Мої роздуми щодо назви п’єси О. Коломійця “Дикий Ангел”
Ще не почавши читати п’єсу Олексія Коломійця “Дикий Ангел”, я була заінтригована її назвою. Адже як може ангел – посланець Бога – бути диким? І тільки дочитавши твір до кінця, я зрозуміла таємницю назви п’єси.
Ангел у драмі Коломійця – це прізвище головного героя – Платона Микитовича – батька чотирьох дітей, чесної, справедливої людини, для якої життєвим кредо була правда, а мірилом людей – праця.
Платон Микитович – скромна людина, яка тверезо дивиться на життя. Його трудова біографія розпочалася з двох років,
Але ж чому він “дикий”? “Диким” він буває інколи в родині, адже життя його сім’ї суворо ним регламентоване: що, як, коли й кому робити. Він розраховує сімбйний бюджет до копійки. Платон Микитович відбирає
“Диким” є Ангел для заздрісних сусідів, для людей типу Крячка, який у своєму житті нічого не досяг, не придбав і навіть не зміг виховати сина. Він живе одним днем. Його сліпив добробут у родині Ангелів. Не розуміючи свого сусіда, Крячко вважав його диким, він завжди викривав Платона Микитовича за його “зажерливість”, вважав себе вищим, бо ним не “керує копійка”. А не керує тому, що її в Крячка немає.
“Диким” виглядає Ангел в очах пересічних людей, “диким”, бо був не схожий на більшість людей у той час, коли всі мали бути однаковими й рівними.