Мої мистецькі уподобання
Мистецтво здатне прикрасити світ чи навіть урятувати його. За яких умов витвір митця стає майже святинею, надихає людей, робить їх кращими? На це питання досить легко відповісти, коли оглядаєш картини Архипа Куїнджі – художника 70-80-х років XIX століття. Жоден з художників не мав у той час такого гучного успіху, як Куїнджі.
З мистецького доробку А. Куїнджі мені найбільше подобається його картина “Ніч на Дніпрі”. Сучасник художника писав про цей твір: “Вона вся сповнена світла й повітря, його ріка здійснює свій величний плин, і небо
Чимало творів Архип Куїнджі присвятив Україні. Серед них “Чумацький тракт”, “Дніпро вранці”. Дуже цікавою є картина “Українська ніч”, яка експонувалася на виставці художкиків-передвижників. Автору вдалося точно схопити всю чарівність української ночі. Його фарби, здається, просотані
“Дніпро вранці” – ще один твір Архипа Куїнджі. На цій картині зображено час, коли могутній Дніпро прокидається від нічного сну. Простір картини здається наповненим імлою. Фарби використано так майстерно, що степові трави здаються живими: ось дмухне перший вітерець, здуне імлу, і поважно колихне всіма своїми шапками цар степу – будяк. Блакитна смуга ріки зникає в неозорій далині українського степу.
На жаль, сьогодні нечасто влаштовують виставки, особливо художників-передвижників. І тому мені доводиться користуватися альбомом з репродукціями картин мого улюбленого митця. Ці репродукції дуже якісні, але як би мені хотілося на власні очі побачити оригінал тієї ж “Ночі на Дніпрі”. Я вірю в те, що оригінал на відміну від копій та репродукцій володіє особливою енергією. Цю енергію легко відчути, коли хоча б на хвилину залишаєшся сам на сам з твором мистецтва. Художник спілкується зі своїм глядачем за допомогою вдало покладених фарб, і це йому вдається не гірше за найкращого письменника, адже художник звертається безпосередньо до наших зорових відчуттів. І в цьому, на мій погляд, і полягає вічна сила й молодість справжнього мистецтва.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)