ЛЮДИНА І ПРИРОДА В ОПОВІДАННІ ГРИГОРА ТЮТЮННИКА “ДИВАК”

Мета: – ознайомити дітей з біографічними відомостями про Г. Тютюнника;

– спробувати зануритися у світ його образів та думок;

– з’ясувати основні проблеми, які піднімає письменник та

Проаналізувати художні засоби, якими він їх реалізовує;

– навчатися висловлювати свою думку й аргументувати її;

– виховувати любов та бережливе ставлення до природи, а також

Гуманне ставлення та повагу до людей, які знаходяться поряд з нами

Тип уроку: Рольова гра (телепередача)

Обладнання: портрет Г. Тютюнника, хрестоматії

для 5-6 класів “Українське слово”, ілюстрації до твору, таблиця “Образ Олеся”, декорації, мікрофон, збірка віршів “Людина і природа”, питання вікторини, таблички: “актори”, “літературознавці”, “екологи”, “критики”, “поети”, “художники”, “дослідники”, магнітофон, магнітний запис.

Література: 1. Тютюнник Г. Автобіографія // Українське слово. – К.: Рось, -1994.-С. 237-240.

2. Тютюнник Г. Дивак // Позакласне читання. 6 кас:

Хрестоматія творів, рекомендованих для позакласного читання. – Тернопіль: Джура, 2003. – с. 111-120.

3. Степанишин Б. І. Викладання української

літератури в школі.

– К.: Проза, 1995 – С. 221-237.

4. Ситченко А. Л. Від героя до автора. Посібник для вчителів. Тернопіль, 1993.-192с.

ПЛАН УРОКУ

І. Оголошення теми, мети, епіграфу уроку.

П. Вступне слово вчителя.

Ш. Телепередача “Літературна вітальня”.

1. Виступ літературознавців.

2. Презентація книги критиками.

3. Захист проекту дослідників.

4. Промова екологів.

5. Інсценування уривку оповідання “Дивак”.

6. Обговорення проблеми в прямому ефірі.

7. Прослуховування заздалегідь записаного інтерв’ю.

8. Виступ поетів зі збіркою віршів “Людина і природа”.

9. Огляд робіт художників на тему: “Людина і природа”

10. Ведучий пропонує глядачам телевікторину.

IV. Підведення підсумків телевікторини.

V. Перевірка виконання учнями письмового завдання.

VI. Підсумкова бесіда.

VII. Оцінювання роботи учнів на уроці.

VIII. Домашнє завдання.

ХІД УРОКУ

І. Здрастуйте, діти. Привітайтеся з нашими гостями. Сідайте.

Сьогоднішній наш урок позакласного читання буде присвячений такі темі: “Людина і природа у творі Г. Тютюнника “Дивак”. Метою нашого уроку буде:

1) дізнатися більше про письменника;

2) спробувати зануритися у світ його образів та думок;

3) з’ясувати основні проблеми, які піднімає письменник та проаналізувати художні засоби, якими він реалізовує їх;

4) навчитися висловлювати свою думку й аргументувати її ;

5) вчитися любити й берегти природу, а також поважати людей, які знаходяться поряд з нами.

Саме тому епіграфом нашого уроку став уривок з вірша В. Симоненка “Людина”:

Ти знаєш, що ти людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні.

П. Наш сьогоднішній урок пройде в незвичній формі – у формі гри. Ми :

Станемо учасниками телепередачі. Протягом неї вам пропонується за вибором виконати одне із завдань:

1) скласти план;

2) зробити виписки;

3) скласти тест.

Це вам дуже допоможе, оскільки в кінці телепередачі вас чекає

Телевікторина.

Отже, розпочинаємо телепередачу.

Ведучий:

Доброго дня, шановні телеглядачі. Сьогодні ми зібралися в цій студії, щоб вшанувати пам’ять видатного українського письменника, талановиту людину та гуманіста Григора Тютюнника. Ми запросили на нашу телепередачу фахівців, яким не байдужа творча спадщина цього письменника, бо основною проблемою, яку він висвітлював у своїх творах є людина і природа.

