Любов до волі у творчості Дж. Байрона

Джордж Байрон з’явився одним з родоначальників літературного й філософського романтизму. Це плин уперше заявив про самоцінності творчої особистості, протиставивши її обережному, консервативному диктату посередності. Трагічний розрив особистості й суспільства, непонятость і самітність поета, його право на самореалізацію не тільки в літературі, але й в особистому житті – от ті цінності, які склали основу творчості Байрона. Прагнення до волі в Байрона не було поетичною декларацією, поет не тільки співчував борцям за волю, він особисто

взяв участь у визвольній війні грецького народу. Байрон бачив героїв і смерть своїми очами. У вірші “Ти скінчив життя шлях…” він звертається до героя, що самовіддано сражались за волю. Смерть за свій народ, рідну землю – шлях будь-якого солдата, але ніхто з них не буде забутий.

Поки вільний твій народ, Він забути тебе не в силах. Ти впав! Але кров твоя тече Не по землі, а в наших жилах…

Героя не варто оплакувати, його подвиг повинен бути оспіваний, тільки тоді його ім’я збережеться в століттях і не буде віддано забуттю:

Але сліз не буде на очах: Плач образив би славний порох.

Байрон умер

у Греції. Народ оплакував його як національного героя. Англійський поет ніколи не зараховував себе до героїв, просто він боровся проти поневолення пліч-о-пліч із простим народом, оспівував у віршах мужність і розум людини, любив і цінував життя як єдиний дарунок, що не повторити, але прославити його можна.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Любов до волі у творчості Дж. Байрона