Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Марсель Пруст (1871-1922)

Марсель Пруст (1871-1922)

Він мав більшість достоїнств, за які ми співаємо хвалу найвизначнішому з романістів. Він не може бути суперником Діккенсу, Бальзаку і Достоєвському. Реалістичністю Толстой перевершує його. Але в умінні глибоко проникати і в реальність, і в людські емоції, і в думки йому навряд чи знайдуться рівні. Анрі Пейр. Спадщина Пруста. (Із книги “Сучасний французький роман”) Марсель-Валантен-Луї-Ежен-Жорж Пруст народився 10 липня 1 1871 року в Парижі, в родині відомого профессора-гігієніста. Мати! Марселя була жінкою доброго серця, чуйною, люблячою матір’ю!

Марсель був старшим з її двох дітей і назавжди залишилася в пам’яті сина втіленням людської досконалості. Коли хлопчику ви-повнилося дев’ять років, він захворів на тяжку форму астми, що непокоїла його протягом усього життя і ставала причиною різних нервових зривів. Проте Марсель мав міцний характер, неабияку наполегливість, тому, незважаючи на пропуски занять через хворобу, все одно здобув грунтовну освіту в одному з найпрестижніших паризьких ліцеїв – Кондорсе.

Батьки були людьми заможними і мали можливість дати сину повну свободу дій у виборі життєвого шляху, і юнак обрав літературу.

Його улюбленими письменниками були Анатоль Франс, Моріс Метерлінк, Шарль Леконт де Ліль, неабиякий інтерес у нього викликала філософія. Незважаючи на хворобу, Марсель записався до школи політичних наук в Сорбонні, де відвідував лекції відомого філософа Анрі Бергсона, чия теорія часу справила на нього величезне враження. З огляду на хворобу Пруста й через те, що родина мала у своєму розпорядженні певні кошти, на нього не покладали жодних надій, і він вів безтурботне життя в дворянських і міщансько-претензійних, салонах паризького передмістя Сен-Жермен. Окрім того, він зрідка писав, перекладав Джона Рескіна (англійського критика-мисте-цтвознавця і публіциста), часто переробляв чужі твори, вносячи зміни в текст. З дитинства Марсель лікувався на морському курорті в Нормандії, який згодом послужив прототипом вигаданого Бальбека в його романах. Свій шлях на письменницькій ниві Пруст розпочав з публікацій в журналах есе, поезій та оповідань, які в 1896 році видав окремою книжечкою під назвою “Втіхи й дні”. Незважаючи на дружню підтримку паризьких знаменитостей, це видання зазнало краху, але Марсель не зневірився у власних можливостях. Жив Марсель Пруст за особливим розпорядком: спав удень і працював чи розважався вночі. Його фізичний стан погіршувало почуття провини, викликане гомосексуалізмом. У 90-х роках Пруст багато в чому нагадував одного зі снобів, яких пізніше у своїх романах зобразив поверховими і егоїстичними людьми, що вперто домагаються прихильності з боку еліти суспільства. У 1903 році помирає батько Пруста, а в 1905 році – мати. Смерть матері стала причиною періоду тривалої і болісної скорботи Пруста; він зрозумів, що однією з головних причин цієї трагедії було його потурання власним бажанням. Через хворобу, що прогресувала, письменник відчув себе позбавленим можливості спілкуватися із зовнішнім світом. У 1909 році Пруст пережив знамените прозріння, описане у романі, коли чашка чаю і тістечко спровокували спалах відчуття минулого і дозволили пам’яті відновити його. Письменник зрозумів, що відтепер він має ключ до таємниць свого дитинства і юнацтва, а також засіб для завершення композиції багатьох романів, над якими він працював протягом тринадцяти років, аж до своєї смерті в 1922 році. Наполегливо, зошит за зошитом, писав він свою епопею. Відкрив її роман “На Сваннову сторону”, який Марсель Пруст видав власним коштом у 1913 році. Книга одразу привернула до себе увагу критиків і викликала гостру полеміку.