Отже, перше слово я надаю літературознавцям, які познайомлять вас з життям і творчістю Григора Тютюнника.

Літературознавці:

1 літературознавець:

Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931 року в селі Шилівці Зінківського району на Полтавщині в селянській родині. Ось як він згадує роки свого дитинства: “У 33-році сімейство наше опухло з голоду, дід помер, а я в цей час – тоді мені було півтора року – перестав ходити (вже вміючи це робити), сміятися і балакать перестав. У 37-му заарештували батька, маючи на увазі політичний мотив, а у 1957 році прийшов папірець, який сповіщав, що батько ні в чому не винен і реабілітований посмертно”.

2 літературознавець:

Я хочу розповісти про роки навчання майбутнього письменника. Школу він закінчив на Донбасі, потім навчався у Зінківському училищі. Служив моряком на Далекому Сході. Закінчив філологічний факультет Харківського університету, деякий час працював учителем на Донбасі.

3 літературознавець:

Писати почав Григір під впливом свого старшого брата Григорія Тютюнника, автора відомого роману “Вир”. В середині 60-х років працював у редакціях і видавництвах Києва. Він є автором багатьох збірок прози “”Степова казка”, “Ласочка” та ін.) У 1980 році удостоєний літературної премії ім. Лесі Українки, посмертно – Державної премії УРСР іменіТ. Г. Шевченка. Його проза відома далеко за межами України, перекладена різними мовами.

4 літературознавець:

У багатьох творах Григора Тютюнника головними героями є діти. Саме образ дитини для нього – найулюбленіший. У такому образі прозаїк утілював ті свої найглибинніші почуття, що давали йому потужний внутрішній поштовх творити нову художню реальність.

5 літературознавець:

Дитина – чисте, незіпсоване створіння. Саме образ дитини Тютюнник протиставляв злу. Цей образ у нього є критерієм моралі. Скрізь у письменника постає складний, дорослий світ, побачений зором дитини. В цьому плані проза Г. Тютюнника найбільше споріднена з творами Антуана де Сент-Екзюпері, що дивився на світ безпосереднім зором Маленького Принца.

Ведучий:Я дякую літературознавцям за розповідь. І хочу надати слово критикам, які підготували презентацію книги. Будь ласка.

Критики:

1 критик:

Сьогодні ми хочемо запропонувати вашій увазі чудову книгу, в якій ви можете знайти багато захоплюючих творів українських письменників, а також фольклору. На особливу увагу заслуговує вміщене тут оповідання відомого всім письменника Григора Тютюнника “Дивак”. По-перше, в цьому творі заторкуються дві найактуальніші проблеми сьогоднішнього дня – це взаємини людини з природою та людини з людиною.

2 критик:

Головний герой оповідання – хлопець Олексій отримав прізвисько Дивактільки за те, що любить і оберігає кожну тварину, кожну билинку. Натомістьяк інші персонажі твору ставляться до природи, як споживачі. Не побоявшись стусанів, він заборонив ватазі хлопчаків-однокласниківламати молодий лід, рятував маленьку рибку від щелеп щуки, не дозволявдідусеві батогом бити коней. Світогляд хлопця протиставляється досвідові дідуся, який вважає, що всьогов житті треба добиватися силою.

3 критик:

За жанром цей твір є оповіданням, оскільки він має всі притаманні йому особливості:

1) прозова форма;

2) невеликий обсяг;

3) невелика кількість дійових осіб;

4) зображується невеликий проміжок часу – 1 день;

5) розповідний характер твору.

Якщо вас зацікавила ця книга, ви можете з нею ознайомитися у будь-якій бібліотеці. Ведучий:Я дякую критикам за цікаву інформацію. А тепер я хочу надати слово дослідникові, який вивчав докладно питання, якими засобами Григір Тютюнник висловив у творі “Дивак” ідею стосунків людини і природи. Будь ласка.

