Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Літописець революції й війни

Літописець революції й війни

Олександр Олександрович Фадєєв – письменник, біографія якого тісно пов’язана з історією радянської держави. Його юність обпалена вогнем революції й громадянської війни. Свої враження від боїв на Далекому Сході він відбив у романі “Розгром”, що з’явився в пресі в 1927 році. Пояснюючи ідею добутку, письменник говорив, що хотів показати, як “все вороже змітається революцією, всі не здатне до теперішньої революційної боротьби, що випадково потрапило в табір революції, з мільйонних мас народу загартовується, росте, розвивається

в цій боротьбі…

Ця переробка людського матеріалу йде успішно…” Командир загону Левинсон – герой роману. Його відрізняє революційна свідомість, уміння організувати маси й керувати ними. Зовні Левинсон нічим не примітний: маленький, непоказний на вид, в особі його привабливими були тільки ока, блакитні, глибокі, як озера. Однак партизани бачать у ньому людини “правильної породи”. Командир усе вмів: і розробляти план порятунку загону, і поговорити з людьми про господарські питання, і грати в городки, і вчасно віддати наказ, і, головне, переконати людей; йому властива політична прозорливість

У

виховних цілях він улаштовує показовий осуд учинків Морозки, пропонує прийняти рішення, що зобов’язує партизанів у вільний час допомагати населенню. У важкі для Левинсона мінути коливань ніхто не зауважував у його душі сум’яття, ні з ким не ділився він своїми почуттями, сам намагався знайти правильне рішення. Раціонально він надходить і зі смертельно пораненим Фроловым: убивши його, уважає Левинсон, вони позбавлять партизана від зайвих борошн. Під впливом командира загону загартовуються в революційній боротьбі, піднімаються до героїчних подвигів бійці – партизани, наприклад, Морозка. Безстрашний розвідник Метелиця, потрапивши в лихо, захищається до останнього, а перед смертю думає про те, що все найбільший і важливе “він робив заради людей і для людей”. Чужим для партизанів виявився Павло Мечик.

Вихований буржуазним середовищем, воно не зміг перейнятися силою революційних ідей, не зміг зрозуміти революційного гуманізму й наприкінці роману скачується до прямого зрадництва. “Раптом Ланок злякано фиркнув і шарахнувся в кущі, пригорнувши Мечика до якихось гнучких прутів… Він скинув голову, і сонний стан миттєво покинуло його, змінившись почуттям ні із чим не порівнянного тваринного жаху: на дорозі за кілька кроків його стояли Козаки…

” Мечик був дозорцем, але втік, не попередивши загін про засідку. Багато й плідно працює письменник у тридцяті роки. Його обирають головою Сполучника письменників після смерті М. Горького

Під час Великої Вітчизняної війни Олександр Фадєєв не залишається осторонь від проблем країни, він виїжджає на фронт, пише нариси й статті. І зовсім закономірно, що після звільнення Краснодона від фашистських загарбників, коли вся країна довідалася про організацію “Молода гвардія”, саме Фадєєву запропонували написати про подвиг цих юних героїв. Письменник з ентузіазмом узявся за роботу

Менш чим через рік вийшла книга, але вона зазнала критики з боку Сталіна за те, що Фадєєв, написавши про боротьбу комсомольців проти фашистів, не відзначив керівної й напрямної ролі Комуністичної партії. Фадєєв переробив і доповнив роман. Довгі роки “Молода гвардія” була хрестоматійним прикладом життя й боротьби комсомольців проти фашистських загарбників

Завдяки таланту письменника, увесь світ довідався імена героїв Радянського Союзу: Олега Кошового, Івана Земнухова, Уляни Громовий, Сергія Тюленина, Любові Шевцовой, Анатолія Попова… Сотні хлопчиськ і дівчиська виховувалися на їхньому прикладі. Їхніми іменами називали вулиці й площі міст, теплоходи й піонерські табори

Після війни Фадєєв працює над романами “Останній 13 Удэге” і “Чорна металургія”. Часу для Творчості впало, тому що багато роботи в Сполучнику письменників, на адміністративній посаді. Міняється час, вертаються репресовані письменники, вони вимагають відповіді за своє безвинне перебування у в’язницях і таборах. І з першого вони запитують із Фадєєва, що не зумів їх відстояти

Письменник не витримує, він добровільно йде з життя. Можна за багато чого засудити Фадєєва, але чи маємо ми мо-иьное право? Як би ми надійшли, виявившись на його місці? Маяковський говорив: “Я поет. Тим і цікавий”.

