Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Мої міркування про творчість Чехова

Мої міркування про творчість Чехова

Він міг стати знаменитим лікарем, але не став. З медициною роману не вийшло. Юрист теж з нього не вийшов. У роздум і безгрішшя він почав писати про те, що зауважував або чув, і поміщати в “Листках” і ілюстрованих журнальчиках. Так став літератором. А публіка, поважна публіка полюбила “Антошу Чехон-Ті” – парубка в пенсне, зовсім звичайного зовні. За що? Чехів звів у ранг мистецтва зображення повсякденного життя. Всі його ранні Твори – про, м’яко говорячи, не героїчних особистостях, і що характерно, навіть обсяг оповідань – маленький.

Яка протилежність романістам Толстому або Гончарову! А. Чехов довів звичайне оповідання про звичайну подію до повної досконалості. А далі, як у всякого віртуоза, як у Паганини або Ріхтера, у Чехова треба новий зліт – “Степ”, “Три сестри”, ” Вишневий сад “, “Дядько Ваня”.

Це втомлений полудень життя. Його малював Чехов з гіркою усмішкою. Чехів не був би Чеховим, не був би великим письменником, не був би інтелігентною російською людиною, якби до простодушної й доброї естетики зрілого періоду не домісилося його відношення до життя, що прощає, з усмішкою, що любить, але з гіркотою.

От лейтмотив і “Дядька Вані”, і “Сестер”, і “Вишневого саду”: “Що ж отут поважати? Звичайно, все плохо… І всім жахливо нудно”.

Пушкін, Толстой, Достоєвський, Гончарів, навіть Салтиков-Щедрін – виліплені природою або Богом крупно й сильно й у Творчості, і в особах. Чехів створений іншим способом. Ця тиха витончена людина немов накреслена тонкою голкою, з надзвичайною шляхетністю всіх ліній. У Чехові Росія полюбила себе

“Усе в нього вийшло як у всіх росіян, – зауважує Василь Розанов із приводу Чехова, – учився одному, а став робити інше; звичайно, не дожив до повного років. Хто в нас доживає? Гнізда не мав, був мандрівний. Ні звуку різкого, ні думки великий…* А от слухаєш і слухаєш, і забуваєш, що дощ іде, що так нерозумно всі, і не те що миришся з дурним, – цього ні, – але в безмірно дурну й дощову епоху знаходиш сили як-небудь переіснувати її, перетягтися по ній”. У цьому складається щира мудрість Чехова: у героїчну епоху треба жити героїчно, а в негероїчну епоху все-таки не розбивати об стіну голову. Цю думку про життя він вселяє нам

Хочеться згадати епізод його взаємин з Максимом Горьким. Написавши знамениту п’єсу, Горький із властивим йому пролетарською простодушністю назвав її “На дні життя”. Чехову в п’єсі сподобалося всі, крім заголовка, і він порадив Горькому змінити його. Так виник образ-символ, знак, що вбрав у себе, немов губка, значну частину типових рис тодішньої реальності

У цьому весь Чехов, у смутній незавершеності, у тім, як він переживає й почуває, як дивиться й що бачить


