“Моє сприйняття поезії А. Ахматової”
Є безліч поетів, читання творів яких може справити на кожного з нас найсильніше з можливих враження, і в цьому дуже мало дивного. Однак у всіх з нас є один такий поет, чиї творіння просто неможливо сприймати з байдужістю. В моєму випадку таким поетом, а вірніше, поетесою, є Анна Ахматома. Якщо спробувати виділити одне єдине слово, щоб описати моє сприйняття її творчості, я можу прийти до висновку, що це слово – небайдужість. Чому ж її творчість викликає в мені стільки емоцій? Як її творчості вдається досягти такого високого результату? Саме в
Як мені здається, ключовим аспектом тут є те, що Анна Ахматова змогла з легкістю показати всі найглибші прагнення душі кожної людини, все найрізноманітніші емоційні прояви людських почуттів та емоцій. Хочеться відзначити, що вже в ранніх своїх творах видно талант поетеси, адже вона з легкістю передає свій настрій і те, чим вона живе день від дня. Якщо говорити про любовну лірику Ахматової, то можна помітити, що в її творах кожна деталь є дуже важливою, тому читач повинен звертати увагу буквально на все.
Цікавим фактором, який я помітив при читанні її
Як я вже і писав, найголовнішим, що визначило моє сприйняття творчості Анни Ахматової, є небайдужість. Здається, її творчість, поезія змогли забратися в найпотаємніші куточки моєї душі, щоб дати мені нові і сильні відчуття, які просто неможливо отримати з інших джерел.