Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Монолог колонізатора за поемою Т. Г. Шевченка “Кавказ”

Монолог колонізатора за поемою Т. Г. Шевченка “Кавказ”

Улітку 1845 року в поході проти горців Кавказу загинув приятель Шевченка офіцер і художник-аматор Яків де Бальмен. Його пам’яті поет присвятив один з найпопулярніших своїх політичних творів – поему “Кавказ”. Шевченко палко виступив у ній на захист поневолених народів Кавказу, З нищівним сарказмом висміяв претензії царського самодержавства на “цивілізаторську” роль щодо підкорених країв і народів, затаврував православну церкву як ідеологічну служницю царизму в його колонізаторських зазіханнях та загарбницьких війнах. Головна

частина поеми – це монолог російського колонізатора, звернений 9 горця. Колонізатор облудно запевняє, що хліб і хату в черкеса ніхто не відбе-, а його самого “не поведе… в кайданах”. Загарбник, проте, обмовився, шо він Отів би кинути горцеві його ж хліб, “як тій собаці”. Колонізатор мріє про час, дали підкорені будуть платити податок навіть за сонце. Підступний завойовник кликає горців “до дружби” й обіцяє, що ті від Росії “багато б дечого навчились!” І пориві захоплення собою загарбник вихваляється своєю культурою, християн-іькими чеснотами, а насправді демонструє власне варварство.
Він з гордістю повторює.

До нас в науку! ми навчим Почому хліб і сіль почім! Ми християне; храми, школи, Усе добро, сам Бог у нас!

Що ж, пригляньмося, яке то добро у російських можновладців. Багатозначна Фраза “од глибокої тюрми та до високого престола – усі ми в золоті і голі” свідчить, що в Росії два антагоністичних класи: один – у золоті, а другий – голий; один розкошує в палацах, інший конає в тюрмах. Царський престол виткий – бідному не ДОТЯГТИСЯ до нього, а тюрма глибока, тобто для всіх знайдеться місце.

Що ще є в царату? – “Сибір неісходима!” Цей епітет ще глибше підкреслює змкнутість цієї незамкнутої тюрми, а крім неї, ще й звичайних тюрем сила-силенна:

А тюрм! А люду!.. Що й лічить! Од молдованина до фіна На всіх язиках все мовчить…

Справді, ніхто й не підрахував би, скільки нещасних конало в тюрмах Російської імперії, скільки борців за волю було закатовано в цих темницях. А люд той, що живе на великих просторах від Молдови до Фінляндії, мовчить, не протестує, бо, мовляв, “благоденствує”, тобто живе щасливо, як твердять словоблуди. Що ще с в царській Росії? Храми, школи, навіть “сам Бог”. Правда, деякі “святі” за життя були злочинцями, але то вже дрібниці. Тільки “темні” горці, які ще святим хрестом не просвященні, ніяк не збагнуть, що можна грабувати, та головне – принес-іи в церкву дари.

У нас навчіться! В нас дери, Дери та дай, І просто в рай, Хоч і рідню всю забери! За гроші все можна.

Які ще заслуги у колонізаторів? “Французів даєм”, тобто переслідується вільний дух французького просвітительства (Вольтера, Дідро). “Продаєм або у карти програєм людей… не негрів… а таких, таки хрещених… но простих. Ми пани”. Тут йдеться про те, що Микола І підписав трактат, в якому осуджувалися іспанці за работоргівлю неграми. Це було зухвалим лицемірством, бо, осуджуючи іспанців, які перепродали кілька тисяч рабів, цар дозволяв торгувати мільйонами кріпаків у себе вдома. Породистого собаку в Росії цінували вище, ніж кріпака. Врешті-решт, був “проданий” і сам Шевченко. Маска гуманності з коронованого ката була зірвана – український поет показав світові його справжнє обличчя. Отже, злидні, безправ’я, насильство, продажність, темнота, переслідування передової думки та рабство – усе це притаманне царській імперії. Облудні ж тирани сміють називати себе справжніми християнами, “котрі малим ситі”, все роблять по закону і показують сліпим “сонце правди”. Яке жахливе лицемірство! Усі

Ці вислови: “милостиві ми”, “благоденствує”, “настоящі християне”, “просвіщевні”, – взяті Шевченком з імперських маніфестів, надають творові виразного сші кастичного забарвлення. Ледь дослухавши таке хизування, поет иибухає гнівом і називає цих хвальків справжніми іменами: “суєслови, лицеміри, Господом прокляті”. І як висновок – вирок від імені народу звучить:

Ви любите на братові Шкуру, а не душу!

Звертаючись до Христа, Шевченко запитує, за кого ж розіп’явся Син Божий Адже самі священики насміялися з Його вчення: проповідуючи “не убий”, вони освячують масове вбивство, благословляють військо на справу закабалення народів. А солдатів змушували проголошувати молитву за царя, щоб Бог дарував перемогу у війні “православному царю-батюшці”. Свою колонізаторську політику ІІІ Кавказі царизм здійснював ціною багатьох тисяч людських жертв, ціною глибо кого народного горя.

