МАЙ, Карл
(1842 – 1912)
МАЙ, Карл (May, Karl Friedrich – 25.02.1842, Гогенштайн-Ернстгаль – 30.03.1912, Радебеуль, побл. Дрездена) – німецький письменник.
Май народився в сім’ї ткача, змінив низку професій, був учителем, репортером, але всесвітньої слави зажив як автор пригодницьких романів. Перші твори Мая виходили під різними псевдонімами і йшлося в них про життя народів Сходу та Далекого Заходу. В основу оповідей покладено особисті спостереження письменника, його авторську манеру вирізняють “жваві та природні описи, легкий стиль”.
У 1899-1900 pp. Май
Романи Мая містять і достатній пізнавальний елемент. У них автор оповідає про культуру індіанських племен Північної Америки, яка зазнала варварського знищення у період колоніальних воєн. Але саме цикл романів про Далекий Захід у період нацистського панування використовувався фашистською пропагандою як приклад для підтвердження ідеї переваги білої раси, створення культу надлюдини (Ubermensch). Водночас такі твори Мая, як “Ардістан і Джиністан” (“Ardistanund Dschinistan”, 1909) та “І мир на Землі” (“Und Friede auf Erden”, 1904) замовчувались, позаяк їхній пацифістський і антирасистський зміст суперечили нацистській ідеології.
Книги Мая мають успіх і сьогодні. Зібрання його творів нараховує 70 томів, його романи перекладені 25 мовами.
Світову популярність Маю здобули передусім такі його твори, як “Через пустелю” (“Durch die Wiiste”, 1880), цикл про Віннету (“Winnetou”, 1893, 3. Bd.), “Скарби Срібного озера “(“Der Schatz im Silbersee”, 1890). Біографічний та літературний інтерес становить автобіографія “Я” (“Ich. Mein Leben und Streben”, 1910).
Л. Дубова
(1 votes, average: 5.00 out of 5)