Літопис гуцульського села в творчості Марка Черемшини
Марко Черемшина – псевдонім Івана Юрійовича Семанюка, натхненного співця рідної Гуцульщини. Його твори стоять в однім ряду з творами В, Стефаника, О. Кобилянської, Л. Мартовича.
Пам’ятною подією в житті М. Черемшини було знайомство з І. Франком.
“Я дивився зблизька на Франка, як на сонце, від якого меркнуть очі”, – захоплено згадував пізніше письменник.
Саме Франко в дружній бесіді порадив Черемшині покинути писання поезій у прозі та вернутися до змалювання мужицького життя.
Перші твори про життєві проблеми гуцулів
Черемшина захоплювався романтичною вдачею гуцулів, їхнім неповторним фольклором. Письменник високо цінував такі якості своїх
Пізніше в оповідання Черемшини все частіше починають вплітатися гіркі роздуми автора про гуцульське село, про страшну нужду і безправ’я гуцула та про всі ті біди, які ця нужда породжує.
Збірка оповідань “Карби” – це правдива розповідь про те, як “уся Гуцулія на старців переходить”. Письменник не бачить нічого відрадного В житті цих людей, прибитих темнотою, забобонами, безправ’ям, наругою жандармів та сільських багатіїв. Тогочасний критик М. Лозинський писав про збірку: “… візьміть і прочитайте Семанюкові нариси. А побачите там гуцульське життя і гуцульську душу, його дрібку радощів і море горя, його погляди, вірування, забобони…”.
Говорячи про це, критик, безумовно, мав на увазі новелу М. Черемшини “Святий Миколай у гарті”, де змальовано моторошну картину нужди, в якій жила сім’я Курила Сівчука. З його порожньої хати екзекутор нічого не зміг забрати замість податку, крім ікони; таким чином ікона у майстерно вирізьбленій рамці опинилася в арешті.
В оповіданні “Чічка” Черемшина змальовує непоправну втрату гуцульської родини: гине коняка Чічка, яка 15 років працювала на рідну сім’ю. Не дивно, що оплакують тварину так, як побивалися б над труною найріднішої людини.
М. Черемшину називають поетом туги. Але то не розпач, то здорове почуття протесту людини, що пране кращого життя.





Схожі твори:
- Образ Елізи Дулітл Принципово новим для характеристики образу героїні стає її поява в четвертій дії п’єси. Тут – вперше! – увага загострюється не на її зовнішньому вигляді, не на поведінці, а на внутрішньому світові, душевних переживаннях. Ось якою ми бачимо Елізу: “Еліза відчиняє двері й, осіяна світлом з холу, постає в дорогих прикрасах...
- Повага до старших – традиція в Україні Де згода в сімействі Де мир, а не війна, Щасливі ті люди, Блаженна сторона, Їх Бог благословляє… Слова цієї пісні знали і знають у нашій родині. Бо кожна сім’я як колись, так і тепер, хотіла б бути саме такою – Богом благословенною. Людське життя має бути щасливим, крихке сімейне щастя...
- Предмети інтер’єра і їхня роль у романі A. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” 2. Роль деталей у тексті роману. 3. Деталь як свідчення минулої епохи. 4. Деталь як психологічний малюнок. З “Євгенія Онєгіна” А. С. Пушкіна починається Історія розвитку реалістичного роману в російській літературі. Писався роман протягом восьми років, із травня 1823 по жовтень 1831 року. При цьому письменник постійно змінював основну нитку...
- Новаторство Чехова-Драматурга в п’єсі “Вишневий сад” Лірична комедія А. П. Чехова ” Вишневий сад “, написана в 1902 році й поставлена на сцені Московського Художнього театру трупою К. С. Станіславського, відразу привернула увагу глядачів своєю неординарністю. Театральний мир Чехова – це зовсім новий, особливий мир. У його п’єсі немає звичного соціального конфлікту, немає інтриги. Ми звикли...
- Сучасний пафос твору І. Кочерги “Ярослав Мудрий” У роки Великої Вітчизняної війни в літературі головною стала історико-патріотична тема, а однією з активних форм художнього осягнення глибинного образу Батьківщини було в ті дні відтворення історичного минулого. Героїчна боротьба далеких предків за свободу і незалежність рідного краю, полум’яні рядки класичних творів, перейняті щирою любов’ю до Вітчизни, посилювали патріотизм, сприяли...
- Образ Марії як символ України (за романом “Марія”) УЛАС САМЧУК (за романом “Марія”) Для творчості У. Самчука характерні багатство жанрів, висока ідейність. Його перу належать художні полотна “Волинь” і “ОСТ”. Це епос, який змальовує глибини духу та інтелекту українського народу. Твір “Волинь” зробив У. Самчука відомим на весь світ. Але самим сенсаційним з усіх творів вважається роман “Марія”, який присвячено...
- Назар Стодоля скорочено Дія відбувається в XVII столітті в козацькій слободі поблизу Чигирина. Акт перший Хома Кичатий, багатий козацький сотник, має єдину дочку Галю. Прагнучи ще більшого багатства і пошани, він просить свою молоду ключницю Стеху умовити Галю піти за багатого старого чигиринського полковника Молочая. За цю послугу Хома обіцяє Стесі одружитися з...
