Ми не маємо права руйнувати те, що створювалося не нами

Який великий і багатий світ, в якому ми живемо. Яка яскрава і різнобарвна природа навколо нас!
Природа – це земля, повітря, вода і все живе на планеті. У природи свої споконвічні закони, своя гармонія буття. Це багаторівневий механізм, в якому все взаємопов’язане і вражаюче досконале. Навіть найменша істота на землі, унікальна та неповторна, є невід’ємною частинкою цього механізму. І найменше втручання в цей світ живої природи призводить до її розбалансування.
Вінець творіння природи – людина. Але на жаль, іноді ми забуваємо про

це. Віддавшись низьким інстинктам, не задумуючись, спотворюємо цей живий світ, знищуємо його представників, порушуємо гармонію співіснування людини і фауни, а отже – гармонію життя.
“Ми не маємо права руйнувати те, що створювалося не нами. Не можемо вирішувати долю живих істот”. Так пишуть упорядники Червоної книги України. Кожна жива істота на Землі – унікальна та неповторна. Людина неспроможна створити навіть малесеньку живу комашку або зелену билинку. Навпаки, через діяльність людини посилюються природні катастрофи, відбувається глобальне потепління клімату, вирубуються ліси, випадають
згубні для всього живого кислотні дощі, виникають “озонові дірки” в стратосфері, погіршується стан природних водойм, назавжди вимирають сотні видів рослин і тварин.
Природа не може сама вилікуватись, і ми не маємо права перебудовувати довкілля на свій розсуд. Все менше стає птахів та звірів, зникають унікальні види. Втрата деяких видів тварин особливо скорботна, бо назавжди втрачені можливості їх використання для покращення порід домашніх тварин. Наприклад, в Європі до XVII століття зустрічався дикий предок великої рогатої худоби – тур. Тури стали об’єктом мисливства, як і тарпани, – дикі степові коні, що мешкали на території України, доходячи на півночі до Польщі та Литви. Останній тарпан був вбитий сто років тому на півдні України, біля заповідникаАсканія-Нова. На тарпанів не тільки полювали, але й винищували спеціально, бо вони заважали коневодству.
Не менш вражаюча історія винищення американських мандруючих голубів, яких в одній зграї налічувалось по 2 мільярди. Коли ці красиві, граціозні птахи злітали в небо, то закривали собою сонце, і підіймали справжній вітер. їх відстрілювали, ловили мисливськими сітками, рубали дерева з гніздами, а пташенят використовували як живі мішені для прицілу. На пам’ять про варварське знищення голуба залишилась меморіальна дошка з написом: “Цей вид вимер через легковажність і жадібність людини”.
Катастрофічно швидке зникнення видів одних тварин і загрозливе становище інших, які опинилися на межі існування, викликають тривогу наукової спільноти та всіх людей доброї волі. Людство почало замислюватись над прогнозами вчених про можливість глобальної екологічної катастрофи на планеті, коли під загрозою може опинитись наше власне існування. Світ живої природи необхідний людині, як саме життя, як джерело наснаги та сили. Чи може людина відмовитись від захоплення, яке наповнює душу, коли споглядаєш її красу в будь-яку пору року? Відмовитися від співу пташок, що чарує і заспокоює, від спілкування з тваринним світом, що є нашим відданим другом і помічником.
Час, коли людина вважала себе “царем природи” і безжально винищувала живий світ планети, вже минув. Кожен вид рослин і тварин планети вплетений до чудової сітки життя. Перед людством постає одне із найважливіших завдань – збереження всього видового різноманіття видів та форм живих істот, які населяють землю. Ми повинні берегти рідну землю, все розмаїття живого від малесенької комахи до могутнього зубра. Багато тварин вже занесені до Червоної книги України. Це рідкісні та зникаючі види, які найбільш потерпіли від підкорення людиною природи. Інші чекають своєї черги. Від кожного з нас залежить, чи зможемо ми зберегти видове різноманіття України. Кожен вид має свій унікальний генофонд, він – неповторне явище в природі. Будемо дбайливо оберігати природу рідного краю, кожну живу істоту, яка прикрашає нашу землю.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Ми не маємо права руйнувати те, що створювалося не нами