Мій тренер (твір з елементами опису зовнішності людини)

ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ

Мій тренер (твір з елементами опису зовнішності людини)

У дитинстві я був справжнім товстуном. Батьки часто із сміхом розповідають, що вже у п’ять років я не чекав, щоб мені хтось дав поїсти, а сам відкривав холодильник і брав усе, що хотів. Я, звичайно, у такому віці не міг готувати, але рано навчився включати плиту, щоб підігріти собі борщ чи суп, закип’ятити чай і навіть посмажити яєчню.

У першому класі я був найбільший і найтовстіший серед однокласників, і аж тоді батьки схаменулися. Щоб якось зменшити

вагу, вони почали стежити за моїм раціоном і записали в спортивний клуб “Перемога”, де багаторазовий чемпіон України проводив заняття з тайського боксу.

У команді семи-восьмирічних дітей було тридцятеро спортсменів, але й серед них я вирізнявся своєю вагою.

Андрій Миколайович Севрюков, мій перший тренер, спершу займався з нами загальнофізичною підготовкою. Ми багато бігали, стрибали через скакалку, училися підтягуватися і віджиматися. Мені було дуже важко це робити, але тренер знаходив потрібні слова, щоб налаштувати мене на перемогу над собою. А ще Я хотів бути таким, як Андрій Миколайович.

Тоді він видавався мені не просто дорослим, а навіть пристаркуватим, бо йому було аж двадцять п’ять років. Я не розумів, як людина в такому “поважному” віці могла зберегти таку чудову форму. Тепер я розумію, що мій тренер ще зовсім молодий. Постійні тренування перетворили його на справжнього атлета.

Зріст Андрія Миколайовича близько двох метрів. У нього широкі плечі, вузька талія, сильні руки й ноги. На тілі виділяється кожен м’яз, рухи точні і плавні. Він уміє контролювати свої почуття й емоції, а тому вираз його обличчя завжди спокійний і привітний. Мій тренер має коротку зачіску. Очі в нього великі й темпі, брови чорні й густі, губи середньої повноти, а широке підборіддя ділить ямка.

Андрій Миколайович на тренуваннях завжди вдягає спортивну клубну форму, яка йому дуже пасує. У повсякденному житті він носить костюми, гарне дороге взуття.

Шість років мого життя п’ять вечорів на тиждень Андрій Миколайович поряд зімною. За цей час я нормалізував свою вагу, навчився швидко бігати, вивчив багато прийомів з тайського боксу, не раз брав призові місця на різноманітних змаганнях. Я пишаюся своїм тренером, поважаю його і мрію також стати сильним, упевненим, розумним, як Андрій Миколайович.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Мій тренер (твір з елементами опису зовнішності людини)