Моральні проблеми, як основні теми російської літератури
Моральні, вічні проблеми завжди були однієї з основних тем російської літератури, присвяченій військовій тематиці. Тема людини на війні була для Росії головним, лакмусовим папірцем у перевірці на людяність. Моральною проблематикою, темою вибору на війні наповнена проза В. Бикова, В. Астафьева, Ч. Айтматова багатьох інших. Таким одкровенням став роман “Живі й мертві” Симонова.
Письменник передає гіркоту, що за перемогу треба платити не “малою кров’ю”, а нескінченними жертвами. Костянтин Симонов дуже правдиво показує жах і трагедію
Герой починає вбивати, щоб урятуватися й відстояти країну
До такої літератури ставиться й повість А. Адамова “Карателі”. Карателі багатонаціональні, вони розстрілюють селами. Усе, що відбувається, дано очами кулеметника Тупиги, одного з карателів. Тут Адамів використовує прийом вибору – його герой, лейтенант Сережка Білий, ушив з табору,
Тема вибору звучить у всіх добутках про війну. От і в повісті Кондратьева “Сашка” головний герой з тугою й надривом уважає кроки, які відміряє за його спиною капітан. А треба-те тільки вбити німця. Для Кондратьева – це подвиг, головне – залишитися людиною. Навіть капітан зрозумів щось і наказав відвести німця вштаб.
Подвиги – це моральний перелом, це духовний підйом. Завдяки таким, як Сашка, була здобута перемога. Тому що вони несли певний моральний заряд
У російській фантастиці найбільше гостро ці проблеми коштують у повістях і оповіданнях братів Стругацких. У повісті “Важко бути богом” автори розглядають тему втручання в історію взагалі – у чужий уклад
Моральну проблему “Що є щастя? Якою ціною воно дістається?” – повинні вирішувати герої “Пікнік на узбіччі”. Людина в добутках Стругацких завжди коштує перед вибором, перед ним завжди розкривається безліч різних шляхів, і тільки один з них – вірний. Тема вибору – взагалі найбільш гостра тема для літератури двадцятого століття, століття, що пережило дві світових війни. Саме про вибір – повість Стругацких “За мільярд років до кінця Світу”, про яку я й хотіла розповісти
Персонажі зіштовхуються із зовсім непоясненим явищем: якась невідома сила намагається змусити їх припинити роботу над тим, що їм цікаво, над тим, чому вони готові присвятити все своє життя. Методи впливу самі різні – від страшного головного болю до зненацька, що з’являються жінок, а ціль одна – змусити відмовитися від улюбленої справи. Люди виявляються перед цією силою в повній самітності – у них немає ні друга, що міг би захистити, ні навіть ворога, з яким можна було б боротися
Моральний вибір максимально загострений, альтернатива ясна – або капітуляція, або повне небезпек невідоме майбутнє
Капітуляція неминуче веде за собою втрату поваги до самого себе, деградацію особистості. І всі герої – усе до одного – це прекрасно розуміють і знають про наслідки своїх учинків, але в усіх (крім Вечеровского, звичайно) поняття честі – поняття чисто риторичне. Глухів, один із що здалися, говорить: “У наш час стріляються, тому що соромляться перед суспільством, друзями, а в минулому стрілялися через сором перед самим собою. А в наш час чомусь уважається, що сам із собою людина завжди домовиться”.
Так, саме в цьому їхнє лихо, у здатності “домовитися із собою”, “придумати розумне й переконливе виправдання для капітуляції”.
Вайтгарден говорить: “Саме коштовне, що є у світі – це моя особистість, моя сім’я, мої друзі, а інше нехай котиться до чортової матері!”
Але, здавшись, він втрачає свою особистість і вже не може, відкрито подивитися в очі сім’ї й друзям. Малянов також виправдує свою слабість турботою про сім’ю, але вони сам прекрасно розуміє, що стає невартим її.
Малянов також виправдує свою слабість турботою про сім’ю, але вони сам прекрасно розуміє, що стає невартим її. Єдиний не здався – Вечеровский – зберігає своє достоїнство. Він навіть не дозволяє собі засуджувати інших, але для нього вибір ясний і однозначний, тому що жваво в ньому поняття ушановуйся
Отже, ми бачимо, що у своїй Творчості брати Стругацкие постійно піднімають моральні проблеми, особливо – проблему вибору. Завжди існує єдиний вірний шлях, що підказує людині його совість, але якщо згорнути з його, те все життя перед собою будуть тягтися “глухі криві обхідні тропи…”.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)