Марта Томенко поетеса та художниця
Томенко Марта, педагог, художник, поет, 1951 р. н. Корінна коломийка. Закінчила Львівську консерваторію. Авторка поетичної збірки “Острів світла” (1992), учасниця художніх виставок, ілюстраторка коломийського видавництва “Вік”. Викладає у коломийській музичній школі № 1.
Марта Томенко своє творче кредо виражає у музиці, слові, образотворчому мистецтві. Художню виставкову діяльність розпочала у Львові в 1970 році. Художниця працює у жанрі графіки, живопису, техніці рельєфного розпису, живопис на дереві, камінні, шовку. Художні твори
Як художник-ілюстратор оформила понад 50 поетичних та прозових книг. Вперше в Україні вийшла дитяча різдвяна книжечка „Ой радуйся земле!” (1990, 1993, 1995 роки. Київ), також книжечка для дітей „Христос воскрес!” (1996 рік, Коломия). Авторка різдвяних, великодніх листівок. Ілюстратор обкладинок „Енциклопедії Коломийщини”.
У 1992 році видала поетичну збірку „Острів світла”. Публікується у часописах України.
Виступає з сольними концертами, в камерних ансамблях як піаністка. Концертна та поетична діяльність поєднуються з виставками образотворчого
Марта Томенко* * *Вартують ватрустомлено зіпершисьна грабель батутутлумлять власний більпірамідою багаттяДовічні диригентибагряних вогніввизначають час горінь* * * Т. М. Поети вмирають стоячималяр перекреслює вертикальЗникають митціненаписаними віршамиЗвук вічного F – тремтіння душіпід декою НебаФальш ієрихонських трубруйнує твердь* * *Гріх ніби сміх – сліпий сніг – не в лютому лютийаркан призабутийУ вікні цнотливийцілунок цикламена* * *Вітер полоще білизнуу чані весниБлакить полонила яв див сині сіянь* * *Над містомважкі могутні хмаризависли дармовисамий кують набатВолосожар у висігартує небесну рать* * *Жовтяниця жовтняфарбує вежі деревПір’я хмарминає горизонтБурштинові коралі обліпихивкраплені у простірШафран кольорівцарським блискомвітає обрійСинь неба йодіж золота – Бог в ритуальнім танці* * *За скиртами Сонце білевисвітлює літо дотидопоки дощі не змиютьзірниці соняшників* * * М. С. Серпень докошує літощільник часу – суцільні осеніє люди які відходять як погідний деньна грані осені в павутинну тишуВиплеск душі – на зламіміж теплом – холодомКоли стомлюється Сонце гріти – час віддавати борги* * *В смарагді небаМісяць молодийСрібний КнязьТане шовк осеніоксамитової ночіЛегко тремтливомене торкнувсьчеркнув початкомживого блискуТільки Типосріблив медаликмойого СонцяПочаток небозводуспалахнув фейерверкомкінця епохи* * *У місті Колазривають вишніУ місті Колачаклують колом/сім не сім петель – зашморг на волі/Вичавлюють плодиєвхаристійною кров’юУ полудень літазлічують вервицю кісток/кервава петрівка у Коло – миї/У місті Коладрелюють вишні/пожертву Богу Вішну/У місті Колавродили червоні черешні…
Авторка більше десяти персональних виставок, учасниця понад 100 колективних виставок.
Тричі її твори експонувались на персональній виставці в музею історії міста Коломиї.
Тріумф Мажору
Таємниця хризантем
Сонячний символ
Поезія ранньої весни
На сторожі світла
Міт про Оленя
Матір Сва
Коронований
З віків
(2 votes, average: 5.00 out of 5)