Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Мова творів Квітки-Основ’яненка

Мова творів Квітки-Основ’яненка

Уже літньою людиною Квітка спробував свої сили в літературі. Він виступає зі статтями та фейлетонами в журналі “Украинский вестник” під псевдонімом Фалалей Повинухін. Протягом довгого часу (1816-1833) Квітка був відомий лише як російський письменник. Звернутися до української мови його спонукала суперечка з одним скептиком, який поділяв думки про непридатність української мови для створення серйозної літератури, заперечував творчі можливості української мови. Г. Квітка блискуче довів здатність нашої мови виступати в будь-якому жанрі

літератури. Своїми художніми творами він показав, що Українська мова придатна для вираження найглибших переживань і почуттів. Свої перші повісті українською мовою письменник друкує в харківському альманасі “Утренняя звезда” (1833). Ці Твори виходять окремими збірками в Москві під заголовком “Малороссийские повести, рас-сказанные Грицьком Основьяненком”. Незабаром (1841) обидві ці збірки перевидаються в Харкові, а вміщені в них повісті в перекладі російською мовою друкуються в журналі “Современник” та в інших російських періодичних виданнях.

Г. Квітка-Основ’яненко продовжував і розвивав

традиції етико-гуманістичного напряму українського просвітництва ХVIII століття. У своїх творах він послідовно проводив думку про обдарованість простого народу, препарував ідеї надання освіти простолюду. За умов, коли кріпосники ставились до представників народу як до робочої худоби, Квітка-Основ’яненко одним з перших заявив про те, що прості українські селяни мають цілковиту підставу на провідне становище серед позитивних героїв літератури.

Талант Квітки-Основ’яненка як українського письменника найповніше виявився в художній прозі. У таких повістях, як ” Маруся “, “Сердешна Оксана”, “Козир-дівка”, “Щира любов”, центральним персонажем виступає сільська дівчина. Письменник талановито й поетично відтворив побут народу й обряди, оспівав високі моральні якості трудівників. Як прихильник поєднання реалістичного зображення дійсності з сентименталізмом, Квітка-Основ’яненко у своїх сентиментально-реалістичних повістях прагне не тільки показати побут села, а й розчулити читача благородними рисами героїв, їх великодушними вчинками, глибокими стражданнями. (Сентименталізм – літературний напрям другої половини ХVIII – початку XIX століть, що характеризувався особливою увагою до духовного світу людини й відзначався ідеалізацією дійсності та перебільшенням почуттів.)

Письменник робить перші в українській прозі спроби розкрити внутрішній світ героїв, приділяє велику увагу їх переживанням, вчинкам, які здебільшого психологічно вмотивовує. Творчо використовуючи фольклор, Квітка-Основ’яненко зумів виразити народні уявлення про зовнішню красу, високі моральні якості людини.

Першим прозовим твором нової української літератури була повість “Маруся” (1832), в якій відтворено спосіб життя, працю, побут, звичаї селян. Автор опоетизував життя звичайних людей, просто й щиро передав історію Кохання дівчини-селянки та хлопця-сироти. Особливу увагу письменник зосереджує на образі Марусі. Вона працьовита, чесна, щира, здатна на глибоке почуття. В образі цієї селянки Квітка-Основ’яненко втілив народні уявлення про ідеал дівчини. І портрет Марусі, і її вбрання також нагадують образ дівчини, що постає з українських народних пісень. У такому ж плані подає автор і образ Василя, підкреслюючи, що цей ідеальний парубок і Маруся ніби створені один для одного. Повість закінчується трагічно: Маруся помирає, з туги за коханою помирає і Василь.

Письменник підкреслює духовну красу, розум селян, щирість родинних стосунків. Так, Наум Дрот і його дружина Настя – це образи ідеальних селян. Вони працьовиті, лагідні, мужньо переносять втрату єдиної дочки. По-народному мудрі, ці селяни знаходять для себе відраду в праці. Наум Дрот переконаний у тому, що “гріх лежачи хліб їсти”, доки є сила, треба працювати й допомагати бідним. Він співчутливий, розсудливий. Про це свідчать і його міркування про беззахисніть жінки-солдатки. Г. Квітка-Основ’яненко одним з перших серед письменників сказав правдиве й співчутливе слово про долю жінки-солдатки.

Письменник докладно змальовує побут, звичаї, обряди українців. Національного колориту повісті додають приповідки, жарти, вислови, запозичені із народних пісень, казок: “білая ручка”, “яснеє сонечко”, “крутії гори”.

Письменник, скориставшись з невичерпних можливостей і багатства української мови, блискуче довів, що цією мовою можна висловити найніжніші почуття, найвищі прагнення, найтонші переживання.

Г. Квітка-Основ’яненко є зачинателем і гумористично-сатиричного напрямку в українській прозі. Використовуючи бурлескні прийоми, народний гумор, фольклор, письменник створює такі реалістичні у своїй основі твори, як ” Конотопська відьма “, “Салдацький патрет”, “Купований розум” та ін. У повісті “Конотопська відьма”, гумористично зображаючи побут і управління козацької старшини ХVШ століття, Квітка засуджує паразитизм, духовне отупіння старшини. В окремих епізодах твору він підноситься до соціальної сатири.

