На тему “Байки у світовій літературі”
Що називається байкою, і які її головні ознаки? Байка – це невелике, здебільшого віршований оповідання повчального характеру, героями якого виступають звірі, люди, рослини або предмети. Головна думка називається мораллю. Вона може перебувати як на початку, так і наприкінці байки. Обов’язковим для байки є використання алегорії, сатири, іронії. Алегорія (у перекладі із грецького означає “іносказання”) – це такий художній прийом, що полягає в зображенні одних явищ або образів через інші. Байці властив стислість і повчальність. Мова
Кого вважають засновником байки? Засновником байки вважають легендарного давньогрецького байкаря, що живе в VI ст. до н. е. на острові Самоса. Все життя Эзоп провів у рабстві. Його байки спочатку поширювалися усно, а згодом їх почали збирати в рукописі, Эзопу приписують збірник байок, у якому налічується понад 400 добутків
Назвіть найвідоміших байкарів миру. Які їхні добутки ви знаєте? Послідовниками Эзопа були Федр, Бабрий, Крилов. Серед їхніх добутків багато
Чому автори не змінювали самі назви байок? Як ви вважаєте, чому ми можемо навчитися в Эзопа? Римському поетові Федру належать такі рядки: В Эзопа вчитеся, добрі люди! Для того байка колють під ребро, Щоб виправити людські недоліки й похвалити красу й добро
Головна думка байки И. А. Крилова “Вовк і Ягня”? Головна думка байки висловлена в перших рядках байки: У сильного неспроможний винний завжди. Цих прикладів в історії ми досить знаємо. Вовк відчуває себе хазяїном, тому що був у тих місцях найсильнішим. Тому є безліч причин, щоб висунути обвинувачення неспроможному Ягняті й виправдати себе (захист не має значення для тих, хто узявся робити несправедливість.) Якими рисами характеру наділяє И. Крилов Вовка і Ягняти?
Вовк И. Крилова жорстокий, грубий, лицемірний. Говорячи про нього, автор використає слова, які передають характер Вовка: “бродив”, “хоче поживиться”, “голову тобі”, “поволок”. Вовк – упевнений у своїй силі й безкарності, тому в його мовленні велика кількість окличних речень, лайок. Ягня ж – необразливі. Інтонації його благаючі, жалібні: “якщо пресвітлий Вовк дозволить” , “насмілюся вам сказати”, “і переглянься”, “ах, чим же винуватий я?”