Майстер пензля Сергій Васильківський і українська природа

Україна дала світові багато талановитих художників, портретистів, графіків 17-18 ст., історичного живописця Лосенка і чародіїв пензля Левицького та Боровиковського. А картини Т. Шевченка “Катерина”, “Сільська родина”, “На пасіці” є виявом дивовижної любові майстра пензля до своєї батьківщини.

Україна – мальовничий край з прекрасною природою. Саме на цій землі зустрінеш безмежні золоті поля, смарагдові лісосмуги, гори з чудовими водоспадами. Тому й не дивно, що майстрів інших країн приваблювали краєвиди України.

Астраханець

Іван Іванович Соколов малював наш край, Лев Михайлович Жемчужников з Орловщини видавав Шевченкову “Мальовничу Україну”, курянин Костянтин Олександрович Трутовський писав картини на українські мотиви. Полотна цих художників старанно зроблені, але, на жаль, особливості української природи вони передати не змогли.

Творчість славнозвісного майстра Сергія Васильківського доводить незаперечну істину: зображення природи задля природи не досягає своєї мети багатогранного впливу на почуття. Справжній художник любить і оспівує природу не задля неї самої, а заради людини, яка змужніла на її лоні.

Палаюче

сонце робить південця засмаглим. Гірська природа – стрімкі скелі, круті провалля, різко освітлені й затінені місця – лягли в основу переважно геометричного характеру орнаментики, часто контрастного в кольорі живопису, що вплинуло на підвищену збудженість горців. Сонячний рівнинний ландшафт з його різноманітною флорою позначився на задушевній пісенності й м’яких кольорових поєднаннях мистецтва мешканців лісостепового краю. Сергія Васильківського істинно українським художником називали вже за дипломну. роботу “По Дінцю”. Він був здатний передати пісенність української природи, створити поетичний образ України на полотнах “Весна на Україні”, “Степова долина”.

Але найпоказовішою в цьому плані є картина “Козача левада”. Вона умовно поділена на три основні частини: трохи менше нижньої половини займає земля, неширокою смугою посередині – ліс, решта – небо. Простір обмежується в ширину зрізами рами, а в глибину – деревами. Звужені масштаби надають краєвидові характеру затишного, обжитого куточка.

Під одним з кряжистих берестів видніються люди, візок. А посеред левади біля озерця пасуться воли. Світлим плямам води на луках у лівій частині картини по кольоровій масі відповідають білі хмари-лебеді на синьому небі. Все це врівноважується великими темно-зеленими силуетами крислатих дерев праворуч на рівні обрію.

Художник створює ілюзію глибини з допомогою доріг, що йдуть від переднього плану картини в глибину, звужуючись у перспективі. Але цього замало. Васильківський спробував побудувати картину виключно на повітряній перспективі, фарби клав так, щоб барви висвічувалися ніби зсередини. Природа, тісно пов’язана з людиною, допомагає їй навіть у буденщині знайти високе, замилуватися краєвидом і вивищитися у діяннях та думках.

Сергій Васильківський досяг своїми творами глибини та ясності, народності. Його картини називають піснями й думами у фарбах. Вони сповнені поезії, задушевної і водночас могутньої. Картини Васильківського глибиною свого лірико-поетичного змісту, природністю організації і безпосередністю живописання, багатством кольорів – речі мистецької культури європейського рівня.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Майстер пензля Сергій Васильківський і українська природа

Categories: Твори на вільні теми

Links