Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Любов до рідної землі в поемі Н. Вороного “Евшан – зілля”

Любов до рідної землі в поемі Н. Вороного “Евшан – зілля”

Народ живий, поки живе його історична пам’ять. Це незаперечна істина, що давала можливість не одному поколінню українських письменників знову й знову вертається до знаменитих або ганебних сторінок минулого

Не раз призивали письменники не відриватися від рідної землі, не забувати, “яких батьків ми діти”. Здавна проблема збереження історичної пам’яті бентежила суспільство – про це свідчать стародавні легенди. Людина не може не належати до певного народу з його традиціями, а втративши їх – залишатися повноцінною людиною.

Про це Мова йде в поемі Миколи Вороного “Евшан – зілля”, в основі якої лежить стара Легенда. У ній розповідається Історія двох братів – Отрока й Сиргана, один із яких після поразки втік у гори Дагестану й зажив там чудово. Коли можливим стало його повернення додому, виявилося, що Отрок забув рідний народ, і лише евшан – зілля повернуло йому пам’ять. У поемі Н. Вороного, на відміну від легенди, мова йде не про братів, а про малого сина половецького хана. Письменник не просто переказав віршами літописну легенду, а надав їй українського: побутово-історичного колориту. Хлопчика захопив у полон Володимир
Мономах і був уражений його вродою настільки, що залишив при собі: Оточив його пошаною, розкішшю

А десь далеко страждає й мучиться батько-хан, а син розкошує й поступово забуває рідні степи, мову, звичаї. Батько наказує “співакові” повернути рідного сина додому. Нелегким виявляється ця справа: юнак байдуже ставиться до оповідання про тугу батька, про славу половецької землі, йому байдужні пісні, що співали йому рідні. Що таке слова? Слова можуть брехати… Тоді співак дає понюхати йому евшан – зілля з рідного степу, юнак:

Затремтів, очами блиснув і зірвався з усіх ніг Рідний степ, широка вільна, барвиста й квітчаста…

Раптово згадав хлопець і нещасного батька, викрикуючи: “Воля! Воленька улюблена!” Так, молодий хлопець втратив пам’ять, але Н. Вороною відверто не засуджує його. Він з болем звертається саме до України, начебто бажає від її впевнених дій відносно, повернення пам’яті дітям, які “заблукали”. Тому що, дійсно, більше свідомий повинен допомогти менш свідомому. Дуже добре жити в ногу згодом, опиратися на реальність, а не на далекі мрії. Правда легенда й сьогодні звучить дуже актуально. Високим патріотичним змістом сповнені останні рядки поеми:

ЧиСинів твоїх багато На степах твоїх залишилося? чиНе відреклися вони, Не забули тебе, матінку? –