Лягло костьми Людей муштрованих чимало, А сльоз, а крові? Напоїть Всіх імператорів би стало З дітьми і внуками, втопить в сльозах удов’їх… І Яків де Бальмен, змальований у поемі як жертва царизму: Не за Україну, А за її ката довелось пролить Кров добру, не чорну.

Отже, у поемі “Кавказ” Шевченко таврує засобами сміху брутальну, зухвалу, антинародну політику царського уряду як всередині Росії, так і за її межами у вигляді посягань на чужу територію. В образі колонізатора, який веде монолог з горцем, ми, звичайно, бачимо російського царя Миколу І, який недоречно хвалиться тим, чого порядна людини може тільки соромитися.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Твір за поемою Т. Шевченка “Кавказ” Ви бували на Кавказі? Якщо ні, то давайте туди помандруємо разом з Т. Шевченком. Кавказці, як відомо, люди з гарячими серцями, тому вони завжди прагнуть трохи повоювати. Ми з вами теж опинимося в 1817-1868 роках. У цей час там йшла війна, кінцевим результатом якої було входження Кавказу до складу Росії....
  2. “Прометей – символічний образ нескореного народу” (за поемою “Кавказ” Тараса Шевченка”) Що ми взагалі знаємо про Прометея? Що подарував нікчемним незахищеним створінням – нам, людям, – вогонь, знання, практичні навички? Що витримав безліч випробувань, витримав муки і не скорився? Так! Але він ще й титан, обранець, посланець до людей. А ще – він втілення людського духу. Отже, не дивно, що саме...
  3. Твір: Прометей – символічний образ нескореного народу за поемою “Кавказ” Т. Шевченка Скільки довелося витримати українському народові, скільки поневірянь та знущань випало на його долю! Але, виявляється, усі народи були в такому становищі. Російський царизм позбавив їх волі. І були тоді народи подібні до прикутого Прометея, який, бувши фізично в к данах, душею ніколи не скорявся, бо не знав нічого кращого, ніж...
  4. Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою “Кавказ” Т. Шевченка) Тарас Шевченко – людина і поет непростої долі. Знав сирітство і найми, кріпацтво і чужину, пройшов через солдатчину. Проте його волелюбний дух завжди був наснажений бунтарськими настроями, не терпів ані найменшого посягання на свої права. Це позначилося на поезії геніального Кобзаря, вільній від плазування перед будь-якими авторитетами. Насилля над особистістю,...
  5. Твір Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою Т. Шевченка “Кавказ”) Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою Т. Шевченка “Кавказ”) Постать Т. Шевченка, його справді подвижницьке життя гідні подиву, пошани і вдячності. Його слово переходило державні кордони, бо мало найвищу візу – візу генія. Слово Шевченка від початку до кінця написане любов’ю до всіх народів, до всіх людей на...
  6. Твір Пpометей – символічний обpаз нескоpеного наpоду (за поемою Кавказ Таpаса Шевченка) Пpометей – символічний обpаз нескоpеного наpоду (за поемою “Кавказ” Таpаса Шевченка) Міфологічний Пpометей – це боpець за свободу і захист людей. До обpазу пpометея звеpталися митці багатьох наpодів pізних епох. У давньогpецького поета Есхіла Пpометей викpадає вогонь і пеpедає його людям, навчає наpод pізних pемесел (“Пpикутий Пpометей”), Шеллі у дpамі...
  7. Прометей символічний образ нескореного народу (за поемою Тараса Шевченка “Кавказ”) Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою Тараса Шевченка “Кавказ”) О немовкнуча кобзо тараса, Як ти, будячи помсту і гнів, Відкликалась на стогін Кавказу, на брязкіт його кайданів! / Г. Леонідзе / Переклад О. Новицького. Майже в кожного народу від прадавніх часів збереглися легенди. Багато легенд і міфів народилося...
  8. Викривальна спрямованість поеми Т. Г. Шевченка “Кавказ” Період “Трьох літ” характеризується змінами у світогляді й художній системі поета. Сам Шевченко у вірші “Три літа” (1845 року) говорить, що в нього зникло романтичне світосприйняття, що він став більш тверезо сприймати дійсність і тепер лікує “розбитеє серце ядом сатири”. Цей період у творчості поета найбільш продуктивний. Центральною є тема...
  9. Україна як заручниця в імперській “тюрмі народів” (“Кавказ” Т. Шевченка) Поема “Кавказ” є одним із кращих зразків політичної сатири на царизм колишньої Росії. Поема була прямим закликом до боротьби всіх поневолених народів, в тому числі й України, яка на той час входила до складу Російської імперії. Основна тема твору – висловлення палкого протесту проти кріпосницько-самодержавної системі і загарбницько-колоніальної війни на...
