Мова давньої української літератури
Розгортання національно-культурного руху позначилося на зростанні суспільного значення літературної мови, яка ставала в цей час важливим засобом у боротьбі українського народу проти соціального, національного та релігійного гніту з боку шляхетської Польщі.
В українській літературній мові цього часу співіснували два її типи: слов’яноруська і так звана “проста” мова. Проста мова утворилася шляхом зближення церковнослов’янської та тогочасної української розмовної мови. Найвиразніше відбилася жива мова українців у Пересопницькому
Актуальним питанням розвитку літературної мови в цей час було створення шкільних і літературних граматик: “Кграматика словенска язьїка” (1586, Вільно); “Кграматика словенска…” Лав-рентія Зизанія (1596); “Кграматика словенскія…” Мелетія Смотрицького (1619); “Лексис” Лав-рентія Зизанія (1596); “Лексикон славеноросскій…” Памви Беринди (1627). А в 1648 році вийшла
Як бачимо, українська культура, попри вкрай несприятливі соціально-політичні умови, усе ж розвивалася як європейська, збагачуючись загальносвітовими надбаннями й розвиваючи власні, особливі, напрями.
Полемічна література виникла на грунті релігійно-політичної боротьби у зв’язку із запровадженням Брестської унії. Полемічна література означає сукупність художньо-публіцистичних творів (трактатів, листів, послань, диспутів, памфлетів), у яких точилася суперечка (полеміка) між католицькими і православними публіцистами. Поштовхом до розгортання полеміки стала книга польського пропагандиста католицизму Петра Скарги “Про єдність церкви Божої”.
Серед діячів цього періоду особливо яскраво виділяється постать Івана Вишенського. Ревний прихильник і захисник православ’я, він створює ряд палких творів-маніфестів в оборону православної віри. Про нього Іван Франко, досліджуючи життя і творчість письменника-патріота, говорив: “Небагато у нас у давнину було людей, котрі посіли б і уміли б так близько доторкатися до насущних духовних проблем нашого народу і виявляли ті потреби та долегливості його життя таким гарячим, ярким словом”.
Відомостей про життя І. Вишенського, особливо про ранні роки, збереглося небагато. З’ясувалося, що він народився в середині XVI ст. в містечку Судова Вишня на Львівщині в родині міщан, здобув початкову освіту, перебував у Луцьку, Острозі, куди, імовірно, був запрошений князем Костянтином Острозьким. У 70-х роках XVI ст. переселяється на Афон (Греція), де стає послушником, ченцем, аскетом-пустельником. У 1604-1606 роках здійснив поїздку в Україну ( Львів, Манявський скит). Потім повернувся на Афон, де і помер у 20-х роках XVII ст. Твори І. Вишенського “Виявлення диявола-світодержця”, “Благочестивому князю Василю” (Послання до князя Василя Острозького), “Порада”, “Послання до всіх взагалі, хто в Лядській землі мешкає”, “Послання до єпископів” є прикладом непохитної громадянської позиції у важкі часи боротьби за національну гідність і свободу.
Відповідно до шкільної програми, у 9 класі вивчався твір І. Вишенського “Послання до єпископів”, хоча до програми ЗНО він не ввійшов. Проте в межах ознайомлення з полемічною літературою та постаттю І. Вишенського як представника цієї літератури вважаємо за потрібне нагадати абітурієнтам основні відомості про цей твір.
Григорій Сковорода
Програма ЗНО передбачає перевірку знань абітурієнтів про творчість багатьох українських письменників. Слід відразу зауважити, що від абітурієнта вимагатиметься вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі доби. Питання ж на кшталт “У якому році Г. Сковорода написав вірш “Всякому місту – звичай і права”?” або “Яким рядком починається друга частина “Енеїди” І. Котляревського?” є некоректними (певні винятки може складати загальне знання біографії та Творчості І. Котляревського й Т Шевченка, які є знаковими постатями в українському літературному процесі).
Подаючи хронологічну таблицю життя і творчості Г. Сковороди, українського філософа і просвітителя, ми маємо на меті лише подати в стислій і зручній формі відомості про письменника і його творчість, щоб учень сам зміг швидко зорієнтуватися в особливостях історичної доби та з’ясувати місце митця в тогочасному літературному процесі.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)