Переправляє Н. Вороною “місток” з давнини в сучасність. Тільки зараз, на мою думку, прийшов час для теперішніх синів Вітчизни відродити її святині, які й дотепер залишилися святими. Сподіваюся на великий вік нашої історичної пам’яті, щоб не блукало молоде покоління без дороги, щоб жив у серцях історичний дух рідного народу!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Спалах любові до рідної землі за поемою Вороного “Євшан-зілля” Народ живий, доки живе його історична пам’ять. Це незаперечна істина, яка давала можливість не одному поколінню українських письменників знову і знову повертатися до славних чи ганебних сторінок минувшини. Не раз закликали митці не відриватися від рідної землі, не забувати, “яких батьків ми діти”. Здавна проблема збереження історичної пам’яті бентежила серця...
  2. Проблема історичної пам’яті народу в поемі Миколи Вороного “Евшан-зілля” Батьківщину не обирають, вона, як мати, завжди одна. Це наша Вітчизна сповнює душу дивними піснями, напоює чар-зіллям широких степів та буйних лісів, полонить цілющими пахощами рідної землі. І все це живе в нас змалечку, успадковане від далеких пращурів. Часом людина відривається від рідного коріння, мандрує в далекі світи, переймає чужі...
  3. Тема вірності Батьківщині в поемі Миколи Вороного “Евшан-зелье” “Евшан-зелье” – це поетична інтерпретація легенди про юного половця, якого взяв у полон Володимир Мономах. Життя хлопчика на чужині була розкішною: він ні в чому не знав відмови, жив у добробуті. Усе було б добре, але на Батьківщині половця залишився батько, що дуже тужив за сином і хотів повернути рідної...
  4. Проблеми історичної пам’яті народу в поемі М. Вороного “Євшан-зілля” Навчи мене, навчи, о Чигирине! Колодязь твій глибокий не змілів. Усе святе, усе неповториме, Усе чекає невимовних слів… Л. Костенко Народ живий, доки живе його історична пам’ять. Це незаперечна істина, яка примушувала не одне покоління українських письменників знову і знову повертатися до славних чи ганебних сторінок минувшини. Щоб з мовчазної...
  5. Сучасне розуміння поеми Миколи Вороного “Евшан – зілля” На жаль, люди рідко заглядають углиб себе. Їх цілком улаштовує спокійне безтурботне життя, чуже пещення, чужі думки й навіть ті тонкі мережі, який сплетені людські душі чужим лукавством. Простодушні, обікрадені й нещасні! Вони навіть не зауважують, що стали рабами, тому що втратили найдорожче в житті – Вітчизну й волю Або...
  6. Пишемо шкільний добуток по поемі Вороного “Евшан-зелье” Про що б не писав Микола Вороною, завжди в його добутках був присутній образ рідної землі. Для поета не було нічого більше святого, чим страждаюча, підневільна Україна: вона снилася йому вночі, вона надихала жити вдень. Але не міг більше Вороною бачити, як над нею знущаються і як вона сама дає...
  7. Твір Проблема історичної пам’яті народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Проблема історичної пам’яті народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Не раз закликали митці (від безіменних кобзарів та літописців до відомих письменників і поетів) не відриватися від рідної землі, не забувати, “яких батьків ми діти”. Здавна проблема збереження історичної пам’яті бентежила серця – про це свідчать старовинні легенди. Людина не може...
  8. Історична пам’ять народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Історична пам’ять народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Ім’я Миколи Вороного назавжди ввійшло в українську літературу. Але тридцять років твори його не могли зустрітися з читачем. Творчість М. Вороного не вписувалась прокрустове ложе літератури того часу. Його хотіли бачити прямим і однозначним, рівним і однотипним. Але він був різнобарвним, багатотемним,...
  9. Дух непокори, дух свободи в поемі М. Вороного “Євшан-зілля” Про це святе почуття людини і йде мова в одному з найпатріотичніших творів – поемі М. Вороного “Євшан-зілля” (1899). В основу сюжету покладено легенду з літопису про сина половецького хана, якого взяв у полон з ясирем князь Володимир, оточивши “його почтом і розкошами догідно”. З часом юнак, кохаючись у розкошах,...
  10. Тема вірності Батьківщині в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” “Євшан-зілля” – це поетична інтерпретація легенди про юного половця, якого взяв у полон Володимир Мономах. Життя хлопчика в чужині булоирозкішним: він ні в чому не знав відмови, жив у достатку. Усе було б гаразд, але на Батьківщині половця залишився батько, що дуже тужив за сином і хотів повернути рідну дитину,...