  10. “Актуальність поеми Т. Шевченка “Кавказ” Одним з найпристрасніших, найяскравіших творів великого Кобзаря українського народу Т. Г. Шевченка є поема “Кавказ”. Хоч там і не йде мова про Україну, проте вона змушує пройнятися болем кавказького народу і щиро побажати йому перемоги у боротьбі проти лютого ворога – самодержавної Росії. Змушує поема замислитися і над долею рідного...
  11. Поема Т. Шевченка “Кавказ”: сатиричне викриття царизму У 1840-1845 роках Російська імперія вела одну з численних колонізаторських війн. Т. Шевченко зобразив цю війну у поемі “Кавказ”. Одразу постає питання, чому поет звертається до теми війни, у якій не беруть, на щастя, участі його співвітчизники? Чим зацікавила митця саме ця історична подія? Як на мене, тема війни на...
  12. Зображення незламності народу в поемі Тараса Шевченка “Кавказ” Одним з найяскравіших, найпристрасніших творів великого українського поета є поема “Кавказ”. Хоч там і не йдеться про нашу Батьківщину, проте ми, проймаючись болем кавказьких народів, щиро бажаючи їм перемогти лютого ворога – самодержавну Росію, замислюємося також і про долю рідного народу, про його боротьбу за власну свободу. Поет заповідав своїм...
  13. Охарактеризуйте образи-символи поеми Тараса Шевченка “Кавказ” Поема “Кавказ” (1845) була написана під безпосереднім враженням від звістки про загибель підчас кавказької війни Якова де Бальмена, полтавського поміщика, приятеля Шевченка. Однак емоційна реакція на смерть друга поєдналась у поемі з роздумами про загарбницький характер війни, яку вело російське самодержавство на Кавказі, проводячи імперську колонізаторську політику. Початковий пейзаж поеми...
  14. Сатиричне зображення царської імперії у поемах Т. Шевченка “Сон” і “Кавказ” Все своє життя Тарас Григорович Шевченко присвятив боротьбі за краще майбутнє рідного народу, засуджуючи при цьому тих, хто безперервно знущався над Україною, і насамперед – царат. У поемах “Сон” та “Кавказ” він затаврував імперську політику царської Росії. Летим. Дивлюся, аж світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає....
  15. Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою “Кавказ”) Постать Т. Шевченка, його справді подвижницьке життя гідні подиву, пошани і вдячності. Його слово переходило державні кордони, бо мало найвищу візу – візу генія. Слово Шевченка від початку до кінця написане любов’ю до всіх народів, до всіх людей на Землі. Викриттям жорстокої колонізаторської політики Росії і закликом до повалення царизму...
  16. Сатиричне зображення царської імперії у поемах Тараса Шевченка “Сон” і “Кавказ” Чи довго ще на сім світі Катам панувати? Т. Г. Шевченко Тарас Шевченко належить до найбільших народних поетів всесвітньої історії літератури. Його поезія національна й інтернаціональна. Він підніс не тільки тему українського народу, що стогнав під гнітом царизму, але й інших поневолених націй. У своїх творах великий поет пристрасно ставав...
  17. Аналіз поеми “Кавказ” Т. Г. Шевченка Тематичним продовженням поеми “Сон” є поема “Кавказ”, присвячена щирому другові Тараса Шевченка Якову де Бальмену, який загинув на Кавказі під час війни з горцями. “Кавказ” – ще одна геніальна політична сатира Шевченка. Твір не має жанрових ознак поеми, бо в ньому немає сюжету і персонажів. Але він є згустком ідей,...
  18. Які думки та почуття викликає поема Т. Г. Шевченка “Кавказ”? …Живою душею в Украйні витай, Літай з козаками понад берегами, Розриті могили в степу назирай. Заплач з козаками дрібними сльозами І мене з неволі в степу виглядай… Уривок з поеми Колонізаторська політика Російської імперії була вкрай жорстокою по відношенню до інших народів. Народи, які були залежні від імперії, завжди були...
  19. Вияв художньої майстерності Шевченка в поемі “Кавказ” Поема “Кавказ”, що була написана Т. Шевченком у “1845 році,- вершина політичної поезії. Тематично та ідейно вона пов’язана з поемою “Сон”. Намічена в “Сні” тема викриття царизму, як носія колоніального гноблення народів, стає провідною у складному ідейно-тематичному комплексі “Кавказу”. Ми часто називаємо “Кавказ” поемою, мабуть, через ту масштабність Шевченкових понять...
  20. Твір Вияв художньої майстерності Т. Шевченка в поемі “Кавказ” Вияв художньої майстерності Т. Шевченка в поемі “Кавказ” Поема “Кавказ”, що була написана Т. Шевченком у 1845 році,- вершина політичної поезії. Тематично та ідейно вона пов’язана з поемою “Сон”. Намічена в “Сні” тема викриття царизму як носія колоніального гноблення народів стає провідною у складному ідейно-тематичному комплексі “Кавказу”. Ми часто називаємо...
Монолог колонізатора за поемою Т. Г. Шевченка “Кавказ”
«
»