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Творчість Чехова на початку ХХ сторіччя Почалася в 1904 року Війна з Японією настільки схвилювала Антона Павловича, що він довгий час не міг писати ні рядка. Годинниками просиджував Чехов над газетами й картами, вивчаючи хід воєнних дій. Поразки російських військ озивалися в душі письменника болем, але разом з тим він розумів, що невдала війна з Японією...
  2. Творчість великого російського письменника Антона Павловича Чехова Творчість великого російського письменника Антона Павловича Чехова ставиться до кінця XIX століття. Він народився в 1860 році, у місті Таганрозі в купецькій сім’ї.. Антон Чехов був четвертою дитиною. В 1876 році його батько розорився й був змушений бігти від кредиторів у Москву, залишивши сім’ю. В 1879 році Чехов закінчує міську...
  3. Творчість Чехова в 1898 році В 1898 році були написані “Людина у футлярі”, “Агрус”, “Ионич”, “Душечка”. Якщо на початку свого творчого шляху Чехов глузував з духовної злиденності міщанина, то в цих добутках ПРО викриває обивательщину як страшне суспільне зло. Оповідання “Людин у футлярі” завершив тему, що пройшла червоною ниткою через всю творчість Чехова,- тему викриття...
  4. Російська література й творчість Чехова Коли в 1899-1903 роках твору Чехова в десятьох томах вийшли двома виданнями, читачі дізнавалися себе в його героях. Дуже багатьох це дратувало, тривожило заснулу совість, і Чехов для них був нелюбимим, “неспокійним” письменником. Тип такого читача, якому ставало незатишно після читання чеховських книг, уловили Горький. Наприкінці грудня 1900 року він...
  5. Художня майстерність Чехова-Оповідача Антон Павлович Чехов – найбільший гуморист. Нам відома безліч його розповідей, хоч і маленьких, але дивно цікавих. Яким же образом Чехов домагається такого результату? Спробуємо розібратися в цьому на прикладі розповіді “Товстий і тонкий”. Заголовок, як завжди, дуже точний Уже з нього ми довідаємося про головні діючі особи. Але відразу...
  6. Своєрідність гумору в добутках А. П. Чехова СВОЄРІДНІСТЬ ГУМОРУ В ДОБУТКАХ А. П. ЧЕХОВА Очисну силу сміху використовували багато письменників у своїх утворах. Особливо яскраво сміх виявився в сатиричних добутках Н. В. Гоголя й М. Е. Салтыкова-Щедріна. Чехів слідом за своїми великими попередниками також віддає належне гумору. Але проявляється сміх у чеховських добутках дуже своєрідно. “Сміх крізь...
  7. Відповіді до теми: оповідання А. Чехова Чим відомий А. Чехов у світовій літературі? Антон Павлович Чехов увійшов в історію світової літератури як найвидат – ніший майстер короткого оповідання. В невеликих за обсягом творах він. зумів розкрити глибокий зміст, зображуючи найважливіші проблеми людського сус­пільства. У жанрі оповідання в російській літературі він був неперевершеним май­стром, як відзначали його...
  8. Трагізм життєвих дрібниці у творах Чехова Один з найвідоміших російських письменників Антон Павлович Чехов давно віднесений літературними критиками до розряду геніальних художників слова. Талант цього письменника дозволяв йому створювати добутку, що стали теперішніми художніми відкриттями. А. П. Чехов досяг того рівня майстерності в описі характерів персонажів і значимих деталей оточующей їхньої обстановки, що зміг, використовуючи малу...
  9. Смішне й смутне в оповіданнях А. П. Чехова У творах Чехова величезне число відтінків комедійного й драматичного. Чим більше вдивлявся письменник у найпростіші життєві ситуації, тим до більше несподіваних висновків приходив. Гумористичні обставини раптом оберталися драмою, а сумні події перетворювалися у фарс. Все це виражено у творах Чехова, де, як у житті, переплітаються смішне й смутне Письменникові хочеться,...
  10. Біографія Чехова Антона Павловича Чехов, Антон Павлович (I860- 1904 р. г.) Прозаїк, драматурги Біографія Батько Чехова був бакалійником, що володів крамницею в Таганрозі. Була еточ людина досить твердим, владним. Дід Чехова (по батьку) – колишній кре пісної, що одержав вільну й став керуючим У Чехова були четверо братів і сестра. Мати Чехова теж була...
