Home ⇒ 📕Твори на вільні теми ⇒ Моя улюблена вулиця

Моя улюблена вулиця

У сучасному місті вулиці – це магістралі, котрими пересувається транспорт, люди, це ніби артерії, котрими рухається кров у людському організмі. Місто – це теж наче організм, і кожна вулиця в ньому відповідає за щось. У моєму рідному місті улюбленими для мене є кілька вулиць.

Звичайно, що розпочну я з вулиці, на котрій народився й ріс. Розташована вона в старому районі Харкова, тому будинки, що стоять тут, майже всі одноповерхові, побудовані з цегли. Вони мають вікна з дерев’яними рамами, на підвіконнях яких красуються кімнатні квіти.

На рідній вулиці росте багато дерев: тополь, кленів, лип. Навесні тут рясно цвітуть бузок і черемха, тому аромат стоїть просто дивний. На цій вулиці я жив до восьми років, але й досі мені інколи сниться, як ми з друзями катаємось на велосипедах, печемо картоплю на вогнищі, ліпимо снігову бабу…

Однією з вулиць, які я люблю у своєму місті, є вулиця Сумська. Це головна вулиця Харкова, вона має давню історію – колись це був основний шлях до міста Суми, звідси й назва. Досі частина вулиці забрукована. На Сумській можна побачити будівлі кінця XVIII – початку XIX століття, тут розташовані також знакові для Харкова

споруди – фонтан Дзеркальний Струмінь, який було встановлено 1947 року та який став одним із символів сучасного міста, пам’ятник Тарасові Шевченку, встановлений ще 1934 року, він не постраждав під час Великої Вітчизняної війни. До речі, останній було визнано одним із найкращих пам’ятників великому українському поетові. Усі гості Харкова обов’язково вирушають в екскурсію вулицею Сумською, бо тут справді є на що подивитися.

