Національний характер українців у романі П. Куліша “Чорна рада”
Багатогранна діяльність П. Куліша нерозривно пов’язана з вивченням світогляду в цілому і характеру українського народу зокрема. Саме в цьому він убачав життєдайні джерела самобутності художньої творчості. У своїх філософських роздумах, статтях, оглядах, рецензіях, і, звичайно, творах письменник досить часто ставить у центр уваги саме проблему національного характеру, менталітету, питання про народні джерела його формування і становлення.
Особливий інтерес тут викликає роман “Чорна рада”, що є своєрідною енциклопедією українського
Паволоцький полковник Шрам згідно з авторськими ідеологічними настановами не дуже вірить у силу народних мас, більше покладаючись на козацьку старшину. Це, здавалось би, повинно послаблювати народне начало в його характері. Але саме доля України, рідного народу визначають сенс життя Шрама. Герой по-своєму бачить проблему й шляхи її розв’язання, і народ ніколи не був для нього чужим. Звідси й спорідненість характеру Шрама з характером героїв українських народних легенд, історичних пісень та дум. Згадаймо славного кошового отамана Сірка, що, вболіваючи за долю рідного краю, збирає козацьку раду і закликає хлопців-молодців сідлати коней та виступати в похід проти ворога. Або характерні для запорозького лицарства зневага до небезпеки, закоханість у степ, у безмежний простір, що також є прикметою української вдачі. Ці. ж риси властиві й герою роману Шрамові.
Мотив дороги, як і в народній творчості, також підкреслює в героях твору їхню козацьку витривалість та відвагу, що виявлялися у далеких і виснажливих походах, тяжких боях. Показовим тут є епізод битви Кирила Тура та Петра Шраменка, хоч він і має відтінок безрозсудності та нерозумної завзятості.
Крізь призму народного світосприйняття подає П. Куліш і характери Сомка та Брюховецького. Основним критерієм оцінки їхніх вчинків є відданість Україні.
Сомко наділений характерними рисами українського полководця і державного діяча. Йдучи за літописними та фольклорними оповіданнями, автор пише, що “він був воїн уроди, возраста і красоти зело дивної”. Постійні епітети та порівняння, інші деталі портрета підкреслюють у характері такі ідеальні риси народного героя як лицарство, гідність, чесність, відданість та мудрість. Ідея сильної української держави згуртувала навколо нього багатьох представників тогочасного суспільства.
За народною традицією йшов П. Куліш у змалюванні характеру Брюховецького. Іванець, як його називали козаки,- це образ політичного кар’єриста, подібного до Барабаша з українських народних дум та історичних пісень. Він – прямий антипод Сомка, тому поданий у різко сатиричному плані: від портрета до вчинків та дій. Це передає народну оцінку таких історичних персонажів.
Ще один яскравий тип характеру в романі – це Кирило Тур. Його життєва філософія – філософія свободи, любові, відваги й відчайдушності. Цим він нагадує славнозвісного козака Мамая з народних легенд та запорожців-характерників.
Важливим ідейно-естетичним чинником у “Чорній раді” є народна культура, яка пронизує різні сфери буття людини. Це й народна поезія, і побут, і релігія, і звичаї, і обряди. Та й природа в системі духовних і моральних цінностей народу завжди виступала могутнім фактором формування не лише емоційності української вдачі, а також джерелом любові, миру й злагоди. Згадаймо опис переживань молодого Шраменка через нерозділене кохання. У своїй сукупності вони й відтворюють атмосферу національного життя, у якій формуються національні характери українців.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)