Людина є дитям природи (“Мауглі” Р. Кіплінга)
Відомий англійський поет, прозаїк, літературний критик, лауреат Нобелівської премії (1907). Кіплінг народився і деякий час жив в Індії, навчався у приватних школах Англії. Літературну діяльність розпочинав як поет. Одразу ж здобули популярність його поетичні збірки “Департаментські пісні та інші вірші” (1866), “Пісні казарми” (1892), “Сім морів” (1896). Особливе обдарування літератор виявив у жанрі короткого оповідання. У Індії та в Англії його збірки “Місто страшної ночі”, “Сватання Діни Шанр” (1890) були надзвичайно популярними.
Про життя людини поряд із вільними, не замученими (людиною у зоопарках) тваринами ми можемо прочитати у книзі відомого англійського письменника Редьярда Кіплінга “Мауглі”. У творі мова йде про Мауглі – маленьке
Тваринам – героям книги – Кіплінг надає суто людських рис здатність розмовляти, думати. Але до того ж він настільки майстерно – описує їх поведінку, спосіб життя, що читачі не тільки захоплюються незвичайним сюжетом, а й дізнаються багато нового про тварин, і У дивовижно реалістичних описах вони постають перед нашими очи – – ма, здається, ще трохи – і можна буде руками доторкнутись до барвистого візерунка на спині Каа, чорної шовковистої шерсті Багіри. Я не живу у джунглях, але знаю, що у тварин є чому повчитись. У мене вдома є кішка, яка нагадує Багіру в мініатюрі. У неї також чорна шовковиста шерсть, великі зелені очі, що просвічують твою сутність своїм пронизливим холодним поглядом, м’які, але сильні! лапи з гострими кігтями, граційна хода. Я назвала її Пантерін (від німецького “пантера”), та коли в неї добрий настрій, я кличу її просто – Панті. їй ніколи не накажеш, що робити, вона завжди буде діяти так, як вважає за потрібне. У кішки немає господаря, бо вона – рівноправний член нашої родини. Іноді мені здається, що Панті ніби розмовляє зі мною. І навіть коли вона мовчить, поважно сидячи в мене на колінах, я знаю, що наше з нею спілкування не припиняється. На жаль, людина втратила можливість досконало розуміти мову тварин, але якщо б я її знала, я б розпитала Панті, як виходить у неї бути такою незалежною і водночас ласкавою, граційною гарною – справжнім втіленням досконалості.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)