Епопея “У пошуках втраченого часу” складається із семи частин, опублікованих у Франції в п’ятнадцятьох томах у 1913-1927 роках. Загальний обсяг цього твору сягає чотирьох тисяч сторінок, що містять близько півтора мільйона слів. Роман охоплює період а 1840 року по 1915 рік. Він описує розвиток оповідача, Марселя, а дитинства до настання зрілості, і те, як він, зрештою, зрозумів своє призначення – бути письменником. Марсель – це, власне, сам Пруст, і водночас не він. Попри те, що роман має автобіографічну основу, сповіддю багато в чому керує витончена уява романіста. Цей твір не вкладається в рамки лінійної оповіді про творче становлення художника: у ньому відбуваються зрушення в часі назад і вперед, він охоплює майже дві сотні персонажів. Автор, власне, досліджує спосіб повернути час назад і те, як минуле, за допомогою мимовільної пам’яті, можна воскресити і зберегти в мистецтві. В одному зі своїх інтерв’ю Пруст зазначав: “Як вам відомо, існує планіметрія і стереометрія – двомірна чи тривимірна геометрія. Отож, д. гїя мене роман означає не тільки двомірну (чи площинну) психологію, але й психологію в часі. Так, існує незрима субстанція часу, і я намагався її виокремити, і це означає, що експеримент повинен тривати протягом тривалого періоду. Сподіваюся, що наприкінці моєї книги деякі незначні в суспільному плані події, наприклад, шлюб двох персонажів, які в першому томі належали до зовсім різних соціальних прошарків, будуть свідченням того, що час минув, і матимуть таку ж принадність, як статуї Версаля”.

Поряд з “Уліссом” Джойса, романи Пруста докорінно змінили і саму форму роману, і багато основних принципів художньої прози. Письменник замінив звичний сюжет, персонажів складним та інтимним описом становлення особистості людини, спільного розвитку протягом усього людського життя взаємин і впливу на людину її спогадів про пережите і давно забуте. Як стверджував Хосе Ортега-і-Гассет, “він заслуговує звання винахідника нової відстані між предметами і нами… Усі романи попередніх йому епох раптом здаються літературою, створеною наче з висоти пташиного польоту, літературою, що має примітивну панораму, якщо порівнювати її з поглядом на предмет із близької відстані”. Всесвіт Пруста – це і суто приватний домашній світ оповідача, і широка панорама життя Парижа на порозі нового століття, зображена за допомогою численних тонко виписаних портретів персонажів і майстерно відтворених сцен.