Треба 1аучиться не судити й розвішувати ярлики, а дивитися на письменників і поетів у плані їхньої творчості. Фадєєв, породжений суворим часом революції й громадянської війни, зумів відбити й правдиво показати його у своїх добутках. Хочемо ми того чи ні, його не можна “викреслити” з Еистории росіянці літератури. Це наша спадщина, що ми повинні знати

А оцінки розставить час, це його прерогатива


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Розвінчання романтики більшовицької революції та кривавої громадянської війни Невже було це так? А може, то примара? Не знаю? Не скажу? І пахне бур’янами, а може, й чебрецем… а по ярках – огні? …огні… …огні… М. Хвильовий. Жовтнева революція… Скільки сподівань, скільки прагнень, скільки таємничих бажань про “тихі озера загірної комуни”, скільки романтичної віри в торжество революційних ідеалів. Це...
  2. Тема революції й громадянської війни в романі Б. Л. Пастернаку “Доктор Живаго” Незвичайно початок роману: “Ішли і йшли й співали “Вічну пам’ять”… Кого ховають?.. “Живаго”. Так, на протиставленні жив і мертвого, будується весь добуток Пастернаку Основне питання, навколо якого обертається “зовнішнє й внутрішня” життя головних героїв, – відносини з революцією, відношення до революції. Найменше і Юрій Живаго, і сам автор були її...
  3. Зображення війни і революції у романі У. Самчука “Волинь” Улас Самчук написав десять романів, у яких відобразив трагічні події української історії першої половини XX століття. Найвище досягнення письменника – трилогія “Волинь”. У частині “Війна і революція” Самчук розповідає про трагедію українського села, через яке проходять ворогуючі війська. У центрі подій – родина заможного селянина Матвія. Усе життя Матвій працював...
  4. Становлення нової людини в революції (“Розгром”) Над романом “Розгром” Фадєєв працював протягом трьох років (з 1924 по 1927 рік). У романі дана загальна широка картина великої переробки миру й людини після революції; це книга про “народження людини”, про формування характеру нової людини. “Перша й основна думка роману, – писав Фадєєв, – все вороже змітається революцією, все...
  5. ВЕЛИЧКО – ВЕЛИКИЙ ЛІТОПИСЕЦЬ Величко – один із трьох найвідоміших в Україні літописців. Після Самовидця та Грабянки перед нами постають в хронологічній послідовності історичні події періоду національно-визвольної війни проти польської шляхти і до початку XVIIIст., відтворені Величком у чотирьох великих томах. Відомо. Що літописець певний час перебував на посаді канцеля-риста Війська Запорізького. Це надало...
  6. Тема громадянської війни в радянській літературі (По романі А. А. Фадєєва “Розгром”) Сьогодні не для кого не є секретом, що планової в Радянському Союзі була не тільки економіка, але й життя взагалі. Життя, що містить у собі й особисті долі людей, і культуру, науку. А чи можна планувати творчість? На це однозначно й ствердно відповідала цензура. В 1925-1926 роках письменникові А. А....
  7. Літописець Нестор Літописець Нестор Зупиняюся перед скульптурою М. М. Антокольського “Літописець Нестор”, що знаходиться в одному із залів Київського музею мистецтв. За столом у чернечій ризі сидить мудрець. Він схилився над товстим розгорнутим фоліантом. Благородні риси обличчя, довга борода, довгі й гнучкі персти… Що відомо нам про славного автора “Повісті временних літ,...
  8. Героїко-романтичне зображення громадянської війни у романі Розгром Фадєєва А. А Нас водила молодість У шабельний похід, Нас кидала молодість На кронштадтський лід. Бойові коні Несли нас, На широкій площі Вбивали нас. Але в крові гарячкової Піднімалися ми, Але ока невидющі Відкривали ми. Виникай співдружність Ворона з бійцем, – Зміцнюй мужність Сталлю й свинцем. Щоб земля сувора Кров’ю минула, Щоб юність...
  9. Славний літописець трагічних сторінок історії Адріан Кащенко Важким і тернистим був шлях українського письменника Адріана Кащен-ка до визнання та всенародної шани. Його твори довгий час були заборонені, і лише зараз його самобутня творчість повертається із забуття в безсмертя. Адріан Кащенко ще з дитинства захопився історією рідного краю. Все своє життя він вивчав і широко відображав у творах...