  11. Пишемо твір: Проблема історичної пам’яті в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” В давніх літописах наших Єсть одно оповідання… Я читаю ці рядки, і перед моїми очима постає Україна – зкривавлена, розбита. Я бачу її рятівників – гетьманів “батька” Богдана, Петра Дорошенка, які намагалися підняти її з руїн, але марно. Про історичну минувшину нашої країни є немало історичних дум, пісень. Драматичної історії...
  12. Проблема історичної пам’яті народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Ім’я Миколи Вороного назавжди вписане в історію нової української літератури. Він своєю плідною діяльністю розширив обрії творчості та поетичних злетів. На жаль, тридцять років твори М. Вороного не видавалися. Видатного майстра поетичного слова віднесли до “новочасної українізованої дрібнобуржуазної інтелігенції”. Був він неповторним, постійно різним: то холодним, як лід, то жагучим,...
  13. Проблема вірності людини рідному краю, відданості своїй нації у поемі М. Вороного “Євшан-зілля” Талановитий український поет, перекладач, критик та історик вітчизняної літератури, пропагандист української культури Микола Вороний довгий час був невідомий нам, бо його ім’я і творчість були заборонені. А поет лише намагався вивести українську літературу на європейський рівень. Для поезії М. Вороного характерні глибокі філософські роздуми, патріотизм і гаряче бажання бачити щасливим...
  14. Вірність Батьківщині (за поемою Миколи Вороного “Євшан-зілля”) Це поетична інтерпретація легенди про юного половця, якого взяв полон Володимир Мономах. Життя хлопчика в чужині було розкішним: він ні в чому не знав відмови, жив у достатку. Все було б гаразд, але на Батьківщині половця залишився батько, що дуже тужив за сином і хотів повернути рідну дитину, бо батьківська...
  15. Народна пам’ять, або Як написати твір за поемою Миколи Вороного “Євшан-зілля” Народився Микола Кіндратович Вороний у 1871 році на Катеринославщині (тепер Дніпропетровська область) в заможній сім’ї ремісників, що зберігала українські традиції. Батько походив із селян, був онуком кріпака, який свого часу зумів записатися до міщан. Зате мати була з роду відомих українських діячів культури, до яких належав Прокіп Кола-чинський, ректор Києво-Могилянської...
  16. Без верби і калини нема України (за твором М. Вороного “Євшан-зілля”) І. Микола Вороний – творець поетичних шедеврів. (М. Вороний – неперевершений майстер слова, автор глибоко патріотичних творів. “Навіть за умов тотальних царських заборон і переслідувань українського слова, – слушно зауважує Г. Вервес, – Вороний створив… непересічні речі, які й зараз можемо сміливо віднести до його кращих надбань”.) II. Святі почуття...
  17. “Життя з думками про Україну…” (за поемою М. Вороного “Євшан-зілля”) Де ж того євшану взяти, Того зілля-привороту, Що на певний шлях направить, – Шлях у край свій повороту?! М. Вороний Журавлями розліталися по всьому світові українці. Що змушувало їх залишати рідну землю? Чого шукали вони в чужих країнах? Багатостраждальна історія нашого народу. Ми не повинні забувати тяжких її сторінок. Страшно...
  18. Любов до рідної землі, до рідного народу у творчості Малишка Гарячою любов’ю до землі, повагою до сільської праці, чарівної української природи пройнята поезія Андрія Малишка. В ім’я майбутнього своєї Батьківщини, вільної праці, свободи і щастя наші воїни під час Великої Вітчизняної війни звершували подвиги, борючись проти ненависного фашизму. Грудка рідної землі, яку проніс біля свого серця фронтовими дорогами герой “Балади...
  19. Євшан-зілля – символ рідкого краю (за поемою М. Вороного “Євшан-зілля”) І виріс я па чужині, І сивію в чужому краї.. Тарас Шевченко Поема Миколи Вороного “Євшан-зілля” розповідає про ту частину історії України, що стосується княжої доби. Описана в ній доля юнака-половця, який потрапив у полон і забув свою Батьківщину. Така біда, як полон, неволя, необхідність жити в чужому краї, не...
  20. Якого роду ми діти? (за поемою М. Вороного “Євшан-зілля”) Все на світі можна вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Василь Симоненко Хто ми? Звідки? Якого роду діти? На ці питання віками шукали відповіді наші предки. Так вже склалося, що тернистим виявився шлях українського народу до усвідомлення своєї національної приналежності. Досі не всі сторінки власної історії знаємо, як належить....
Любов до рідної землі в поемі Н. Вороного “Евшан – зілля”
«
»