На шлях я вийшла ранньою весною
Матеріал уроку. Леся Храплива “Колись весною на Волині” (продовження).
Мета. Розширити знання учнів про життєвий і творчий шлях Лесі Українки; розвивати навички вдумливого, виразного читання; збагачувати мову дітей образними висловами; виховувати почуття любові до батьків, родини, до рідної землі, дбайливе ставлення до рідної мови.
Обладнання. Портрет письменниці та фото її родини, ілюстрації до творів, до періоду дитинства поетеси, збірки творів Лесі Українки.
Хід уроку
I. Організаційний момент.
II. Повторення вивченого
1. Кросворд.
1. Яке повне ім’я Лесі? (Лариса)
2. На якому музичному інструменті добре грала Леся? (Фортепіано)
3. Куди вислали тітку Лесі? (В Сибір)
4. Перший вірш, який написала письменниця. (“Надія”)
5. Що вишила Леся на могилу Т. Шевченка? (Рушник)
6. Як звали брата, з яким Леся найбільше товаришувала? (Михайлик)
7. Як називався журнал, у якому її вірші були вперше надруковані? (“Зоря”)
8. Де навчалася Леся? (Вдома)
9. Псевдонім Лесі. (Українка)
10. Хто був редактором журналу “Зоря”? (І. Франко)
11. Псевдонім мами Лесі. (Пчілка)
12. Прізвище Лесі.
2. Літературне читання віршів Лесі Українки учнями.
Вчитель та учні читають або розказують вірші напам’ять, звертають увагу на те, кому вони присвячені.
“…Олесю, серденько,
Співай веселенько!” (сестрі Олесі)
“Уже скотилось із неба сонце,
Заглянув місяць в моє віконце”, (коханій мамі)
“Не він один її любив.
Віддавна Україну поети славили в піснях”. (Шевченкові)
3. Вибіркове читання уривка “Колись весною на Волині”.
– Прочитати опис природи.
– Прочитати опис дівчинки.
– Прочитати розмову дівчинки і бабусі в особах (автор, дівчинка, бабуся).
III. Актуалізація опорних знань.
Вірш Лесі Храпливої “Леся Українка”.
Кругом Лесі Українки
В Колодяжному – селі
Там посходилися діти:
І великі, і малі.
Принесли конвалій квіти,
Бо найбільше любить їх,
І заслухалися діти,
Аж затих їх гамір, сміх.
І розказує їм стиха,
Як метелики-брати
Вміли дружньо люте лихо,
Вміли бурю перейти.
І розказує їм казку,
Як то лицарі колись
Після шостої поразки
Всьоме знову піднялись.
І розказує: в кайданах
Грізний велетень лежить,
Але час прийде, він встане,
Аж земля вся задрижить.
Каже дітям у городі
У вечірній тихий час:
– Хай ця казка в серці сходить,
Хай на бій готовить вас!
– Що нового про Лесю Українку ви довідалися із цього вірша?
– Які квіти найбільше вона любила?
– Про що розповідала Леся дітям у казках?
IV. Сприйняття й засвоєння матеріалу.
1. Слово вчителя.
Леся Українка дуже любила дітей і радо розказувала їм казки. Все те, про що розказувала їм, описувала опісля у своїх творах.
Величезний вплив на Лесю мав її дядько Михайло Драгоманов, який у 1861 році разом з Тадеєм Рильським і Петром Косачем ніс труну з тілом Тараса Григоровича Шевченка.
Через хворобу Лесі Українці доводилося багато їздити по світу. Її лікували в Криму, Одесі, Болгарії, Німеччині, Італії, Єгипті, Грузії. І хоча чужина завжди викликала в неї тугу за рідним краєм, але й збагачувала новими враженнями, знанням життя інших народів. У розквіті років, коли так хочеться радіти життю, вона перенесла ряд операцій і виснажене лікування. Незважаючи на хворобу, Леся багато самостійно вчилася, досконало володіла десятьма мовами (англійською, німецькою, французькою, італійською, грецькою, латинською, польською, болгарською, грузинською, іспанською). Прекрасно знала історію, у дев’ятнадцять років написала для молодших сестер підручник “Стародавня історія східних народів”.