- Рідна мова в поезіях М. Рильського та В. Сосюри Найбільше й найдорожче добро в кожного народу – це його мова. Вона є найдивовижнішим і найчарівнішим скарбом, який створила людина за всю свою історію. Кожен народ оберігає цей скарб, його чистоту й багатство, бо знас: вмерла мова в устах народу – вмер і народ. У складних умовах похмурої імперської дійсності...
- Образ Степана Радченко в романі В. Подмогильного “Місто” Серед письменників, чиї імена сучасному читачеві стали відомі не дуже давно, і Валерій Подмогильний. Спадщина цього письменника повернуто повністю, і його визнали одним із самих колоритних письменників новітньої української літератури. У біографії письменника є багато “білих плям”. Відомо, що народився він під Катеринославом, учився в університеті, займався педагогічною діяльністю, працював...
- Душевна краса Марусі за повістю Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко посідає визначне місце в українській літературі. Він був першим прозаїком, чиї Твори стали справжнім гімном нашій прекрасній Україні. У своїх повістях він писав про земляків-українців як про чудовий народ, котрий відзначався розвиненою культурою, яскравим національним побутом і моральними чеснотами. Повість “Маруся” – один із найбільш зворушливих творів саме...
- Краса української природи – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ Над гарячим степом високе небо та вогнисте літнє сонце. Розкішні квітки горять золотим вогнем. Десь недалеко садок, а в садку яблука, сливи, груші. А ще в садку дуже багато квітів. Саме це запам’ятав із дитинства поет Микола Вінграновський. Рід поета ведеться від Дніпра-Славутича, від маленьких і великих річок,...
- Твір по повісті Н. С. Лєскова “Леді Макбет Мценского повіту” Заголовок повести Н. С. Лєскова – “Леді Макбет Мценского повіту” (1865)1 – запрошує до порівняльного аналізу добутку із трагедією У. Шекспіра “Макбет” (1606). До даного типу заголовків – “з ускладненою семантикою” – А. В. Ламзина відносить ” заголовка-символи, алюзії, метафори, цитати”2 . Заголовок повести – пряма ремінісценція із трагедії Шекспіра....
- Аналіз вірша Івана Франка “Сікстинська Мадонна” Картина “Сікстинська Мадонна” чудового італійського художника Рафаеля надихнула на створення сонета українського художника слова Івана Франка. Використавши саме таку ліричну віршовану форму поет талановито передав сокровенні відчуття від образу Мадонни, у котрій гармонійно поєднано земне та небесне начало. В сонеті висловлено думку про те, що сила високого мистецтва має безмежну...
- Хліб на столі – Твір-мініатюра Історія українського народу містить у собі багато цікавого. Одні її сторінки вкриті таємницями або забуттям, славою і гордістю сповнені інші. Але кожна з цих сторінок обов’язково є невід’ємною часткою великої історії душі українського народу, що завжди славився, як завзятий та наполегливий. Той, хто поважав працю і був знайомий з мистецтвом...
- “Життєподібний” сюжет і філософсько-символічний зміст повісті Хемінгуейя “Старий і море” “Старий і море” – твір легендарного американського письменника Ернеста Хемінгуея. Він є своєрідним підсумком духовних шукань автора. Твір віднесено до жанру повісті-притчі завдяки повчальній алегоричній складовій. Переказ сюжету твору не займає багато часу, адже вся дія зводиться до однієї події в житті старого рибалки. Але аналізувати повість, досліджуючи всі “підводні...
- Розкриття характеру Печоріна через композицію роману (“Герой нашого часу’ М. Ю. Лєрмонтова) “Герой нашого часу” – одна з перших спроб створення в російській літературі психологічного реалістичного роману. Основна задача, що стояла перед М. Ю. Лєрмонтовим при створенні цього роману – намалювати образ свого сучасника, “яким він його розуміє і… часто зустрічав”. Людина ця мисляча, талановита, але вона не вміє знайти гідне застосування...
- Твір на тему – Роман із народного життя (за романом П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Роман П. Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” був написаний наприкінці XIX ст., коли Україна, здавалося, вже назавжди втратила свою незалежність і волю. Безземелля, напівголодне існування, непомірні побори, утиски з боку панів і чиновників дошкуляли селянинові, перетворювали його буття на щоденне пекло. Після реформи 1861 року...
- Великий син України (за трагедією Б. Лепкого “Мазепа”) Богдан Лепкий був великим знавцем історії України. Письменника насамперед цікавила проблема національно-визвольного руху в нашій державі. Цій темі було присвячено кілька віршів, написаних на початку XX століття. Пізніше, уже в двадцяті роки письменник почав роботу над епічним полотном про славетного гетьмана Івана Мазепу, збираючись нарешті сказати правду про цю видатну...
- Проблема життєвого вибору (за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) ПАНАС МИРНИЙ Проблема життєвого вибору (за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Роман П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” є вершиною української літератури. Цей твір соціально-психологічний, у ньому соціально-історичний аналіз дійсності поєднується з глибоким психологічним дослідженням внутрішнього світу людини. В алегоричній назві роману звучить головна ідея: воли – образ...
- Робінзон Крузо характеристика образу П’ятниці П’ятниця – індієць з племені канібалів, зустрінутий робінзоном Крузо на двадцять четвертий рік свого перебування на незаселеному острові і що став помічником і слугою. П. зображений у романі очима робінзона, який знаходить в нім людину легкої і життєрадісної вдачі, хороброї, відданої, працездатної, щирої і простодушної, але зовсім не безглуздої, і...