Моя майбутня професія (твір-опис процесу праці за власними спостереженнями)
ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ
Моя майбутня професія (твір-опис процесу праці за власними спостереженнями)
На світі є безліч професій. Одні вважають престижними, інші – ні. Випускники шкіл готуються стати лікарями, юристами, економістами, банкірами, бо, як вони вважають, саме ці професії престижні, а опанувавши їх, можна стати багатими і знаменитими, А я вважаю, що людина має обирати собі таку професію, яка даватиме не тільки добробут, а в першу чергу, задоволення.
З раннього дитинства я мріяв бути водієм, адже мій тато – далекобійник.
Якось тато взяв мене в недовгу поїздку в сусіднє місто. Машина швидко мчала широким шосе, повз нас пролітали села, поля, переліски. Я помітив, що тато часто вітає помахом руки водіїв зустрічних машин.
-Тату, ти з усіма водіями знайомий? – спитав я здивовано.
-Ні, я не знаю їхніх імен, але я знаю, хто вони, – сміючись, відповів тато.
Тато поспішав доставити вантаж вчасно, але зупинився, побачивши, що наузбіччі стоїть
Затримавшись у дорозі, ми ледве встигли доставити вантаж вчасно.
Я спитав, чому ми витратили свій час, щоб вирішити проблеми незнайомої людини. Тато пояснив, що в дорозі може статися неприємність з будь-ким, а тому водії завжди допомагають один одному. Якось йому теж допомогли відремонтувати машину незнайомі водії-далекобійники.
Тато любить свою роботу. Його машина завжди чиста і відремонтована. Кабіна автомобіля яскравого червоного кольору. На її даху тато встановив ряд додаткових фар. Лобове скло опукле, блискучі ручки на дверцятах відрегульовано так, що вони закриваються майже без звуку. Кабіна чиста, простора, біля задньої стінки – ліжко для відпочинку. Довгий причіп укритий зеленим брезентом, який захищає цінний вантаж.
Мине час, і мені доведеться обирати професію. Та вже зараз я не сумніваюся, що буду водієм-далекобійником. Я люблю машини і захоплююся справжнім братством, яке колеги мого тата створили, щоб не відчувати самотності в далекій дорозі.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)