Людина, байдужа до рідної мови – дикун
З перших днів свого життя людина починає сприймати все те, що її оточує. У неї формується власний світогляд і виникає потреба виразити свої думки та почуття. Саме цю – безумовно важливу – функцію виконує мова, яка для нас стала вже на стільки звичною, що ми навіть не замислюємось, яку вона має цінність для кожного з нас і які безмежні можливості та шляхи вона відкриває перед кожним.
Для більш яскравого прикладу, я пропоную повернутися в наше минуле. В ті далекі часи, коли ще первісні люди, не вміючи порозумітися один з одним, все – таки
На превеликий жаль, у нашому суспільстві є люди, які не шанують це неоціненне надбання наших предків. Вони нехають рідну мову і тим самим проявляють велику зневагу як до себе, так і до своєї Батьківщини, до своїх пращурів, які віддали своє життя за порятунок найсвятішого – рідної мови! Такі люди ставлять себе на самий низький щабель суспільства і стають для інших справжніми дикунами. Показуючи свою неосвіченість і таку непошану, вони виглядають так же безглуздо, як і первісні люди і лише викликають співчуття оточуючих.