“Тридцятилітня війна”, як називала Леся Українка свою боротьбу з хворобою. не зламала поетесу. Вона залишилася оптимісткою, раділа кожному прожитому дню, відчувала радість від спілкування з природою, рідними, друзями і вміла передати це у своїх віршах. Вона встигла дуже багато зробити за своє коротке життя – тільки 42 роки.
Саме в Грузії, 1 серпня 1913 року в місті Сурамі, в оточенні рідних і друзів перестало битися серце великої поетеси. Поховали Лесю Українку в Києві на Байковому кладовищі.
2. Читання оповідання вчителем.
– Послухайте продовження оповідання.
– Що нового ви дізналися з літератури та з Інтернету про таємничих мешканців лісу?
3. Словникова робота.
Кидати на поталу – залишити на поживу; на здобич.
Шати багате, розкішне, святкове вбрання.
Лісовик – міфологічна істота, яка, за уявленням багатьох народів, жила в лісі.
Водяник – за народним повір’ям, злий дух (зображуваний у фольклорі як дід із сивою бородою), який живе в озерах, річках тощо й приносить людям нещастя.
Русалка – за народними повір’ями, казкова водяна істота в образі гарної дівчини з довгими розпущеними косами й риб’ячим хвостом; водяна німфа.
Той, що греблі рве – чорт, диявол – персонаж слов’янської міфології. Вірили, що небезпечно згадувати його по імені, тому вживали різні назви.
Мавка – казкова лісова істота в образі гарної голої дівчини з довгим, розпущеним волоссям; лісова німфа.
Перелесник – казкова істота чоловічої статі, яка, літаючи до жінок у вигляді вогненного змія, спокутує їх.
Потерча – в українській міфології так називають дитину, яка померла нехрещеною.
Мак-відюк – дикий мак.
4. Робота над ілюстрацією.
– Розгляньте ілюстрацію до оповідання.
– Хто привертає увагу?
Слово вчителя.
Дуже любила Леся ходити до лісу, а одного разу навіть сама вночі побігла подивитися, чи не гойдається на довгому вітті берези зеленоока лісова дівчина…
Леся з мамою часто бували в чарівному місці – на озері Нечимному. Сідали біля ватри, на березі озера, і дядько Лев, пасічник, у якого вони зупинялися, починав свої оповідки…
– Опишіть, що ви бачите на малюнку, використовуючи слова з тексту. (На передньому плані дівчинка, років, може, з дванадцяти. На ній по-волинському вишита сорочечка, свитка і спідниця. У руках різне зілля. Позаду дівчинки сине озеро. Над озером схилила свої віти верба. На задньому плані віковічний ліс із столітніми дубами, одягнений в зелені шати. Це особливий казковий ліс.)
– Чи відповідає даний малюнок оповіданню?
5. Бесіда за питаннями.
– Чому Леся “мов огонь, спалахнула”?
– Знайдіть і прочитайте відповідь Лесі.
– Чому бабуся застерігала дівчинку не ходити до лісу?
– Прочитайте розповідь бабусі про таємничих лісових мешканців.
– Яке зілля потрібно з собою носити, щоб у біду не потрапити? (Дикий мак, терлич, полин.)
– Кого хотіла побачити Леся в лісі? (Русалочку, мавочку.)
– Як звали посестру Лесі? (Люда.)
– Про який твір Лесі Українки згадується в оповіданні? (“Лісова пісня”.)
– Чи читали, а може, чули про цей твір?
– Послухайте уривок з цього твору.
…Вже й сон-трава перецвітати стала.
От-от зозулька маслечко сколотить,
В червоні черевички убереться
І людям одмірятиме літа.
Вже з впрію поприлітали гості.
Он жовтими пушинками вже плавають
На чистім плесі каченята дикі.
V. Підсумок уроку.
VI. Домашнє завдання.
Навчитися виразно читати оповідання “Колись весною на Волині”. За бажанням намалювати ілюстрацію до прочитаного. Словесно описувати малюнок на с. 167.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)