А зараз я живу в досить молодому районі Харкова. Проспект Перемоги, де стоїть дев’ятиповерховий будинок, в якому я живу, дуже широкий, там постійно рухається велика кількість транспорту, оскільки зовсім поруч розташований виїзд із Міста на окружну дорогу. Поруч з нашим двором розташована кінцева станція метро. Незважаючи на те, що тут стоять тільки багатоповерхівки, а тому живе багато людей, наш двір можна назвати затишним, тут також росте багато дерев, є кілька дитячих майданчиків. Я живу тут не так довго, але й це місце вже стало одним з моїх улюблених.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Моя вулиця – найкраща! Існує безліч думок про те, що людина в житті формується залежно від середовища, в якому вона виросла. Ті традиції і порядки, які ми спостерігаємо і в яких беремо участь від самого народження ми підсвідомо проносимо крізь усе життя. Важливе значення для людини має вулиця, на якій вона живе. Важливо і...
  2. Вулиця Харківських Дивізій Вулиця Харківських Дивізій Харків – один з найбільших індустріальних, наукових та культурних центрів України. Його площі, проспекти, парки, вулиці мають свою історію, привабливі архітектурними спорудами, вражають величністю, красою і неповторністю. Знати героїчне минуле свого рідного краю, рідної вулиці, на мою думку, повинен кожен з дитинства. Оскільки любов до Вітчизни починається...
  3. Вулиця, якою ходиш щодня Великий німецький поет і мислитель Гете поставив одного разу собі таке питання: “Що складніше за все побачити?” Виявляється, що складніше за все побачити не минуле, покрите багатовіковим пилом, і не майбутнє, що окутане туманом невідомості. Ні, не це. На своє питання мудрий Гете відповів: “Те, що лежить перед самими твоїми...
  4. Моя вулиця, мій мікрорайон (твір-опис місцевості на основі власних спостережень) Я живу на проспекті, який має назву “Московський”. Ця вулиця з’явилася майже одночасно з Харківською фортецею. Це найбільша і найдовша вулиця у Харкові. її довжина понад двадцять два кілометри. Харків’яни звуть Московський проспект “Алеєю гігантів”, тому що саме тут розташовані найпотужніші заводи міста. Це і тракторний, і велосипедний, і верстатобудівний,...
  5. Моя вулиця (твір-опис місцевості) План I. Моя вулиця – найдорожче місце. II. Загальний вигляд вулиці: 1. Історія забудови. 2. Житлові будинки. 3. Державні установи та громадські заклади. 4. Моя школа. III. Я люблю свою вулицю. У кожної людини є найпам’ятніші, найдорожчі місця в житті. Для мене – це моя рідна домівка, мій дім, моя...
  6. “Вулиця мого дитинства” Для кожної людини дуже важливо те місце, де вона проводить своє дитинство. Дитинство – це пора, коли все в світі сприймається зовсім не так, як у дорослому житті. Діти навчаються життю по-новому, все, що відбувається в світі навколо них, – це щось цікаве, неймовірне. Саме з цієї причини для дитини...
  7. Наша вулиця У кожної людини є найпам’ятніші, найдорожчі місця в житті. Для мене – це моя рідна домівка, мій дім, моя вулиця. Коли я була зовсім маленькою, мої батьки одержали квартиру в новому районі на вулиці Дружби Народів. Я вважаю, що ця назва символічна, адже саме дружба між людьми є запорукою найкращих...
  8. Моя рідна вулиця взимку Вечір напередодні Різдва видався дійсно святковим. Небо було якесь різнокольорове: на сході блакитне, на заході рожеве, на півдні воно мало сірий колір, а на півночі – фіолетовий. У височіні ледь намітився місяць. Чим нижче сідало сонце, тим синішим ставав сніг. На землю поступово опустилися сутінки, вулиця освітлилася ліхтарями. Вже коли...
  9. Моя рідна вулиця взимку – ІV варіант І V Варіант Вечір напередодні Різдва видався дійсно святковим. Небо було якесь різнокольорове: на сході блакитне, на заході рожеве, на півдні воно мало сірий колір, а на півночі – фіолетовий. У височіні ледь намітився місяць. Чим нижче сідало сонце, тим синішим ставав сніг. На землю поступово опустилися сутінки, вулиця освітлилася...
  10. Роман Ямпольский “Московська вулиця” Є щось знаменне в тім, що чи не сама стругаючи режимна магістраль нині одна із самих кокетливих і ошатних вулиць столиці. Я про старий Арбат. Там, де колись проходила вулиця, що була насичена підозрілістю й сигнальними пристроями, траса, де по осьовій лінії присмерком міг промчатися з ескортом машин сам Сталін,...
  11. Опис вулиці Мені пощастило народитися в одному з найпрекрасніших міст нашої країни та жити на одній з самих красивих його вулиць. Вона має багато давню історію і ще в XVII сторіччі була забудована особняками купців. На жаль, під час Великої Вітчизняної війни більшість будинків були зруйновані бомбардуванням. Але відразу після закінчення війни...
  12. Як тебе не любити, Харків мій! Напевно, кожна людина вважає, що його місто або сіло, де він народився й живе, – найкращий куточок на землі. Це й зрозуміло, тому що це місто – єдиний, неповторний. Він виплекав тебе на своїх долонях, збагатив своєю касою, подарував друзів. Ти – його часточка, його надія. Таким для мене є...
  13. Моя вулиця (твір-опис) На проспекті Героїв Сталінграда моя родина живе з 1967 року. Раніше він називався вулицею Байрона. Може, комусь хочеться жити на широкій гучній магістралі з потоком машин у десять рядів. А комусь до душі затишні котеджі на тихих тінистих вуличках старого центра. Одному подавай “висотку”, а інший мріє про грядку з...
  14. Розповідь про вулицю, на якій я живу (5-7 речень) Моя вулиця 1. Я живу на тихій вузькій вуличці, яка називається провулок Зелений. Вона тягнеться вбік від шумного проспекту, тому з мого двора видно дахи багатоповерхових будинків. Навесні та влітку моя вулиця потопає в квітах та зелені дерев. По ній рідко їздять автомобілі, тому можна грати прямо посеред дороги. Ще...
  15. Як тебе не любити, Харкове мій Мабуть, кожна людина вважає, що її місто або село, де вона народилася і живе, – найкращий куточок землі. Та це і зрозуміло, бо це місто – єдине, неповторне. Воно викохало тебе на своїх долонях, збагатило своєю касою, подарувало друзів. Ти – його частинка, його надія. Таким для мене є мій...
  16. Кичинський Анатолій Із книжки “Вулиця закоханих дерев” Із книжки “Вулиця закоханих дерев” (К.: Молодь, 1976). ЩАСТЯ Я знаю щастя – трудне, чоловіче. Заради нього, певно, ми й жили. Щоб людям чесно глянути у вічі, А руки синові були як дві бджоли. І щоб мій степ Не зміг без лемеша, Як я не зміг без тебе, Україно… Щоб...
  17. Скорочено “Головна вулиця” Льюиса по главах – Частина 1 Молода дівчина, Кэрол Милфорд, закінчує Блоджет-Коледж у Сент-Поле й роздумує про те, якому б шляхетному заняттю їй присвятити своє життя. Вона має намір у будь-якій справі, яким би не зайнялася, домогтися значних результатів. Спочатку вона рік працює в Чикаго, у міській бібліотеці, потім у публічній бібліотеці Сент-Підлоги. Один раз у...
  18. Харків – моє рідне місто Наш рідний Харків – славне, цікаве та старе місто. Для кожного, хто хоч раз був тут, воно стало рідним, бо як затишно завжди повертатись туди, де тебе зустрічають з радістю, привітністю та любов’ю. На території Харкова жили люди ще до нашої ери. А у скіфсько-сарматські часи тут уже було поселення...
  19. Моя улюблена справа У мене є 5 улюблених занять. Кожному я намагаюся приділити час. Всі вони, так чи інакше, сприяють моєму розвитку, як особистості, і приносять величезне задоволення. Хочеться сподіватися, що не тільки я отримую користь, але хтось ще. По-перше, це прогулянки з моїм псом Малюком. Незважаючи на ім’я, собака вище мене ростом...
  20. “Моя улюблена квітка – троянда” Я довго міркував над темою твору. Я не міг вирішити, яка саме квітка моя улюблена. Всі квіти, які ростуть у садку та на клумбах – дуже красиві. Мені подобаються білі хризантеми, червоні тюльпани, прості польові ромашки. Але моя улюблена квітка – це все-таки троянда! Трояндові кущі в нашій країні висаджують...
Моя улюблена вулиця
«
»