Дослідник:

Я виступаю від імені групи науковців, які досліджували, як Григорові Тютюннику вдалося розкрити проблему “Людина і природа”. Ми з’ясували, що головна думка оповідання висвітлюється через образ головного героя – хлопця Олеся. Ми склали таку уявну таблицю образу Олеся.

Цікаво, що письменник не дає прямої авторської характеристики, а змушує читачів самостійно зробити висновок. Дія творення цього образу він використовує такі засоби:

1) портретна характеристика;

2) вчинки персонажа;

3) його мова;

4) характеристика іншими персонажами:

А) хлопці;

Б) вчителька;

В) дядьки на вигоні;

Г) дідусь.

5) характеристика образу через сприйняття пейзажу. Ведучий: Дякую. На нашу передач) 7 також завітали екологи, яким близька тематика творів цього письменника Надаємо їм слово.

Екологи:

1 еколог:

Якби потрапив я на форум природничий.

Сказав би кожному: часу не трать,

А з юних літ бери собі за звичай

Птахам, звірятам, квітам помагати.

2 еколог:

Сказав би я від імені синички,

Що стукає голодна у вікно,

Що треба виставлять їй годівнички,

Де насипать насіння і зерно.

3 еколог:

Сказав би я від імені лелеки,

Що мирно походжає по луках,

Які його чекають небезпеки,

Як ловить жаб в забруднених річках.

4 еколог:

Та захистить себе не має змоги

Ні птах, ні звір. Хто їх врятує? Хто?

Я вчора їжачка прибрав з дороги,

Щоб не розчавило його авто.

5 еколог:

До миру кличуть радіо й газети,

До злагоди у світовій сім’ї,

Бо вже в Червоній книзі і планета

І треба дуже берегти її.

Д. Білоус

Ведучий:

Дякую. Я думаю, що наші глядачі підтримують заклик екологів про те, що треба берегти природу. Саме про це і писав Григір Тютюнник. До нас на передачу також прийшли актори драмтеатру. Вони підготували для вас, шановні телеглядачі, уривок із вистави за мотивами оповідання “Дивак”.

Інсценування:

Дід: Сідай, внуче, по солому поїдемо.. Ну що сьогодні получив п’ятірку?

Онук: Ні. Тільки вчора. Діду, а чому про мене кажуть – дивак?

Дід: Невстріливий значить. Дивний. А хто це таке говорить?

Онук: Дядьки на вигоні.

Дід: Ех, фармазони. Ти їх не слухай. Воно, звичайно, правильно. Завзяття в тебе обмаль. Все чогось у землі порпаєшся, а треба – в людях. Та отак побіля них, отак… Того ліктем, того почотом. Гульк – уперед вийшов. Ну, от і приїхали. Давай побільше наберемо соломи.

Онук: Навіщо стільки беремо?

Дід: Як навіщо? Це ж собі, а не тещі. Ти знаєш, що таке теща? Хе-хе! Ні Підростеш – узнаєш. Клята баба.

Онук: А якщо коням важко буде?

Дід: Нічого. Зате нам легко буде. Натопив – і вилежуйся на печі. Но! (замахується на коня батогом).

Онук: Не бий! Бачиш важко.

Дід: Ось послухай, дурнику, що я тобі скажу. Слухай і на вус мотай. Тут на землі не бити не можна. Тут не ти, так тебе одрепають, ще й плакати не дадуть. Пойняв?

Онук: (мовчки відвертається від діда).

Дід: Ото ж я й кажу. Дивак… Затопчуть тебе… Бо ти ж як деревце в пагоні. Замерз, онучку? Пішли додому погріємось.

Ведучий:

Дякуємо. Ця вистава показала нам два погляди на життя: маленького хлопця Олеся і старого дідуся. Хлопець любить природу і захищає її, а дідусь вважає, що в цьому житті таким бути не можна, треба піклуватися тільки про себе. В прямому ефірі ми хочемо поспілкуватися з глядачами. Хто ж, на вашу думку, правий?

(Діти висловлюють свої думки). Ведучий:

А тепер до вашої уваги репортаж, який записали наші журналісти.

Репортаж

Журналіст:

Представтесь, будь ласка, і дайте відповідь на таке запитання: що найважливіше у стосунках людини з природою та з іншими людьми?

