Моральні цінності наших предків (по драмі И. Кочерги “Ярослав Мудрий)
Драматичну поему “Ярослав Мудрий” Кочерга почав ще тоді, коли вертався з евакуації. Проїздив він тими місцями, які тільки-но звільнили з під фашистського чобота. Його око не минуло руїн і пожарищ, нещасть людей. З перших вуст він чув про злочини німців, про мужність і відвагу солдат нашої армії, про їхнє прагнення жити на звільненій землі. Ярослав Мудрий був поборником єдності всіх росіян земель
ПИсатель затверджує проблему миру як вищу людську цінність, поруку процвітання держави й народу. Сюжет драми розвертається в чітко певному
В образі Ярослава втілені моральні цінності, ідеали наших предків. У відкликанні до добутку И. Кочерга пише про те, що у своєму улюбленому образі він поєднує
У першій дії Ярослав показаний рішучим, енергійним володарем, певним своєї сили й волі. Він поважає мирне, спокійне життя, книжки, людську мудрість, одним словом, все те, що можна назвати благодаттю. Правитель керується, однак, принципом: “Раніше закон, а потім благодать”. Він покладає більші надії на мудрість свою, уміння й здатність точно визначити, що є добро, а що зло, завжди й у всьому бути справедливим. А тому вважає законним правом своєю волею вершити всі дела земні й долі людські. Святий обов’язок державного діяча, на його думку, – оберігати мир і праця. Це благо основне. Війна ж може бути виправданої тільки тоді, коли спрямована на захист рідної землі, на захист волі й незалежності. Тому князь і був непримиренний до усім, хто війни й крові тільки чекає. Не прощав зради, карав відвертих ворогів і своїх рідних:
Этого не міг простити я нікому, Тому що вищих я не відаю скарбів, Чим мирна праця й щастя в мирному будинку, Які все століття я чесно оборонявся
Ярослав Прагнув підняти міць держави, не раз говорив про історичну місію Русі, бажав Русь бачити сторожем Європи, захисником всіх народів християнських і “всіх скарбів”. Драма “Ярослав Мудрий” має велике виховне значення саме сьогодні, коли перед нашим народом виникає так багато різних проблем. На прикладі великого київського князя ми повинні вчитися мудрості, філософії життя. Учитися проникати в сутність людини, у його духовність. Робити все для того, щоб духовність зростала. Інакше Нам не вибудувати міцної держави