МИЛУЄМОСЯ КРАСОЮ СВІТАНКУ. АНДРІЙ М’ЯСТКІВСЬКИЙ КУРЛИЧУТЬ ХМАРИ, ТЬОХКАЄ ВОДА
Мета: розкрити учням красу і своєрідність поезії Андрія М’ястківського; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини, розмірковувати над текстом; розвивати спостережливість, творчу уяву, чуття поетичного слова; виховувати любов до природи.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над чистомовкою
Іли-іли-іли – гуси на лужку присіли.
Или-или-или – у водиці лапки мили.
Али-али-али – потім травку пощіпали.
Ою-ою-ою – гелготали між собою.
2. Гра “Озвуч малюнок”
Учитель
Немовля – а-а-а-а.
Мишка – пі-пі-пі-пі.
Півень – ку-ку-рі-ку-у-у.
Коник – іго-го-о-о.
Жабка – скре-ке-ке-е-е.
Тигр – р-р-р-р.
3. Гра “Упізнай слово за ознакою”
– Читайте швидко і доповнюйте речення за змістом.
– Рідна, лагідна, найдорожча, ніжна, найдобріша – … (мама).
– Запашний, білий, смачний, духмяний, пшеничний – … (хліб).
– Білий, холодний, пухкий, іскристий – … (сніг).
– Біле, солодке, холодне, вершкове – … (морозиво).
– Пухнаста, руда, хитра, прудка, спритна,
– Нова, цікава, бібліотечна, яскрава – … (книга).
– Хитрий, колючий, маленький, спритний – … (їжак).
– Швидкий, боязкий, довговухий, куцохвостий – … (заєць).
– Весняний, сонячний, теплий – … (день).
– Зелена, висока, новорічна – … (ялинка).
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
1. Конкурс на краще виразне читання вірша Володимира Коломійця “Тюхтій і Торохтій” (с. 121-123)
2. Гра “хто краще?”
Конкурс на кращий твір-міркування “Не упущу свою жар-птицю”.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Звучить пісня “На калині мене мати колихала” (сл. А. М’ястківського, муз. В. Верменича у виконанні Костянтина Огнєвого).
– Чи сподобалася вам пісня?
– Який настрій вона у вас викликала?
– Які картини поставали у вашій уяві, коли ви слухали пісню?
– Слова цієї пісні належать перу українського поета і прозаїка Андрія Пилиповича М’ястківського.
Сьогодні ми ознайомимося з його творчістю.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Біографічна довідка (додаток)
– Народився Андрій М’ястківський у селі Соколівці на Вінниччині. Там, у Соколівці, пройшло його дитинство, там закінчив він школу. Рано відчув потяг до слова.
Друкуватися почав ще до війни. Та в творчій біографії письменника була велика перерва, про яку сповістив не дзвінок, а бомби й гарматні постріли. Солдат М’ястківський пройшов війну в роті фронтової розвідки, а це означає, що він воював на передовій, а частіше – в тилу ворога. За бойові заслуги він був нагороджений медаллю “За відвагу”, ще й дослужився до найвищого солдатського звання – єфрейтор, чим дуже пишався.
Андрій М’ястківський – відомий автор блискучих новел, талановитих романів, чудових віршів. Писав для дітей і дорослих. Весь його творчий доробок утілився у понад сорок книжок поезії та прози, в численних текстах пісень і перекладів (з білоруської, молдавської, румунської та інших мов.)
2. Опрацювання вірша Андрія М’ястківського “курличуть хмари, тьохкає вода…” (с. 124-125)
1) Виразне читання вірша вчителем.
– Чи сподобався вам вірш? Що найбільше запам’яталося?
Фізкультхвилинка
2) Словникова робота.
Тьохкає
Тичині
Зірниці
Блакитний
Соняхи
Півень
Жовтогарячі
Курличуть
Читання стовпчиків слів “луною” за вчителем, а потім – мовчки
– Прочитайте всі дієслова, іменники, прикметники.
– Знайдіть у підручнику (с. 124) тлумачення слова тичина.
3) Повторне читання вірша учнями вголос.
– Словами з тексту доведіть, що поет описує світанок, милується його красою.
4) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
– Якими кольорами й звуками сповнено змальовану в поезії картину природи?
– Яким художнім засобом є виділені в тексті слова?
– До поданих слів доберіть епітети з вірша:
Хміль… (буйний); соняхи… (жовтогарячі); півень… (блакитний).
– Що поет говорить про місяць? Про хмари?
5) Робота в парі.
Знайдіть у тексті загадку і відгадайте її.
6) Гра “Віднови порівняння”.
Землю, | Як буйний хміль |
Путь, | Як у травні |
Курличуть хмари, | Мов колисанку |
7) Гра “Добери риму”.
Вода – гойда
Путь – цвітуть… і т. д.
3. Робота за ілюстрацією
– Подивіться на ілюстрацію до цього вірша.
– Чи можемо ми віднести її до всього твору чи до певної його частини?
– Що художник зобразив на картині?
– Що він намалював у центрі картини? вдалині?
– Які фарби обрав? Який настрій вони створюють?
– Опишіть картину, використовуючи рядки з вірша.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– З творчістю якого поета ми сьогодні ознайомилися?
– Чим вразив вас його поетичний пейзаж?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити рядки з вірша, які найбільше сподобалися (с. 124).
(2 votes, average: 5.00 out of 5)