Михайло Стельмах. “Гуси-лебеді летять”. Автобіографічна основа повісті. Показ життя і побуту села. Опоетизований образ лебединої зграї
УРОК 27
Тема. Михайло Стельмах. “Гуси-лебеді летять”. Автобіографічна основа повісті. Показ життя і побуту села. Опоетизований образ лебединої зграї.
Мета. Розкрити автобіографічність повісті, подати визначення дилогії, формувати вміння обгрунтовувати власне ставлення до прочитаного, складати план окремих розділів повісті; виразно читати і переказувати твір, розвивати зв’язне мовлення учнів; виховувати любов до людей та навколишнього світу.
Обладнання: посібник “Українська література у таблицях і схемах”, текст
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання.
– Зачитування плану до статті Д. Павличка “З глибин народного життя”.
– Переказ статті І. Семенчука “Життя починалось з любові…”
Михайло Стельмах. “Гуси-лебеді летять”. Автобіографічність повісті
II. Виклад нового матеріалу.
1. Автобіографічна основа повісті.
Повісті “Гуси-лебеді летять” і “Щедрий вечір” у творчості М. Стельмаха посідають особливе місце.
– Як ви думаєте, чому? (Автор розповідає про своє дитинство, про батьків, діда, близьких йому людей.)
–
– Які ще твори автобіографічного характеру ви пам’ятаєте? (“Мені тринадцятий минало”, “Якби ви знали, паничі…”, “І виріс я на чужині…” Т. Шевченка; “Зачарована Десна” О. Довженка.)
– Чим відрізняється автобіографічний твір від біографічного?
М. Стельмах, написавши ліричну повість “Гуси-лебеді летять”, присвятив її дорогим його серцю людям: “Моїм батькам – Ганні Іванівні й Панасу Дем’яновичу з любов’ю і зажурою”.
2. Збагачуймо своє мовлення.
Поетичний образ лебединої зграї.
Письменник думками повертається у своє минуле, в пору відлетілого на лебединих крилах дитинства. Якими зворушливими рядками починається повість!
(Зачитуємо вступ.)
– Що символізують собою лебеді? (Вірність, ніжність, радість, доброту, красу.)
– Як в уяві Михайлика створюється прекрасний образ лебединої зграї? (Виписуємо з тексту слова-характеристики лебедів.)
– Лебеді пролітають над хатою.
– Летять нижче від розпатланих хмар.
– Струшують на землю бентежні звуки.
– Лебедині крила співають, мають.
– Зробили коло над селом і знову пролетіли над хатою.
– Гуси-лебеді виносять з біди малого хлопця.
– Обкружляли навколо села і повернулись.
– У білому підхмар’ї зникають лебеді.
– Дзвін їхніх крил ще озивається в хлопчикові.
– Принесли нам лебеді на крилах життя і весну.
– Полетіли на тихі води, на ясні зорі.
– Михайлик хоче побачити наче зі срібла вилитих лебедів, подивитись на їхні співучі крила.
– Вилітають лебеді зі святково білих хмар.
– Натрушують на хати, на землю і в душу свою лебедину пісню.
– Летять над дитинством, над життям.
Усне малювання лебедів (з використанням малюнка лебедів і поетичної мови твору).
3. Робота над розділами повісті.
І розділ
– Придумування заголовка. (“І радість, і смуток”.)
– Складання цитатного плану.
Орієнтовний цитатний план
1. “… над нашою хатою пролітають лебеді”
2. “… наді мною твориться диво…”
3. “… принесли нам лебеді на крилах життя… і весну…”
4. “Діду, а які у сонця ключі?”
5. “… де мені взяти чобіт?”
6. “А як дурно-пусто перепало мені, коли… зазиміло…”
7. “Яка то була втіха…”
II розділ
– Придумування назви розділу. (Сприймання Михайликом навколишнього світу.)
– Детальний переказ окремих епізодів.
(У поле з раннім плугом.
Милосердя Михайлика.
Справжній вітряк з лебедем.
Похвала матері за добрий вчинок.)
VIII розділ
– Придумування назви розділу. (“Будеш іти межи люди…” Або “До школи”.)
– Розгляд розділу за проблемами.
Проблеми:
– стосунків між батьками і дітьми;
– матеріальна скрута незаможних селян;
– краса почуттів і переживань;
– показ життя і побуту села;
– ставлення дітей і дорослих до науки;
– взаємини вчителя і учня.
ІХ-й розділ
– Придумування назви розділу. (“І хороше, і дивно, і радісно мені, малому, в цім світі…”)
– Коментоване читання.
А) “… на порозі, наче весняночка, стала розрум’янена і осяйна Мар’яна”.
Коментар. Це була попова наймичка – красуня Мар’яна. Мати Михайлика, Ганна Іванівна, переймалася долею убогої дівчини. Та часто приходила до їхнього дому, вони співали пісень. Дівчина звіряла матері свої найпотаємніші секрети. Чиста, довірлива, ніжна, жила красою. До Михайлика ставилася зі зворушливою теплотою – як сестра.
Б) “Біля тину, з торбинкою через плече, непомітно стала Люба”. Коментар. Люба – Михайликова шкільна подруга. Маленька лісова
Царівна, яка знає дуже багато таємниць природи. Вона ніби випромінює радість. Щира і добра, спостережлива. Дуже любить співати.
В) “Три роки в сідлі проїздив”.
Коментар. Це був час громадянської війни і перші роки після неї.
Г) “… з чимсь незвичним, великим прийшла до нас дівчина”. Коментар. За українським народним звичаєм, заручена пара просить на весілля. Молода вклоняється низько всім у хаті. Дівчину величають княгинею, зіронькою, а хлопця – козаком, місяцем.
III. Підсумок уроку.
– Як ви розумієте вислів: “І хороше, і дивно, і радісно мені, малому, в цім світі”?
– Чи доводилося вам переживати такі почуття, як Михайликові?
– Як ви ставитеся до головного героя?
– Чим твір повчальний для вас?
– Які думки він викликав?
IV. Домашнє завдання.
Прочитайте уривки з твору “Щедрий вечір”, випишіть рядки, які зачарували вас красою мови.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)