Моє враження від новели Р. Бредбері “Усмішка” Р. БРЕДБЕРІ, А. ДЕ СЕНТ-ЕКЗЮПЕРІ
ЛЮДИНА ТА ЇЇ СBIT
Р. БРЕДБЕРІ, А. ДЕ СЕНТ-ЕКЗЮПЕРІ
Моє враження від новели Р. Бредбері “Усмішка”
Новела американського письменника Р. Бредбері “Усмішка” залишає неоднозначне враження. Важко читати сторінки, присвячені майбутньому. Стає просто страшно. Це не люди, а справжнісінькі дикуни, озброєні залишками техніки. Воно й не дивно: адже вони уміють лише руйнувати, бити, громити.
Вражає те, що земляни, створивши технократичну цивілізацію, прийшли до духовного зубожіння. Вони не сприймають краси. Саме тому їм цікава дика
А маленький хлопчик Том стояв, зачарований цією картиною. Він єдиний, хто не міг на неї плюнути. Чому? Та тому що Том ще не зіпсований духовно, у нього немає ні тієї жорстокості, ні тієї ненависті, що є у дорослих. Мені він дуже сподобався. Як і йому, мені було боляче, коли нищили картину.
І ось усе скінчилося. Натовп розійшовся. Навколо стало тихо. Світ заснув. Не міг заснути тільки
Фінал новели символічний: ранок і дитина, яка тримає посмішку. Таке закінчення твору породжує впевненість у тому, що все буде добре. І прийде справжнє майбутнє, яке побудують люди “з душею, яка горнеться до гарного”. А краса завжди здатна пробудити душу. Адже не тільки наука є складовою міцної цивілізації.