Мій тренер (твір з елементами опису зовнішності людини)
ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ
Мій тренер (твір з елементами опису зовнішності людини)
У дитинстві я був справжнім товстуном. Батьки часто із сміхом розповідають, що вже у п’ять років я не чекав, щоб мені хтось дав поїсти, а сам відкривав холодильник і брав усе, що хотів. Я, звичайно, у такому віці не міг готувати, але рано навчився включати плиту, щоб підігріти собі борщ чи суп, закип’ятити чай і навіть посмажити яєчню.
У першому класі я був найбільший і найтовстіший серед однокласників, і аж тоді батьки схаменулися. Щоб якось зменшити
У команді семи-восьмирічних дітей було тридцятеро спортсменів, але й серед них я вирізнявся своєю вагою.
Андрій Миколайович Севрюков, мій перший тренер, спершу займався з нами загальнофізичною підготовкою. Ми багато бігали, стрибали через скакалку, училися підтягуватися і віджиматися. Мені було дуже важко це робити, але тренер знаходив потрібні слова, щоб налаштувати мене на перемогу над собою. А ще Я хотів бути таким, як Андрій Миколайович.
Зріст Андрія Миколайовича близько двох метрів. У нього широкі плечі, вузька талія, сильні руки й ноги. На тілі виділяється кожен м’яз, рухи точні і плавні. Він уміє контролювати свої почуття й емоції, а тому вираз його обличчя завжди спокійний і привітний. Мій тренер має коротку зачіску. Очі в нього великі й темпі, брови чорні й густі, губи середньої повноти, а широке підборіддя ділить ямка.
Андрій Миколайович на тренуваннях завжди вдягає спортивну клубну форму, яка йому дуже пасує. У повсякденному житті він носить костюми, гарне дороге взуття.
Шість років мого життя п’ять вечорів на тиждень Андрій Миколайович поряд зімною. За цей час я нормалізував свою вагу, навчився швидко бігати, вивчив багато прийомів з тайського боксу, не раз брав призові місця на різноманітних змаганнях. Я пишаюся своїм тренером, поважаю його і мрію також стати сильним, упевненим, розумним, як Андрій Миколайович.