Мова творів Квітки-Основ’яненка колоритна, образна, багата на народні приказки та прислів’я. Слідом за Котляревським він звернувся до народної розмовної мови, черпаючи з неї яскраві вирази та звороти. В основі мови творів Квітки-Основ’яненка лежать говори Слобідської України, дуже близькі лексикою і синтаксичною будовою до київсько-полтавського діалекту.

Г. Квітка-Основ’яненко відомий і як драматург. Він створює соціально-побутову комедію “Сватання на Гончарівці”. У цій першій українській комедії поєднуються жанрові риси комедії, комічної опери, водевілю. Найвищим досягненням Квітки-Основ’яненка в драматургії є двомовна соціально-побутова комедія “Шельменко-денщик”. Ці твори входили до репертуару таких видатних акторів, як М. Щепкін, М. Кропивницький.

Отже, творчість Г. Квітки-Основ’яненка була важливим кроком на шляху становлення й розвитку нової української літератури. Його повісті (“Маруся”, “Щира любов”, “Конотопська відьма”, “Козир-дівка” тощо) стали першими зразками художньої прози в новій українській літературі. Письменник підготував грунт, на якому згодом з’являться прозові твори Марка Вовчка, Івана Нечуя-Левицького, Панаса Мирного та інших митців.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. “Маруся” – новаторське досягнення Г. Квітки-Основ’яненка Кращі із сентиментально-реалістичних творів Квітки-Основ’яненка – повісті “Маруся”, “Козир-дівка”, “Сердешна Оксана”, “Щира любов”. Центральним персонажем кожної з названих повістей виступає сільська дівчина. Ідейну основу повісті “Маруся” (1832) становить реальний життєвий конфлікт соціально-побутового змісту: на перешкоді до одруження двох закоханих стоїть загроза страшної миколаївської солдатської служби – для нареченого і злиденної...
  2. Народні обряди в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози – прагнув правдиво відображати дійсність, прагнув народності у своїх творах, національної самобутності. Його заслужено називають знавцем народних звичаїв та обрядів, які письменник яскраво та правдиво описав у своїх творах. Сентиментальні і зворушливі життєві історії, які стали основою повістей і п’єс митця, поєднуються...
  3. Твір Моє слово про Квітку (роздуми про творчість Григорія Квітки – Основ’яненка) Моє слово про Квітку (роздуми про творчість Григорія Квітки – Основ’яненка) Квітка-Основ’яненко для Слобожанщини – це передусім визначний громадський діяч. На жаль, про цю людину більше говорять і пишуть як про письменника (що, безумовно, справедливо), але ж якби не Квітка, то навряд чи мали б ми нинішній Національний університет імені...
  4. Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв наш славетний земляк Г. Ф. Квітка-Основ’яненко. Для свого часу він був справжнім знавцем української мови, виробленої на народній основі. У своїх творах, написаних українською та російською мовами, Квітка відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця...
  5. “Образи в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Маруся” Славетний Григорій Квітка-Основ’яненко зробив усе для того, аби його твори послужили українській національній ідеї. У своїх реалістично-сентиментальних повістях він втілює в художніх образах та зображає наближеними до ідеалу кращі риси українського народу. В той час коли царська тиранія прагнула за будь-яку ціну викоренити, банально знищити усе українське, цей вчинок дійсно...
  6. Доля сільської дівчини утворах Г. Ф. Квітки-Основ’яненка Значне місце у творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка посідають сентиментально-реалістичні повісті “Маруся”, “Козир-дівка”, “Сердешна Оксана”, “Щира любов”. Центральним персонажем кожної з них виступає сільська дівчина. У кожної із них своя доля, але є в цій долі щось спільне для всіх дівчат – кожна із них, по-своєму звичайно, переживає найсвітліше у житті...
  7. Доля сільської дівчини у творах Квітки-Основ’яненка Значне місце у творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка посідають сентиментально-реалістичні повісті “Маруся”, “Козир-дівка”, “Сердешна Оксана”, “Щира любов”. Центральним персонажем кожної з них виступає сільська дівчина. V кожної із них своя доля, але є в цій долі щось спільне для всіх дівчат – кожна із них, по-своєму звичайно, переживає найсвітліше у житті...
  8. Образ Марусі в однойменній повісті Квітки-Основ’яненка Григорій Квітка-Основ’яненко стояв поруч з Іваном Котляревським біля першоістоків нової української літератури. Письменника обурювало зневажливе ставлення до його рідної мови та висловлення про непридатність її для написання високохудожніх творів, які могли б розчулити читача, викликати в нього глибокі переживання. Повість “Маруся” стала прикладом того, що українська мова нічим не поступається...
  9. Образ Марусі в однойменній повісті Григорія Квітки-Основ’яненка Григорій Квітка-Основ’яненко стояв поруч з Іваном Котляревським біля першовитоків нової української літератури. Письменника обурювало зневажливе ставлення до його рідної мови та висловлення про непридатність її для написання високохудожніх творів, які могли б розчулити читача, викликати в нього глибокі переживання. Повість “Маруся” стала прикладом того, що українська мова нічим не поступається...
