“Лист до героя повісті Я. Стельмаха “Митькозавр із Юрківки або Химера лісового озера”

Головними прикметами художніх дитячих творів відомого українського письменника Ярослава Стельмаха є тонкий гумор, інтригуючий сюжет та яскраві образі маленьких героїв. Одним із таких творів письменника є повість “Митькозавр із Юрківки або Химера лісового озера”.

У цьому творі автор змалював звичайних школярів Митька та Сергія, які на літні канікули відправилися до Митькової бабусі на відпочинок. У селі вони планували зібрати колекцію комах для вчительки біології і зоології, яка дала друзям це завдання. Мені дуже сподобалася оповідь

про пригоди хлопців у селі, сподобалися і самі герої твору. Якби у мене була можливість звернутися до одного з них, я б написала листа Митьку:

“Добрий день, Митько! Пише тобі зовсім незнайома дівчинка, яка прочитала повість Я. Стельмаха “Митькозавр із Юрківки або Химера лісового озера”. Мені дуже сподобалися ваші пригоди і те, як ти із своїм другом поводився у різних ситуаціях. Я побачила, що ти з Сергієм справжні товариші і романтики. Ти був настільки доброзичливий та довірливий, що повірив розповіді місцевого старшокласника Василя про чудовисько з лісового озера. Саме біля цього озера тебе

з Сергієм оселила бабуся. Ти молодець, що не злякався цієї розповіді і вирішив будь-якою ціною зловити його або хоча б побачити химеру. Ти виявив неабияку кмітливість у виготовленні пасток для химери. І ти, і Сергій проявили незвичайну наполегливість під час нічних чергувань у очікуванні чудовиська біля озера. А коли тобі було страшно, ти не соромився у цьому зізнатися, чим ще раз підтверджував свою сміливість: “І я боявся. Аж тремтів”. “Лізти хотів, але боявся – страх один”.

Ти цілий місяць відчував себе дослідником, шукачем і слідопитом. Вдень, коли не треба було чергувати біля лісового озера, ти разом із Сергієм бігав у сільську бібліотеку для того, щоб якомога більше дізнатися про доісторичних істот, які могли жити у воді. Бабуся не могла вами нахвалитися: “Тихі, сумирні, слухняні, посидючі. А книжки як люблять! Це ж щастя – таких діточок мати”.

Ти сміливий, бо не побоявся лізти у нічне озеро на порятунок, ще не знаючи про те, що це був Василь. Ти дружелюбний, добрий та доброзичливий, бо не розізлився і не образився, що химера лісового озера – лише вигадка старшокласника. Ти навіть подякував Василя за те, що він влаштував вам такі незвичайні канікули. Та й не засмутився ти, що ви прогаяли так багато часу і ще не знайшли ні однієї комахи для шкільної колекції. Ти знав, що у вас з Сергієм ще багато часу – цілих два місяці для того, щоб виконати завдання вчительки і насолодитися літнім відпочинком.

Мені б дуже хотілося приймати участь у твоїх із Сергієм пригодах і мати таких друзів, як ти. Хоча ти й вигаданий персонаж, але я впевнена, що і в реальному житті існують такі ж сміливі, добрі і романтичні хлопчики.

Дякую тобі за хвилини цікавих пригод, які я пережила, читаючи оповідання, і за ті уроки доброти, які те мені надав.

Усього тобі найкращого і прощавай!

З повагою…”


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (6 votes, average: 4.00 out of 5)

“Лист до героя повісті Я. Стельмаха “Митькозавр із Юрківки або Химера лісового озера”