Людина – скарб, цінніший від усього. Твір Роберта Бернса “Чесна бідність”

Титул всенародного поета Роберт Берне отримав ще за життя. Він – син бідняка, сам орав землю, був звичайним чиновником, і не полишав працю навіть тоді, коли став знаменитим, загальновизнаним поетом. Його поезією захоплювалися Вальтер Скотт, Йоганн Вольфганг Гете. Звідки Роберт Берне брав Теми для своїх віршів? З життя, з творів інших письменників, але він ніколи не копіював, завжди творчо переосмислював те, про що писав. Запал, теплий гумор, гіркота життя, любов до батьківщини – все є у віршах Бернса. Головним ліричним героєм його віршів є

проста людина, трудівник (вірші “Хлопець з верховини”, “Білий метелик, білий…”, “Мій любий ткач”). Поет мріє про визволення людини з рабства, оспівує вільне життя, тому вітає визвольну боротьбу в Америці, Англії, Франції, він захоплюється своїми земляками-стрільця-ми, борцями за незалежність Шотландії. Крім пісень, ліричних віршів, Берне написав багато епіграм, сатиричних творів (“Сон”, “Трактирна Балада “, “Галерея політиків і святош”).

Твір Роберта Бернса “Чесна бідність” добув велику популярність серед чесних працьовитих людей, тому що він описує їх життя, прагнення,

бажання. Життя – бідне, але гідне називатись життям людини, прагнення – прості, але водночас важливі для всього людства: братерство, шляхетність, бажання – непримхливі, суто духовні, але по-справжньому людські.

У нашому світі, де соціальна і матерільна нерівність тільки росте, де люди гулять і руйнують свій духовний світ, віддаючи перевагу Орудному багатству, де багаті пригнічують незаможних, завжди знаходяться люди, які уславляють найкращі риси людства – духовність, шляхетність, честь, чесність, розум, милосердя, любов.

Я не вірю у “рай у хатині”, але не вважаю гроші головною складовою щастя. Без них людина не може відірватись від буденності, жорстокості світу. Але маючи гроші, не слід забувати про людяність ні чесність. У житті, а краще сказати, у нашому існуванні (бо буденні питання стосуються саме нього), має бути баланс між надлишками і нестачами. Повинно бути розумне поєднання матеріального достатку і моральних рис, бо тільки з цим усім людина здобуває врівноваженість душі і своєї свідомості. Кожен передусім має нести відповідальнії гь за долю своєї родини, і мабуть, якщо б потрібно було вибирати, природно, що майже кожен із нас обрав би щастя своєї сім’ї, не став г>ц іабирати те, що належить їй, і віддавати на олтар братерству. Тому нш в таких випадках подібні дії є або нещирими, або якимось фана-іичним вираженням свого захоплення.

Бідність не є ганджем, вадою, але брехня є ними. Звання не є по-ридиістю, дорогий одяг – її відзнакою, прихильність сильних світу – праведністю, знайомства з багатіями – братерством.

Не варто набирати багато непотрібних речей у свій човен життя. Як казав Джером Джером, в ньому повинні бути декілька вірних та випробуваних друзів, людина, з якою не важко провести своє життя, невелика кількість необхідних, практичних речей, шо не бояться жахливих штормів в океані часу, їжа, кількість якої має бути достатньою, але не надмірною, вода, якої трохи більше, ніж потрібно, бо спрага – страшна річ. І тоді наш човен буде легким і вертким на мінліво-му дзеркалі води. Він майже не має шансів потонути, але навіть якщо це станеться, друзі – одне з найголовніших наших багатств – завжди допоможуть у водокрутах проблем.

Щоб досягти всього цього, треба жити своїм розумом і честю, діяти згідно зі своєю совістю, не вимикаючи її, поводитись за законами чесності. Образ праведної людини “не дасться ні від кого”, і маємо дбати про те, щоб, досягаючи матеріального статку, ми зберегли свою людяність, залишалися людьми, здатними підставити своє плече іншим.

Тоді у світі буде лад, лад братерства і суспільної допомоги.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Людина – скарб, цінніший від усього. Твір Роберта Бернса “Чесна бідність”