Учениця 9 класу:

Мене звуть Семенюк Наташа, я навчаюся у 9-А класі школи № 14. Найважливішим у стосунках людини і природи я вважаю помірність, оскільки нестриманий розвиток прогресу часто шкодить природі, а вона наша годувальниця і її треба любити й берегти.

Що стосується міжособистісних стосунків, то я вважаю, що найголовнішим є повага і розуміння один одного, тому що люди, які поважають тебе, ніколи тобі не зашкодять.

Вчитель біології:

Мене звуть Світлана Валеріївна, я працюю вчителем біології, і тому мені дуже близька ця тема. Людина ніколи не повинна забувати, що природа – це живий організм і, знищуючи щось одне, людство порушує всю систему, а саме від неї залежить повноцінність існування всього живого на Землі. Роблячи шкоду природі, людство рано чи пізно відчуває наслідки на собі. Тому з природою треба жити в гармонії. А той, хто живе в гармонії з природою ніколи не зашкодить і людині. Треба спочатку змінити щось у собі, тоді і навколо все зміниться. Отже, давайте почнемо будувати гармонійне суспільство кожен з себе.

Вчитель укр. мови.

Мене звуть Альона Миколаївна. Я працюю вчителем української мови. Я дуже люблю природу і не розумію, як можна бездумно нищити її багатства, адже вона так щедро наділяє нас всілякими дарами і не вимагає нічого взамін. Тільки байдужі, черстві люди можуть не помічати і не розуміти краси природи. Тому я вважаю найголовнішим вміти побачити цю красу і зберегти її для майбутніх поколінь.

У стосунках з людьми часто доводиться зустрічатися з байдужістю, пихатістю, зневагою і елементарною невихованістю, тому хочеться закликати всіх людей, щоб вони поступали за таким золоти правилом:

“Не роби іншому того, чого б не хотів, щоб зробили тобі”. Якби всі дотримувалися цього правила у стосунках один з одним, то жити на Землі було б одним задоволенням.

Ведучий:

Отож, Григір Тютюнник, ще понад три десятиліття тому в своєму творі “Дивак” висловив свої погляди на ставлення людини до природи та один до одного. І ці думки близькі і нам, сучасному поколінню, виживання якого залежить від того, чи зможемо ми цінувати неповторність природи і людини. Сучасних письменників також хвилює ця вічна тема, і тому я надаю слово поетам, які присутні в нашій студії.

Поети.

Нас, поетів, дуже схвилювало оповідання Г. Тютюнника “Дивак”, а також ті проблеми, які він піднімає у своєму творі. Ми склали збірочку віршів на тему: “Людина і природа”. До цієї збірки увійшли такі твори:

Соловейко

Ти солов’я не питай,

Чому він так любить свій край,

Бо відповідь – спів солов’я:

“Ліс – це домівка моя”.

Люди рубають ліси,

Лишають планету краси.

Руйнуються гнізда пташок.

Серця їх заповнює шок.

Не буде більше співу солов’я,

Без крову залишилася сім’я!

Питання застигло в устах:

“Кому заважає цей птах?”

Ти солов’я не питай,

Чому він так любить свій край,

Бо відповідь – спів солов’я:

“Ліс – це домівка моя”.

Семенюк С. Ф.

Природа

Природа! Ти найкраща!

Ти гарна, як завжди.

Людино, будь обачна,

Природу ти люби.

Любити квіти треба,

Дерева і кущі,

Щоб не темніло небо

На рідній нам землі.

Поважно стався з нею,

Люби її завжди,

Щоб панував землею

Чарівний світ краси.

Якушенко В.

Людина і природа

Людино, ти єдина,

Людино, лише ти,

Ти зможеш захистити

Природу від біди.

Не забувай, людино,

Обов’язки свої,

Тому що все загине,

З ним мрії всі твої,

Краса її чудова,

Зелені сад – гаї,

Весна така казкова,

Співають солов’ї.

Людино, що ж ти робиш?