  11. СМІШНЕ Й СМУТНЕ В ДОБУТКАХ А. П. ЧЕХОВА Людина – істота чутливе, емоційне: веселиться, коли йому добре, легко на душі, коли він бачить радість інших, і засмучується, якщо щось не ладиться, раптом налягло лихо, якщо з кимсь трапилося нещастя. Це природно. Так само природно, як сміються над комедією або переживають разом з героями трагедії. І звичайно люди намагаються...
  12. Твір А. Чехова “Вишневий сад’ – комедія чи драма? І. Чому Станісдавський поставив драму? (К. Станіславський писав: “Для меня “Вишневий сад” не комедия, не фарс – а трагедия в первую очередь”. Саме так він поставив п’єсу, оскільки побачив трагедію нещасливих людей, які не можуть зарадити собі, не в змозі боротися проти обставин, що сильніші за них. Саме тому, вважав...
  13. Сатира ранніх оповідань Антона Чехова Ранні оповідання А. П. Чехова вирізняються яскравим гумором, дотепністю і легкістю оповіді. Молодий письменник дарує читачеві блискучий водевільний гумор. Разом із тим, тоді ж, у середині 80-х років, у його творах з’являється нещадна сатира. “Смерть чиновника”, “Товстий і тонкий”, “Довідка”, “Хамелеон”, “Унтер Пришибєєв” по-новому продовжують і розвивають кращі тра –...
  14. Роль художніх деталей в оповіданнях А. П. Чехова У Творчості Антона Павловича Чехова оповідання займає особливе місце. Він був одним з улюблених жанрів письменника. Характерною рисою оповідання як літературного жанру є його порівняно невеликий обсяг, що робить досить скрутним застосування великих описів. Тому для письменника, що працює в цьому жанрі, особливо важливо вміти передати ідею за допомогою художніх...
  15. Міркування про творчість Миколи Рубцова Микола Михайлович Фляків народився в селі Емецк Архангельської області, розташованому на березі Північної Двіни. Йому було п’ять років, коли почалася Велика Вітчизняна Війна. Н. Фляків виявився в дитячому будинку села Никольское Тотем-Ского району Вологодської області. У Никольском закінчив семирічну школу й відразу ж виїхав у Ригу, щоб надійти в морехідне...
  16. Художня деталь у новелістиці А. П. Чехова Серед інших письменників А. П. Чехова виділяє незвичайна спостережливість. Глибоке знання життя й людей допомагало йому за допомогою дрібних подробиць, окремих штрихів зображувати правдиво і яскраво характер людини, предмети, природу. Тому художня деталь має важливе значення у Творчості Чехова. Він був дуже строгий у відборі подробиць, перевіряв усе до дріб’язків...
  17. Особисті міркування про творчість Лесі Українки Якби я зустріла Лесю Українку (уявимо таку фантастичну подорож у часі), я б її запитала: “Важко, Леся, бути мужньої? Важко нести свій хрест?” Саме так я сприймаю творчість нашої співвітчизниці. Про Лесе Українку завжди говорили як про людину мужнього характеру. А коли ми взагалі говоримо про мужність? Тільки тоді, коли...
  18. Оповідання А. П. Чехова “Ионыч”. Думки й почуття автора ОПОВІДАННЯ А. П. ЧЕХОВА “ИОНЫЧ”. ДУМКИ Й ПОЧУТТЯ АВТОРА Антон Павлович Чехов – майстер мініатюри, оповідання. У порівняно невеликому обсязі письменник уміє зосередити основні ідеї, розкрити глибокий задум задуманого. Так, оповідання “Ионыч” по широті й філософському розкритті Теми зіставимо сповестью. Авторові вдалося “концентрированно” викласти важливі проблеми сучасної йому дійсності, показати...
  19. Сатира ранніх оповідань Чехова Ранні оповідання А. П. Чехова вирізняються яскравим гумором, дотепністю і легкістю оповіді. Молодий письменник дарує читачеві блискучий водевільний гумор. Разом з тим, тоді ж, у середині 80-х років, у його творах з’являється нещадна сатира. “Смерть чиновника”. “Товстий і тонкий”, “Довідка”. “Хамелеон”, “Унтер Пришибєєв” по-новому продовжують і розвивають кращі традиції Гоголя...
  20. Мої міркування про творчість В. М. Шукшина Мистецтво В. Шукшина як письменника, актора, драматурга не може залишити байдужим жодного людини. Задамо собі питання: чим же беруть за душу й серце твору Шукшина? Відповідь на нього простий: селянський син, він не тільки у всіх тонкостях знав сільське життя, воно “чуяв” її нутром, серцем, всім єством своїм, тому так...
Мої міркування про творчість Чехова
«
»