Майстер ліричних поезій – Афанасій Фет
І. Афанасій Фет – оригінальний поет-лірик (поезія Фета – поезія натяків, здогадів, умовчувань; передача у віршах читачеві не стільки думок та почуттів, скільки “летючого” настрою поета).
ІІ. Майстер ліричної мініатюри:
1. Поетичний “авторитет” Фета (найхарактерніший “фетівський” вірш:
Шепот, робкое дыханье,
Трели соловья,
Серебро и колыханье
Сонного ручья.
Побудова вірша: тільки з називних речень; предмети і явища як знаки почуттів і станів; поет викликає у читача не уявлення про речі, а ті асоціації,
Ряд волшебных изменений
Милого лица,
И лобзания, и слезы,
И заря, заря…)
2. Зв’язок новизни зображення явищ природи у Фета з ухилом до імпресіонізму (загострення і примноження образотворчої сили слова за допомогою імпресіонізму: опис явищ такими, якими їх бачить поет, наприклад: ліс змальований таким, яким він постав перед поглядом поета:
Над озером лебедь в тростник потянул,
В воде опрокинулся лей,
Зубцами вершин он в воде потонул,
Меж двух изгибаясь небес);
3.
И слышу я, в излучине росистой
Вполголоса скрипят коростели.).
ІІІ. Свіжість поезії Фета (трепетна, хвилює нашу уяву, викликає глибокі почуття, дає змогу відчути красоту і милозвучність російського слова).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)