Мужній Джек. Український твір-оповідання
Одного дня я йшла через парк на заняття в спортивну секцію. Був теплий весняний день, і в парку гуляло багато людей. Мою ж увагу привернула немолода жінка, яка сиділа на лавці, а біля її ніг грівся на сонці старий покалічений собака.
Мені стало дуже жаль бідну тварину, і я звернулася до її господарки із запитанням: – Вибачте, будь ласка, а що трапилось з вашим собакою? Чому в нього такий жахливий вигляд? Жінка запропонувала мені присісти поряд з нею. Деякий час вона мовчала, а потім почала розповідати: –
Трапилось це наприкінці зими. Ми
Ми з Джеком звернули на дорогу. Переходячи її, я підсковзнулася і впала. Піднімаючись, встигла помітити, що прямо на мене мчить автомашина. Роки в мене вже не ті, щоб швидко рухатись. Та й розгубилась я добряче.
Мій Джек помітив, що я запанікувала і швидко кинувся під колеса автомобіля. Водій змушений був різко звернути з дороги, і, дякуючи цьому, я встигла піднятися. Собака лежав серед дороги, а з покалічених лап текла кров.
Я підбігла до нього, на руках віднесла додому й потім довго лікувала. Жінка закінчила свою розповідь. Ми довго мовчали. Я з повагою дивилася на відважного собаку, який врятував життя своїй господарці.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)