Мій народ – його сучасне і минуле

Схожі твори:

1. Минуле, сучасне і майбутнє Елізи Дуліттл (за п’єсою Бернарда Шоу “Пігмаліон”) БЕРНАРД ШОУ ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ БЕРНАРД ШОУ Минуле, сучасне і майбутнє Елізи Дуліттл (за п’єсою Бернарда Шоу “Пігмаліон”) Джордж Бернард Шоу – найвидатніший англійський драматург кінця XIX – початку XX століття. Йому вдалося вивести англійську драму з ідейного і художнього тупика, характерного для 60- 70-х років XIX століття. Він додав їй...
2. Минуле, сучасне, майбутнє у драматургії Лесі Українки Минуле, сучасне, Майбутнє у драматургії Лесі Українки розглядається у світлі певних актуальних ідей, глибинність думки і художніх абстракцій письменниці виразилась у яскравих поетичних образах, в афористичності, у самобутності символіки та алегорій, модифікуючи до проблем новітньої історії ті естетичні засади, котрі свого часу закладали кращі майстри світової драми філософськопсихологічного плану з...
3. “Народ мій є, народ мій завжди буде, ніхто не перекреслить мій народ!” (В. Симоненко) Чи не занадто смілива заява це була для ще зовсім молодої людини у ті часи? Адже, мабуть, мова йде не про такий ефемерний термін, як “радянський народ”? Ні, йдеться про народ український… Василь Симоненко, як справжній геній, прожив небагато. Але встиг залишити по собі на землі такий слід, що його...
4. Народ і його буття на сторінках поеми І. Франка “Мойсей” Народе мій, засмучений, розбитий, твоїм будущим душу я тривожу. І. Франко Однією з провідних тем у творчості І. Франка є тема народу, його минулого й майбутнього, його історичного призначення і місця серед інших народів. Особливо могутньо і яскраво прозвучала ця тема в поемі “Мойсей”. Поема ця є окрасою й гордістю...
5. Народ, його історія в повісті В. Г. Распутіна “Прощання із Запеклої” У літературі 60-х років XX сторіччя з’явилося чимало добутків, що осмислюють із нової висоти суспільної свідомості характер сучасних протиріч. Новизна суспільного й духовного життя позначилася в поглибленому дослідженні соціальних конфліктів, в об’єктивному відтворенні складної моральної атмосфери суспільства, в активному інтересі до внутрішнього життя – як окремої людини, так і всього...
6. Народ і його роль у трагедії “Борис Годунов” Бєлінський відзначив, що вже в першій сцені трагедії “і історично й поетично вірно змальований характер Шуйского”. Це глава боярської групи, нащадок питомих князів “Рюриковной крові”. Він сам не ладь зайняти престол московських царів, що звільнився після смерті пануючи Федора. Але Шуйский відмінно розуміє, що без допомоги народу домогтися своєї мети...
7. “В його душі була мета, ясна і проста – народ і Україна…” (гімн молодості у романі Івана Нечуя-Левицького “Хмари”) Як відомо, цивілізація розвивається лише тоді, коли кожне наступне покоління робить крок уперед, дбаючи про рідну землю, про свій народ. Воно повинно осмислити поклики попередників і внести власну часточку в розвиток свого краю. Це глибоко розумів Іван Семенович Нечуй-Левицький, бо сам усе життя трудився для рідної культури, був справжнім патріотом...
8. “Народ звільнений, але чи щасливий народ?” Поема Некрасова “Кому на Русі жити добре” була як би відступом від загальної думки багатьох добутків того часу – революції. До того ж майже у всіх добутках головними героями були представники вищих станів – дворянства, купецтва, міщанства. У поемі ж головні герої – колишні кріпаки, що стали вільними після указу...
9. Шевченко – це народ, і як народ, він буде вічно жити Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого 1814 р. в с. Моринці Звенигородського повіту на Київщині у сім’ї селян-кріпаків. Рано втратив батьків, наймитував. Був зарахований до складу панських служників і 1829 р. відправлений до Вільна. З початку 30-х рр. жив у Петербурзі. Навесні 1838 р. за сприяння К. Брюллова, В. Жуковського...
10. Сучасне розуміння поеми Миколи Вороного “Евшан – зілля” На жаль, люди рідко заглядають углиб себе. Їх цілком улаштовує спокійне безтурботне життя, чуже пещення, чужі думки й навіть ті тонкі мережі, який сплетені людські душі чужим лукавством. Простодушні, обікрадені й нещасні! Вони навіть не зауважують, що стали рабами, тому що втратили найдорожче в житті – Вітчизну й волю Або...