Як зауважував англійський критик Реймонд Мортимер, “жодному романісту, крім Пруста, не пощастило зробити своїх героїв для нас більш реальними, нам відомо про них набагато більше, ніж про будь-які інші вигадані фігури. Ось чому я переконаний, що він є незрівнянним, найбільшим письменником епохи, у яку жив і я”. Дивний приклад способу зображення Прустом життя, способу, який ламає часові і просторові бар’єри, створюючи художнє ціле, став одним з небагатьох, що зробив найбільш вагомий вплив на мистецтво XX століття.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Марсель Пруст: у пошуках втраченого часу Марсель Пруст: у пошуках втраченого часу І. Жива легенда французької літератури. (Ще за життя ця людина перетворилася на живу легенду. Чоловік із репутацією світської людини став відлюдником, намагаючись відтворити різноманітність покинутого ним світу у літературній творчості.) ІІ. Родина Пруста і початок творчості. (Марсель Пруст (1871-1922) був єдиним сином відомого лікаря...
  2. МАРСЕЛЬ ПРУСТ (1871-1922) Письменник народився 10 липня 1871 у Парижі. Батько – Адрієн Пруст – відомий респектабельний лікар, який викладав медицину в університеті, мати – Жанна Вейль – єврейка за походженням, дочка багатого біржового маклера. Щасливі дні, проведені Марселем у дитинстві в Іе й в Отої – ці міста стали прототипами міфічного...
  3. Біографія Пруст Марсель Письменник народився 10 липня 1871 у Парижі. Батько – Адрієн Пруст – відомий респектабельний лікар, який викладав медицину в університеті, мати – Жанна Вейль – єврейка за походженням, дочка багатого біржового маклера. Щасливі дні, проведені Марселем у дитинстві в Іе й в Отої – ці міста стали прототипами міфічного Комбре...
  4. ПРУСТ, Марсель (1871 – 1922) ПРУСТ, Марсель (Proust, Marcel – 10.07.1871, Париж – 18.11.1922, там само) – французький письменник. Народився у заможній родині відомого лікаря, університетського викладача медицини Адрієна Пруста і доньки багатого біржового маклера, єврейки за походженням, Жанни Вейль. У десятирічному віці у Пруста стався перший приступ астми, яка виснажуватиме письменника...
  5. В поисках утраченного времени (краткое содержание) – Марсель Пруст I. По направлению к Свану (Du cote de chez Swann) Время ускользает в краткий миг между сном и пробуждением. В течение нескольких секунд повествователю Марселю кажется, будто он превратился в то, о чем прочитал накануне. Разум силится определить местонахождение спальной комнаты. Неужели это дом дедушки в Комбре, и Марсель заснул,...
  6. М. Пруст “У пошуках втраченого часу” – новаторство й традиція в епопеї Щасливі дні – це втрачені дні. І страждання наділяє нас мудрістю. Незважаючи на спрямованість до внутрішнього миру, до переживань оповідача і його героїв, роман Пруста запам’ятовує з надзвичайною конкретністю реальний вигляд французького життя на певному етапі розвитку французького суспільства, вірніше, досить вузьких, але репрезентативних її шарів. Весь роман – це...
  7. Мистецтво в житті людини (за романом М. Пруста “Кохання Свана”) Що може знати людина про іншу? Лише споглядати її вчинки й робити висновки, але лише суб’єктивні. Тоді як же пізнати людину, її світ? Марсель Пруст вважає, що єдиною можливістю такого пізнання є мистецтво. У романі “Кохання Свана” є “я” головного героя й те, що можна побачити через це “я”. Себе...
  8. Моє покоління (1945) – Семен ГУДЗЕНКО 1922-1953 Сторінки життя і творчості Семен Петрович Гудзенко народився в м. Києві (Україна). Хлопець із дитинства багато читав, писав вірші. Після закінчення школи вступив до Московського інституту філософії, літератури й історії. Коли фашистська Німеччина напала на Радянський Союз, юнак пішов добровольцем на фронт. На початку 1942 р. був важкопоранений. Після лікування...
  9. Мистецтво в житті людини (за романом М. Пруста “Кохання Сванна”) Що може знати людина про іншу? Лише споглядати її вчинки й доходити висновків, але лише суб’єктивних. Тоді як же пізнати людину, її світ? Марсель Ируст вважає, що єдиною можливістю такого пізнання є мистецтво. У романі ” Кохання Сванна” є “я” головного героя й те, що можна побачити через це “я”....
  10. Леся Українка (1871-1913) Лариса Петрівна Косач (літературний псевдонім – Леся Українка) народилася 25 лютого 1871 р. в м. Звягелі (тепер – Новоград-Волинський) у дворянській сім’ї. її батько, Петро Косач, родом з Чернігівщини, по закінченні юридичного факультету Київського університету одержав службове призначення на Волинь. Він був активним учасником українського культурного руху, входив до редакційної...