  10. Генріх Белль “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” Засудження жахів війни у творчості німця Белля. Герой “Подорожнього…” як жертва війни УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 7 КЛАС II семестр ЛІТЕРАТУРА ПРОТИ ВІЙНИ УРОК 58 Тема. Генріх Белль “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” Засудження жахів війни у творчості німця Белля. Герой “Подорожнього…” як жертва війни Мета: ознайомитися зі змістом твору; вдосконалити навички роботи над текстологічним аналізом твору, показати роль деталі, роль...
  11. Формування нової людини в епоху громадянської війни (по романі Розгром Фадєєва А. А.) Тема роману “Розгром” – зображення громадянської війни на Далекому Сході, показ важкої боротьби червоних партизанів проти білогвардійців і японців. Ідею добутку дуже вдало сформулював сам Фадєєв у статті “Мій літературний досвід – починаючому авторові” (1932): “Які основні думки роману? Перша й основна думка: у громадянській війні відбувається відбір людського матеріалу,...
  12. Олександр Фадєєв: письменник громадянської війни 13 травня 1956 року у підмосковному селищі Переделкино, на другому поверсі однієї з письменницьких дач пролунав пістолетний постріл. Луна від нього незабаром досягло Кремля й викликало замішання у вищому ешелоні влади: покінчив із собою кандидат у члени ЦК ВКП(б), секретар Сполучника письменників. А лист, залишений покійним і звернене до керівників...
  13. Нелюдськість війни Твір за оповіданням Г. Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…” Війна – найжорстокіша річ у світі. Людина, якщо вона справді відчуває себе людиною, частинкою людства, завжди стоятиме проти війни. Багато письменників писали про війну, про її антилюдські закони, про те, що несе із собою війна – кров, смерть, втрату...
  14. Щастя миру і жах війни І. Мир і війна – слова-антоніми, поняття-антоніми (за ними – радість і сльози,, добро і зло, усмішка і біль, патріотизм і зрада, життя і смерть). ІІ. Жах Другої світової війни, історичний досвід війни в літературі. 1. 1418 днів і ночей війни (понад 20 мільйонів загиблих; у серцях нащадків залишається пам’ять...
  15. “Діти війни” Існує ціле покоління, чиє дитинство припало на часи Великої Вітчизняної війни. Їх так і називають – діти війни. Сучасні діти навіть не можуть уявити собі, що таке рости під час війни. Зруйновані будинки та звуки пострілів, повітряна тривога та “похоронки” з фронту. У половини дітей війна відняла батьків, бабусь та...
  16. Людина у вогні громадянської війни В одному з листів Колеснікова Фадєєв писав: “Війна – більша й сувора вихователька. До цього часу ми вже випробували багато важкого, бачили трупи замучених карателями селян, втратили в боях багатьох людей, які встигли полюбити… Знали про дивовижні звірства в контррозвідках білих”. Але потім він пише, що “декого з колишніх товаришів...
  17. Нелюдськість війни (за оповіданням Г. Белля “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…”) Війна – найжорстокіша річ у світі. Людина, якщо вона справді відчуває себе людиною, частинкою людства, завжди стоятиме проти війни. Багато письменни­ків писали про війну, про її антилюдські закони, про те, що несе із собою війна – кров, смерть, втрату дорогих людей. Один із таких письменників – німець Генріх Белль із...
  18. Приклад твору на тему війни Дуже часто, поздоровляючи своїх друзів або родичів, ми бажаємо їм мирного неба над головою. Ми не хочемо, щоб їхні сім’ї піддалися важким випробуванням війни. Війна! Ці п’ять букв несуть за собою море крові, сліз, страждання, а головне, смерть дорогих нашому серцю людей. На нашій планеті війни йшли завжди. Завжди серця...
  19. Показ війни як трагедії народу (за романом Ю. Яновського “Вершники”) Так проходили дні, місяці і, нарешті, роки. По селах, містах і містечках Лютувала громадянська війна. М. Хвильовий. Багато хто з українських письменників відтворив події громадянської війни в Україні, бо багатьох із них вона торкнулася особисто. Та це й не дивно, бо, мабуть, не було такої людини, яку б не зачепила...
  20. Діти революції (за повістю “Щедрий вечір”) У повісті “Щедрий вечір” Михайло Стельмах розповідає про своє дитинство, яке пройшло за років Жовтневої революції та громадянської війни. Герої Стельмаха вже знайомі читачеві. У повісті “Гуси-лебеді летять” автор дивиться на навколишній світ дитячими очима. На сторінках повісті “Щедрий вечір” Михайлик та Люба вже трохи старші, збагачені певним життєвим досвідом....
Літописець революції й війни
«
»