11. Розмови про сучасне село на прикладі творів Г. Косинки Перейдемо до аналізу творів “Змовини”, “За земельку”, “Політика”, “На золотих богів”, “Гармонія”. Час, про який пише письменник, був складний і неоднозначний. І автор прагне показати його таким, яким він був насправді,- жорстоким і трагічним, та й не завжди зрозумілим до кінця його героям. Всі вони відстоюють свою правду, виборюють своє...
12. “Я єсть народ, якого правди сила яким звойована ще не була” (П. Тичина) Ми є нащадками тих, хто заснував нашу рідну Україну. Який глибокий зміст вкладено у ці слова: “Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була”. Скільки випробувань випало на долю українського народу! Скільки страждань, скільки наших пращурів віддали своє життя за те, щоб називатися українцями, щоб бути гідними...
13. Героїчне минуле українського народу у творчості Шевченка Ще в ранньому дитинстві Тарас Шевченко захоплювався славним і героїчним минулим українського народу. Із розповідей старого діда Івана оживали в уяві хлопчика мужні лицарі-козаки, їхні далекі походи на ворога. Усе почуте назавжди закарбовувалося в його пам’яті. Минули роки. Коли поет навчався в Петербурзькій Академії мистецтв, у нього виник задум створити...
14. Героїчне минуле українського народу у творчості Тараса Шевченка Ще в ранньому дитинстві Тарас Шевченко захоплювався славним і героїчним минулим українського народу. Із розповідей старого діда Івана оживали в уяві хлопчика мужні лицарі-козаки, їхні далекі походи на ворога. Усе почуте назавжди закарбовувалося в його пам’яті. Минули роки. Коли поет навчався в Петербурзькій Академії мистецтв, у нього виник задум створити...
15. Мої враження віл статті У. Самчука “Народ чи чернь?” Хто ми є? Народ чи чернь? Нація чи маса? Перед нами постають ці емоційно-схвильовані питання, в яких відчувається пристрасть письменника-патріота та непідробна щирість і схвильованість. У статті “Народ чи чернь?” Улас Самчук розкриває проблеми морального обов’язку, духовності, змальовує контрасти в людських душах і вчинках. Він, передусім, прагне пробудити волелюбний дух...
16. Український народ Народе мій, скільки сліз і крові випало на твою долю. Виплеканий під яскравим і лагідним сонцем України, ти, мін народе, заслуговував на кращу долю. Мирний труд, добробут – ось основа твого життя. Та воювати, на жаль, доводилося. Як часто падав на рідну землю мирний ратай на полі, вражений стрілою половчанина...
17. Минуле, сьогодення і майбутнє українського народу в поезії В. Голобородька “Ми йдемо” Коли читаєш вірші Василя Голобородька, то здається, що потрапляєш у чудовий поетичний світ. Він наповнений людьми і птахами, щирістю і відвагою, болем і добротою. Він казковий і реальний водночас. Але, чи то буде вірш інтимної лірики, чи замальовка з життя, чи оживлений автором пейзаж, – з кожної поезії дивиться на...
18. Твір-роздум “Народ – основа української держави” Українській народ створює нашу державу. Всі люди загалом роблять це. На перший погляд може видатися, що все це проходить навпаки. Тобто, якісь владні люди створюють державу, а вже коло неї гуртуються люди. Вони і створюють народ. Але я вважаю, що це хибна думка. Народ не “підганяється” під державність, хоч іноді...
19. “Сучасне телебачення” Всі ми живемо в інформаційну епоху. Людина мимоволі стала об’єктом впливу з абсолютно різних джерел. Навколишнє середовище стало зацікавленим явищем, а тому на людину постійно справляється вплив різного роду. З різних джерел, в тому числі і з телебачення, в наші голови намагаються вкласти різну інформацію, а тому людина нерідко стає...
20. Історичне минуле у творчості Ліни Костенко Творчість Ліни Костенко – це високий рівень думання, долання висоти, що стала нормою. “Не треба думати мізерно”, – ці слова можуть бути девізом творчості поетеси. Гете якось висловився, що жінка, пишучи вірші, не думає про зміст. Вона керується почуттями, а не розумом. Про Ліну Костенко так не скажеш. У її...