ніжної сільської дівчини і розумного й...
  13. Оцінка поведінки героїв повісті “Маруся” Після виходу в світ “Енеїди” Івана Котляревського в дворянських колах побутувала думка про те, що можливості української літературної мови вичерпуються написанням творів гумористичного плану. Ніби у відповідь на це твердження Г. Ф. Квітка-Основ’яненко створив повість “Маруся”. Цим твором письменник продемонстрував високі й різнобічні художньо-літературні можливості нашої мови, а також довів,...
  14. Образ Марусі в однойменній повісті Г. Квітки-Основ’яненка І. Зворушливо-трагічна історія кохання сільської дівчини та міського парубка. ІІ. Змалювання головної героїні. 1. Краса та розум Марусі. (“Кращої за неї не було в усьому селі”.) 2. Працелюбність дівчини. (“Увесь день коло діла, навіть мати за нею не поспівала”.) 3. Доброзичливість та привітність Марусі. (“Усякому поклониться і ласкаво заговорить”.) 4....
  15. Поетичний образ Марусі Твір за повістю Г. Квітки-Основ’яненка ” Маруся “. Видатний український письменник Григорій Квітка-Основ’яненко створим багато надзвичайно яскравих образів, які є окрасою всієї української літератури Але найбільше вдався авторові, мабуть, саме образ Марусі з однойменної повісті, який зачаровує своєю красою та чистотою. Загалом образ Марусі має фольклорну основу. Починаючи з її...
  16. Людське життя – найвища цінність Твір за баладою Ф. Шиллера “Рукавичка”. Які гарні старовинні балади! Читаючи їх, уявляєш лицарські турніри, лицарів у обладунках, прекрасних дам, для яких і виспівують балади молоді співаки з лютнями… Кожна Балада – це маленька розповідь про життя, про велике Кохання або геройський вчинок. Балада – не тільки красива Легенда, у...
  17. ОБРАЗ МАРУСІ БОГУСЛАВКИ ЯК УТІЛЕННЯ ВІРНОСТІ РІДНІЙ ЗЕМЛІ ОБРАЗ МАРУСІ БОГУСЛАВКИ ЯК УТІЛЕННЯ ВІРНОСТІ РІДНІЙ ЗЕМЛІ ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Історія, виспівана кобзарями. 2. Образ Марусі Богуславки в однойменній думі. 3. Вірність рідній землі – найвища цінність. Варіант 2 1. Думи в історії розвитку української культури. 2. Бранка, що рятувала інших полонених. 3. “Уже я потурчилася,...
  18. Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув народності у своїх творах, національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво та правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які стали основою повістей і п’єс митця, поєднуються...
  19. Поетичний образ Марусі (за повістю Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся”) Видатний український письменник Григорій Квітка-Основ’яненко створив багато надзвичайно яскравих образів, які є окрасою всієї української літератури. Але найбільше вдався авторові, мабуть, саме образ Марусі з однойменної повісті, який зачаровує своєю красою та чистотою. Загалом образ Марусі має фольклорну основу. Починаючи з її зовнішності та закінчуючи рисами характеру, ми бачимо Марусю...
  20. Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненки “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув до народності у своїх творах, до національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво і правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які лягли в основу повістей і...
Найвища краса це краса вірності
«
»