Мотив сенсу людського життя у драмі-феєрії “Лісова пісня”
Лариса Петрівна Косач. Ця мужня жінка залишила блискучий слід в літературі не тільки України, а й багатьох інших народів. І хоч не живе вона серед нас, та живуть її твори, написані сто років тому, і мені здається, вони будуть жити вічно.
Ні! Я жива! Я буду вічно жити!
Я в серці маю те, що не вмирає, –
Каже Леся Українка устами Мавки.
Мавка – моя улюблена героїня. У кожній з героїнь Лесі Українки є частка душі поетеси. У драмі-феєрії “Лісова пісня” в образі Мавки втілені найкращі мрії про вродливу, щиру, обдаровану, волелюбну
Мавка – центральний персонаж драми. Вона – ідеал людини, котра, незважаючи ні на які злигодні, утілює в собі все щире, вірне. В її образі, мабуть, письменниця хотіла втілити риси людини майбутнього.
У Мавці гармонійно злилися духовне багатство і зовнішня краса. Подивімось у вічі цієї красуні. Вони великі, грають різними кольорами, передаючи глибину її вразливої і доброї душі. Мавка має стійкі уявлення про добро й зло. Вона любить квіти, природу, тонко відчуває музику. Коли Лукаш грає на сопілці, вона каже:
Як солодко грає,
Як глибоко крає,
Розтинає білі груди,
Серденько виймає!
А
Глибина душі дівчини розкривається в її коханні до Лукаша. Мавка, розбуджена грою на сопілці, щиро закохується. Потім залишає ліс і йде між люди заради коханого, робить усе, щоб полегшити його долю. І на деякий час лісова красуня викликала щирі почуття в душі Лукаша. У нього ніжне серце, врода, він любить життя, але найпрекрасніше, що він має – це любов до музики, тонке відчуття мелодії. Коли дядько Лев зауважує, що хлопець і так має вже багато сопілок, Лукаш відповідає: “Ну, скільки ж їх? – калинова, вербова та липова, – ото й усі. А треба ще й очеретяну собі зробить, – та лепсько грає!” Чудова гра хлопця справляє великий вплив на людей, на навколишній світ. Саме вона пробуджує сердечні почуття Мавки, яка до цього жила безтурботно.
Лукаш по-дитячому наївний, щирий. Згадаймо, як він, збираючи світляків, щоб подарувати Мавці, потрапив у трясовину. Лукаш покохав Мавку, однак він був слабкою людиною, тому й не зміг опиратися вимогам матері. Міщанські інтереси того середовища, в якому він жив, узяли верх. Лукаш не любить Килину, одружується з нею лише з розрахунку. З цього часу черствіє його душа, занепадає музична творчість. Чоловік відчуває себе нещасним, він гине в тенетах безкінечних сварок та вузьких інтересів.
У драмі показано, що перемога дрібновласницьких почуттів не вічна. Тому в кінці останньої дії Мавка і Лукаш знову знаходять одне одного, під чарівним впливом музики пробуджується весна, поєднуються серця закоханих. Мрія про вільне й творче життя безсмертна.
В образі Мавки й Лукаша втілена ідея відвічного пошуку сенсу буття, проблема віднайдення свого людського призначення, вибору між прагненням до матеріального добробуту та духовними інтересами.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)