  11. Анатолій Свидницкий (1834-1871) Сучасному школяру мало відомий Анатолій Патрикеевич Свидницкий, оскільки лише недавно його ім’я з’явилося в шкільній програмі. Вивчення його Творчості варто починати з оповідання про життєвий шлях письменника в контексті тодішньої епохи. Це оповідання може мати вигляд лекції вчителі або одного або декількох учнів, які написали реферати на теми: “Анатолій Свидницкий....
  12. Микола Вороний (1871-1940) Попри всілякі оцінки, М. Вороний лишається неперевершеним майстром слова, творцем поетичних шедеврів, глибоко патріотичних творів, видатним перекладачем і визначним вченим-мистецтвознавцем. “Навіть за умов тотальних царських заборон і переслідувань українського слова,- слушно зауважує Г. Вервес, Вороний створив у багатьох галузях культури непересічні речі, які й зараз можемо сміливо віднести до її...
  13. Творчість Леоніда Миколайовича Андрєєва (1871-1919) Творчість Леоніда Андрєєва – яскрава сторінка в історії російської літератури початку XX століття. Сама особистість письменника викликала й викликає пильний інтерес своєю складністю й суперечливістю, що відбилися в його добутках. Його високо цінували Л. Толстой, Чехов, Короленко, Михайлівський. Публікація ряду його оповідань, постановка п’єс ставали літературними й театральними подіями, предметом...
  14. Конституція Німеччини. 16 квітня 1871 р Імперське законодавство здійснюється Союзною Радою й рейхстагом. Згода більшості в тому й іншому зібранні необхідна для імперського закону й встановлює його. Союзна рада складається йз представників держав, що входять до сполучнику, між якими голоси розподіляються таким чином, що Пруссія одержує 17 голосів із 58. Президентство в союзі належить королеві прусcькому,...
  15. ЛІТЕРАТУРА 1871-1914 РОКІВ ЛІТЕРАТУРА 1871-1914 РОКІВ “НА РУБЕЖІ ВІКІВ МІЙ ВІК ТЕЧЕ” Нас оточує застійне, важке повітря. Стара Європа впадає у сплячку в такій гнітючій, затхлій атмосфері… Світ гине, задушений своїм полохливим і підлим егоїзмом. Світ задихається. Відкриймо ж бо вікна! Впустімо вільне повітря! Нехай на нас повіє подихом героїв. Ромен Роллан На...
  16. Василь Стефаник (1871-1936) Василь Стефаник народився 14 травня 1871 р. в с Русові Снятинського повіту на Станіславщині (нині – Івано-Франківщина) в сім’ї заможного селянина. Після навчання в школах у с. Русові та м. Снятині він 1883 р. вступив до польської гімназії у м. Коломиї. Тут зав’язалася дружба В. Стефаника з Л. Мартовичем. За...
  17. ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ СТЕФАНИК (1871-1936) Народився Василь Семенович Стефаник 4 травня 1871 р. в с. Русові (тепер Снятинського району Івано-Франківської об­ласті) в сім’ї заможного селянина. Проте хлопець змалку знається на селянській пра­ці, допомагає батькам, пасе вівці. Хлопець зростає в атмосфері Народної творчості: знав від селян багато казок, переказів, пісень. Від і матері та сестри Марії...
  18. Тема “Новина”. Василь Стефаник (1871 – 1936) Василь Семенович Стефаник – неперевершений майстер соціально-психологічної новели. Л їм ям В. Стефаника в українську прозу входить така манера письма, яка характеризувалася пошуками в передачі наЙтонших, найскладніших почуттів душі людини. Письменник художньо осмислював певні сторони психіки людини, з різних точок зору говорив кількома голосами від себе, від імені інших персонажів...
  19. Тема 18. Василь Стефаник (1871 – 1936) – Літературний процес кінця XIX – початку XX ст III. Нова українська література Літературний процес кінця XIX – початку XX ст. Тема 18. Василь Стефаник (1871 – 1936) Василь Семенович Стефаник – неперевершений майстер соціально-психологічної новели. З ім’ям Стефаника в українську прозу входить така манера письма, яка характеризувалася пошуками в передачі найтонших, найскладніших почуттів душі людини. Письменник художньо осмислював...
  20. Тема 19. Леся Українка (1871 – 1913) – Літературний процес кінця XIX – початку XX ст III. Нова українська література Літературний процес кінця XIX – початку XX ст. Тема 19. Леся Українка (1871 – 1913) “Леся Українка! Це звучить узагальнююче, як ім’я, в якому злились мільйони українок і українців, мільйони безвісних чесних борців за свободу, які в глухі часи жорстокого царизму вслід за російським пролетаріатом не...
Марсель Пруст (1871-1922)
«
»