Фольклорний килимок. Як же його створити? Зазвичай килимки бувають із ниток, із тканини, але щоб із фольклору? Це цікаво. Спробую.
У дитячому садку ми завжди гралися на килимках. Вони були яскравими та м’якими. У центрі килимка був якийсь яскравий малюнок, а по краях – різні смужки й візерунки. Може, так само можна скласти килимок із народної мудрості? У центрі мають бути ті прислів’я, приказки, які сподобалися найбільше, а далі – різні цікаві вислови, що запам’яталися. Ні-ні-ні! Я придумав! Зроблю декілька маленьких килимків.
Килимок
І – У центрі українське прислів’я “Язик до Києва доведе”. Здається мені, що блакитна серединка буде найкращою. А по краях килимка можна розмістити індійську приказку “Язик до Делі доведе” та італійську “Язик до Рима доведе”. Візеруночком треба зв’язати між собою усі ці вислови. Переплітається малюнок, і так само переплітається людська мудрість. Люди різних країн придумали ці вислови, але думка однакова. Для усіх людей головною була столиця країни. Якщо хтось хотів кудись дістатися, то треба було розпитувати, розпитувати і таки потрапити туди, куди хотілося.
Килимок ІІ –
Ще один килимок хочу зробити з жабками та зайчиками. Чому? Тому що на ньому два прислів’я: українське й китайське. Смисл їх однаковий, хоча й звучать по-різному. У нас в Україні кажуть: “За двома зайцями поженешся, ні одного не впіймаєш”. А китайці говорять: “Однією рукою двох жаб не впіймаєш”. У мене в голові виникла картинка, як зайці між стільцями сидять, бо є ще одна приказка – “сидіти між двома стільцями”.
Виявляється, цікаво складати такі килимки. І мені здається, що в далекій Америці, в Індії, в Японії люди такі самі, як і у нас в Україні. В усьому світі люди добрі й мудрі.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)