“Ми – нащадки Шевченка”
Тарас Григорович Шевченко в усі часи вважався символом української державності. Він мав безліч талантів та реалізовував їх на користь України. Почавши свою діяльність в якості художника, він також пізніше займався поезією і громадською діяльністю. Найбільш відомою працею Тараса Шевченка є збірка поем “Кобзар”. Перше видання збірки містило вісім твори, але надалі збірка багато разів перевидавалася. На сьогодні “Кобзар” є обов’язковим до прочитання для всіх українців. У своїх поемах Шевченко не тільки лірично описує особливості
Можу сказати по собі, що після прочитання “Кобзаря” я впевнився ще більше у можливості становлення України як повністю незалежної і дуже сильної країни. Патріотична складова “Кобзаря” просто зашкалює і може зробити з будь-якого українця людину, готову захищати свою батьківщину до останнього. Як мені здається, таке відчуття, що викликається при прочитанні, і є свідченням того, що читачем є українець. Всі ми – нащадки Шевченка і здатні сприймати його творчість
Розвиток української держави лише підтверджує тезу Шевченка про необхідність боротися за свою країну. Отримавши незалежність, Україна стала повністю незалежною юридично, але не стала повністю незалежною фактично. Перебуваючи під постійним тиском як зі Сходу, так і з Заходу, українська держава поки ще не змогла отримати оптимальну формулу своїх інтересів і все ще перебуває в пошуках свого самовизначення. Точно так само, як і в часи Шевченка, існує багато різних людей, які сумніваються в тому, що повна незалежність і сильна країна може існувати в нинішніх кордонах. Внутрішній сумнів і пасивність набагато небезпечніше зовнішніх ворогів, а тому Шевченко і його творчість також повинні бути стимулом для його нащадків. Достатньо почитати “Кобзаря” хоча б годину, щоб перейнятися вірою і натхненням щось робити для своєї країни.
Ми – нащадки Шевченка. Попри всі ті складнощі, з якими стикалася і продовжує стикатися Україна, в цілому результат поки що позитивний, а боротьба за свою державність ефективна. Але боротьба ця ніколи не буває простою, що підтверджується поточними подіями в країні. Втім, мої погляди оптимістичні, адже у нас є “Кобзар”, з якого завжди можна почерпнути нові сили і натхнення.