“Лист у 2061 рік”
Здрастуй, 2061 рік! Не знаю, який ти – щасливий чи сумний, добрий, чи жорстокий… Нічого не знаю про тебе, а, значить, пишу в невідомість. Відчуваєш таке ж дивне відчуття, коли дивишся опівночі на годинник – нуль-нуль, нуль-нуль. Прірва; ні кінця, ні краю, невідомість. Яке ж ти, таємниче майбутнє, який же ти, 2061 рік?
Раніше я думала, як і всі, – що в майбутньому побудують дуже високі будівлі, а машини будуть літати в небесах, немов літаки… Але нещодавно я зрозуміла, що таким я не бачу майбутнє, а таким хочу бачити. Не знаю, коли прийдеш ти, майбутнє,
Думаю, тобі буде цікаво дізнатися про своє минуле, про моє сьогодення. Сьогодні багато людей замислюються про тебе, хоча дуже мало знають про своє сьогодення. Я дуже часто строю плани на завтрашній день, хоча не знаю, що зі мною станеться через хвилину. Багатьом дорослим майбутнє здається сірим, бідним, а дітям – навпаки: щасливим і світлим. Вчені сперечаються про тебе, пророкують кінець світу, але я їм не вірю, тому що життя на Землі є, цивілізація розвивається, і якщо кінець колись і настане, то це буде ще не скоро.
Майбутнє, ти для нас – невідомість, найбільша загадка. Шкода, що не існує машини часу, я б обов’язково приїхала до тебе в гості! А так доведеться йти своїм ходом, рік за роком. І ось – опівночі. Прірва в часі. Майбутнє наблизилося ще на один день. Це добре и це погано. Добре, зо майбутнє наближається, а погано – що з кожним днем ми стаємо усе дорослішими і втрачаємо ще одну маленьку частинку свого життя. Коли ж ти наступиш, майбутнє?
(2 votes, average: 4.50 out of 5)