“Моє село в майбутньому”

Моє рідне село, село, де народилися мої батьки і живуть мої бабуся та дідусь, має цікаву назву – Паланка. Воно розташоване в Черкаській області, в Уманському районі. Село розкинулося на одній з погордованих рівнин Придніпровської височини і взяло свою назву від назви річки, понад якою і були вибудувані хати перших поселенців. Село знаходиться неподалік від міста Умань, яке має велику історію, тому його історія досить тісно переплітається з історією міста.

Паланка розташована в місцевості, яка привабила своїми природними умовами перших

поселенців ще в давні часи. Неподалік від Паланки нещодавно археологи проводили розкопки, які підтвердили, що село має багату історію і було заселене в стародавні часи. Тоді його мешканці займалися землеробством і полюванням.

Під час возвеличення українського козацтва біля Паланки знаходився табір отамана Северина Наливайка, а його землі належали родині місцевих магнатів. У середньовіччя село декілька раз руйнувалося під час жорстоких війн, але знов і знов відбудовувалося. У XVII сторіччі воно увійшло до складу Російської імперії.

Революція в царській Росії сколихнула і Черкащину, і в цей час загинуло

багато селян, які билися хто за червоних, хто за білих, а хто й у складі різних вільних загонів. Не менше мешканців Паланки поклали своє життя заради Батьківщини у часи Великої Вітчизняної війни, відстоюючи рідну землю від захоплення фашистських загарбників. Після війни село було повністю відбудовано і з кожним роком воно лише розширюється і розвивається, але його жителі ніколи не забувають великого історичного минулого своїх предків. Не забуваю про це минуле і я, і згадую про нього кожний раз, коли приїжджаю до бабусі і дідуся. Особливо мені подобається бувати біля закиданої криниці в урочищі Дубина. Кажуть, якщо у Великдень прикласти до криниці вухо, можна почути перелив дзвонів церкви, яка колись тут існувала а потім була зруйнована.

Зараз моє село процвітає. Його мешканці зайняті у фермерських господарствах та працюють у інших сферах, забезпечуючи повноцінну життєдіяльність Паланки.

Нажаль, зовсім недавно моє рідне село пережило період занепаду, сліди якого можна й сьогодні побачити на околицях Паланки. Але кожен рік приїжджаючи сюди на літні канікули, я бачу, як стрімко все відновлюється, будуються нові хати, відкриваються нові магазини та інші заклади, а на вулицях з’являється нова сільськогосподарська техніка та престижний особистий транспорт. Це мене дуже радує, бо майбутнє свого села я бачу у самих райдужних фарбах. Я сподіваюсь, що Паланка повністю відбудується, люди будуть з задоволенням займатися сільським господарством та іншими роботами, отримуючи за це достойну платню. Крім того, у односельців моїх родичів буде час на гарний відпочинок та завжди знайдеться хвилинка помилуватися красою природи цього краю та замислитися над минулим і майбутнім гарного справжнього українського села під назвою Паланка.

“Маленька крапелька величної держави –
моє село, багато є таких!
Зазнало лиха, бідувань і слави
Воно живе і вічно буде жити!”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Моє село в майбутньому”