  10. Зображення побуту в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Г. Ф. Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов в українську літературу в час її національного відродження. Твори...
  11. Зображення селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Видатну роль у становленні нової української літератури зіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У добутках, написаних російською й українською мовами, письменник відобразив ряд важливих рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних шарів українського суспільства кінця XVІІІ – початку XІX століття. Успадковуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й...
  12. Зображення життя й побуту селян у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Визначну роль у становленні нової української літератури відіграв Григорій Квітка-Основ’яненко – перший український прозаїк. У творах, написаних російською та українською мовами, письменник відобразив ряд істотних рис феодально-кріпосницької дійсності, яскраво змалював життя різних верств українського суспільства кінця XVIII – початку XIX століття. Наслідуючи кращі традиції української літератури, насамперед творчості Сковороди й...
  13. Український сентименталізм у творчості Г. Квітки-Основ’яненка Світова література пережила багато змін: ці зміни стосувалися і погляду на мету мистецтва, і жанрових змін, і стилістичних вподобань. Важливо, що зміна літературних напрямів і течій відбувається через зміну мислення людей у певну культурну й історичну епоху. Змінюється світогляд, думка щодо ролі та сутності людини, змінюються культурні акценти. Це призводить...
  14. Зображення життя і побуту українського селянства в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Тебе люди поважають, – Добрий голос маєш. Т. Шевченко Г. Ф. Квітка-Основ’яненко – зачинатель нової української прози. Письменник одним із перших в Україні почав писати народною мовою не тільки про смішне, а й про серйозне. Це було актом історичного значення, який довів зрілість і художню досконалість української мови. Квітка-Основ’яненко прийшов...
  15. Образ Марусі в однойменній повісті Г. Квітки-Основ’яненка І. Зворушливо-трагічна історія кохання сільської дівчини та міського парубка. ІІ. Змалювання головної героїні. 1. Краса та розум Марусі. (“Кращої за неї не було в усьому селі”.) 2. Працелюбність дівчини. (“Увесь день коло діла, навіть мати за нею не поспівала”.) 3. Доброзичливість та привітність Марусі. (“Усякому поклониться і ласкаво заговорить”.) 4....
  16. Вплив фольклору на творчість Г. Квітки-Основ’яненка Г. Квітка-Основ’яненко перший український прозаїк. У жанрі сентиментально-реалістичної повісті він виявив найсильніші риси свого творчого таланту. Повість “Щира любов” вийшла у світ у 1839 році. У ній Г. Квітка-Основ’яненко як найточніше передає значимий внутрішній світ персонажів. “Вищий порівняно з “Марусею” рівень реалістичної майстерності письменника, – писав О. Гончар, – виявляється…...
  17. Зображення життя і побуту українського селянства у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Повістю “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко хотів переконати упередженого читача, що можливості української мови не вичерпуються бурлеском, що нею можна передати відтінки почуттів, розчулити читача та змусити його співпереживати героям. Але завдяки своєму талановитому перу та добрій обізнаності з народним життям письменник виконав ще одне завдання: майстерно змалював селянський побут, українські обряди...
  18. “Маруся – моя улюблена героїня з повісті Григорія Квітки-Основ’яненка” Головним героєм повісті відомого українського автора Григорія Квітки-Основ’яненка є молода дівчина Маруся. Вже з самого початку повісті стає зрозуміло, що цей герой – суто позитивний. Вона виглядає просто ідеально, це стосується як рис її обличчя, так і її фігура, Григорій Квітка-Основ’яненка дуже ретельно все це описує. Але Маруся гарна не...
  19. Найвизначніший бурлескно-реалістичний твір Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Найвизначніший бурлескно-реалістичний Твір Квітки-Основ’яненка – композиційно багатошарова й багатопланова повість ” Конотопська відьма ” – це насамперед гостра сатира на панівну верхівску українського суспільства ХVІІІ ст. Письменник показав типові ризи тієї козацької старшини, значна частина якої в часи поступової ліквідації російським царизмом української державності, послідовних обмежень ним демократичної суті полково-сотенного...
  20. Поєднання реального і фантастичного в повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” Славну сторінку вписав в історію української літератури наш земляк Г. Квітка-Основ’яненко, по праву заслуживши визнання нащадків. Правдивий показ окремих сторін тогочасної дійсності, народний гумор, майстерне використання багатств народно-пісенної творчості забезпечили п’єсам Квітки широку популярність і довговічність. Із великим успіхом і досі проходять вистави “Шельменко-денщик”, “Сватання на Гончарівці” в театрах нашої...
Мова творів Квітки-Основ’яненка
«
»