“МОЯ ЛЮБОВ – РОЖЕВИЙ КВІТ” – ВІРШІ ПРО КОХАННЯ
Моя любов – рожевий квіт
В весінньому саду,
Моя любов – веселий спів,
Що з ним я в світ іду.
О, як тебе кохаю я,
Єдиная моя!
Тому коханню не зміліть,
Хоч висхнуть всі моря.
Нехай посхнуть усі моря,
Потануть брили скал,
А ти навік любов моя, –
Аж згасне сонця пал.
Прощай, прощай, мій рідний край,
Прощай, моя любов,
Та де б не був я, мила, знай –
Прийду до тебе знов!
Запитання і завдання до прочитаного
1. Які біографічні факти відобразилися у вірші Бернса “Моя любов – рожевий квіт…”?
2. Яким ви уявляєте ліричного героя прочитаного вірша?
3. Які рядки твору свідчать про глибоке розуміння автором людських почуттів і різних психологічних станів? Якими засобами в поезії передано радість кохання та сум розлуки?
4. Поясніть зміст ужитих в українському перекладі вірша метафор “моя любов – рожевий квіт” та “моя любов – веселий спів”.
5. Що споріднює поезію Бернса “Моя любов – рожевий квіт…” з фольклорними піснями?
Свою першу збірку німецький поет Генріх Гейне назвав “Книгою пісень”. Саме
Його вірші вражають багатою гамою переживань ліричного героя. Адже насправді любов юного поета обернулася лише болем: зарозуміла дівчина ставилася до нього зверхньо й врешті-решт побралася із заможним поміщиком. Тим часом у збірці Гейне постає дивовижний світ мрії та фантазії. Надзвичайно виразним є в ній і образ самого ліричного героя, душа якого збурена суперечностями. З одного боку, він переконаний, що повік любитиме свою обраницю, і плекає надію на взаємність, а з іншого, – усвідомлює марність своїх сподівань і страждає від байдужості коханої.
Любов для Гейне – живе, природне почуття. Щемливо ліричні рядки його поезії “Коли настав чудовий май…” – гранично відверті. Певне, тому цей вірш і ввійшов до скарбниці європейської любовної лірики.