“Мої роздуми над твором О. Назарука “Роксоляна”
Кожен літературний твір здатний наштовхнути людину на певні роздуми, змусити її задуматися над тими чи іншими проблемами буття, які в усі часи турбували людей. Винятком не є і повість Осипа Назарука “Роксоляна”. У ній досить цікавого, піднята цікава проблематика, так що вона цілком може викликати певні роздуми у будь-якого з тих, хто уважно прочитав цю повість. Звичайно, вона викликала бажання поміркувати і в мене.
У центрі повісті – дивовижна історія дівчини на ім’я Настя з України. Здавалося б, її доля склалася трагічно – вона
Насамперед, кажучи про те, що мене найбільше вразило, хочеться згадати саму особистість Роксоляни. Далеко не кожна дівчина, перебуваючи в таких складних життєвих обставинах, зможе приймати настільки мудрі та виважені рішення, зможе вести себе настільки впевнено і сильно, щоб справити найкраще враження на Султана. Крім того, вона змогла бути ефективним правителем і виконувала багато складних управлінських функцій, коли Султан не зміг впоратися з ними самостійно. Все це говорить про те, що, незважаючи на зовнішню тендітність, слабкість, іноді невпевненість, дівчата дійсно можуть бути дуже сильними і виконувати те, що далеко не завжди вдається виконувати деяким чоловікам. Хочеться вірити, що такі люди існують і сьогодні, що вони можуть бути успішними, ефективними і результативними.
У весь час свого прочитання повісті Осипа Назарука я отримував сильні враження від особистості головної героїні повісті. Іноді її поведінка дивувала, іноді вражала, але завжди була помітна її сила. Роксоляна ніби ввібрала в себе силу всього свого народу, який стояв за нею, надихав її на дії і не давав їй бути спокійною і миритися зі своєю долею.