“Моральний кодекс” старого за повістю Е. Хемінгуєя
Хемінгуей в повісті “Старий і море” створює реальний образ старого рибалки, що протягом трьох діб веде двобій з величезною рибою-мечем. Ця боротьба закінчується трагічно: знесилений рибалка змушений повернутися до берега лише зі скелетом здобичі, яку з’їли акули. І хоча це був, здається, останній шанс, бо вже багато днів у Сантьяго не було доброго улову, а останні події забрали багато сил старого, він все ж не здається і не впадає у відчай. Хлопчик, що допомагає старому, зі сльозами на очах обіцяє продовжувати рибалити з ним, він, як і всі
Здається, рибалка переможений, але в моральному плані – він переможець. Старий сам формулює “моральний кодекс”, за яким він живе: “Людина створена не для поразки. Людину можна знищити, а здолати неможливо.” Цей кодекс він підтверджує власними діями, нескінченою боротьбою за існування, поєднуючи
Афоризми, які можна використати як епіграф до твору чи для визначення його основної думки.
– Максим Горький (“Пісня про Сокола”): “Безумству храбрых поем мы славу. Безумство храбрых – вот мудростьжизни!”;
– Хемінгуей: “Мені ніколи не доводилось вибирати героїв, скоріше, герої вибирали мене. Як і багато моїх попередників, я захоплювався людьми сильними, які підкоряють собі обставини”;
– Жуль Ренар: “справжня мужність полягає в тому, щоб повестися мужньо саме тоді, коли мужність тебе покинула”;
– Гете: “Бути людиною – значить бути борцем”.
Як бачимо, всі ці вислови підтверджують головну ідею повісті-притчі “Старий і море”, а саме здатність людини чинити опір невблаганній природі, вистояти в нерівній сутичці навіть тоді, коли, здавалося б, надії вже немає. Також ці афоризми могли б бути епіграфами до самого твору, так і характеристикою, розкриттям тематики творів Ернеста Хемінгуєя. Ці вислови також доцільно використовувати учням під час написання творів за повістю письменника “Старий і море” на такі теми: “Особливий світ рибалки Сантьяго”, “Старий рибалка – переможець чи переможений?”, “Твори Хемінгуєя – це гімн волі і мужності людини”. І закінчити свій виступ хотілося б словами Д. Затонського, які, на нашу думку, якнайкраще характеризують творчість Ернеста Хемінгуєя: “Сила книжок Хемінгуєя в чуйній і вимогливій людяності. Їм притаманна радість боротьби, боротьби за людину, яку можна вбити, але не можна здолати”.