Навіщо нищиш ти?

Це все таке чудове

Ти краще захисти!

Людино, ти єдина,

Людино, лише ти,

Ти зможеш захистити

Природу від біди.

Якушенко В.

Наш край

Зелений наш край,

Гарна природа!

Цвіти, розквітай,

Весела і горда.

Хай трави твої,

Зеленіють завжди

Не буде на світі

Тяжкої журби.

Романова Ю.

Ведучий:

Я дякую поетам за прекрасні вірші. Не байдужими до цієї теми виявилися і художники. Наша студія прикрашена їх роботами на тему: “Людина і природа”. Їм слово.

Художники:

Краса природи не залишає байдужим нікого. Ми, художники, виражаємо свою любов до природи на картинах за допомогою фарб і кольорів. Так, наприклад, на цих малюнках ми зобразили красу зимового лісу, підводний світ та маленьких жителів лісу: білочок, пташок та інших Також ми намалювали ілюстрацію до оповідання “Дивак”, на якій відтворили подорож дідуся з онуком за соломою. Своїми малюнками ми закликаємо любити і берегти природу.

Ведучий:

Дякуємо художникам.

Отже, Григір Тютюнник, в своїх творах утверджував гуманістичні ідеали, любов до природи і повагу до особистості Кожна людина неповторна і кожна заслуговує на повагу. Ці моральні цінності вічні, і вони ніколи не старіють. Тому твори Г. Тютюнника актуальні будуть завжди.

Шановні телеглядачі, у завершенні нашої телепередачі я б хотів запропонувати вам телевікторину за творчістю Г. Тютюнника.

Тслевікторина

1. В які часи пройшло дитинство Г. Тютюнника?

2. Що трапилось з батьком письменника?

3. Якими народами був відзначений автор?

4. Чому оповідання називається “Дивак”?

5. Які засоби творення образу використав Г. Тютюнник?

6. Яка ідея оповідання “Дивак”?

А переможець отримає збірку творів письменника і запрошення на нашу наступну телепередачу.

На цьому наша телепередача підійшла до кінця. Думаю, що ви дізналися багато цікавого, а наша передача вам сподобалася і не залишила вас байдужими. Тож бережіть природу і поважайте один одного.

До побачення. До наступної зустрічі в ефірі.

IV Учитель:

Ну от і закінчилась наша телепередача, але не закінчився наш урок. Вам пропонується три хвилини, щоб ви подумали і дали відповіді на запитання телевікторини. Хто перший буде готовий, той буде переможцем нашої телевікторини. Перевірка.

V А тепер перевіримо, як ви справилися з завданням, яке було запропоноване на початку уроку.(Діти зачитують складені виписки, плани, тести).

VI Давайте підведемо підсумок нашого урок

– Чи сподобався вам урок?

– Що нового ви дізналися на цьому уроці?

– Чи сподобалось вам оповідання “Дивак”?

– Який епізод найбільше запам’ятався?

VII Оцінювання роботи дітей на уроці.

Закінчити цей урок я хочу словами вірша В. Симоненка “Людина”

Ти знаєш, що ти – людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні.

Більше тебе не буде,

Добрі, ласкаві і злі.

Сьогодні усе для тебе

Озера, гаї, степи.

І жити спішити треба,

Кохати спішити треба –

Гляди ж не проспи!

Бо ти на землі – людина,

І хочеш того чи ні,

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої одні.

В Симоненко.

Мені б хотілося, щоб ви ніколи цього не забували.

VIII Домашнє завдання на наступний урок позакласного читання:прочитати оповідання Клавдії Фольц “Материнське серце”

Завдання за групами:

1. Підготувати виразне читання уривків з твору.

2. Скласти кросворд.

3. Біографічні відомості.

4. Сплести вінок з поезій (підібрати вірші на задану тему).

5. Схема “Образ матері”.

6. Схема “Образ сина”.

Розробку уроку підготувала вчитель

Української мови та літератури I категорії

Загальноосвітньої школи I – II ступенів

№ 14 м. Херсона

Семенюк Світлана Федорівна.