“Лише краса божественна і видима водночас, а коли так, то вона – шлях чуттєвого, шлях митця до духу…” (На матеріалі вивчених творів)
ЗРАЗКИ ТВОРІВ-РОЗДУМІВ ДЛЯ ДЕРЖАВНОЇ ПІДСУМКОВОЇ АТЕСТАЦІЇ
“Лише краса божественна і видима водночас, а коли так, то вона – шлях чуттєвого, шлях митця до духу…” (На матеріалі вивчених творів)
У житті людини є все: добро і зло, прекрасне і потворне, злети духу і побут. І якщо більша частина названого є категоріями духовними, то краса – категорія духовна і видима одночасно.
Кожен твір мистецтва – це гімн земній красі, який є свідченням духовного злету митця.
По-перше, для створення краси митець повинен мати божественну
По-друге, на створення шедеврів Майстра надихає звичайне людське життя.
Наприклад, варіантів розповіді про двох закоханих на ім’я Ромео та Джульетта за всі часи існування людства з’явилася чимало. Але в історію літератури увійшов один, автором якого був В. Шекспір. Саме його талант перетворив звичайну для середньовіччя історію ворожнечі двох родин на гімн красі стосунків закоханих і заклик до гуманізму.
Об’єктом зображення у творах митців усіх століть було звичайне людське життя. Вони лише допомагали побачити в ньому красу. По-справжньому прекрасними в їхніх творах
Особисто для мене важливо, щоб герой був прикладом, закликав змінюватися на краще. Наприклад, замислитися над проблемою справжньої краси мене змусив роман О. Вайльда “Портрет Доріана Грея”.
Отже, по-справжньому красивим є те, що осяяне злетом духу митця.
Які життеві цінності е вічними, а які скороминущими?
Ми звикли до традиційного ділення на цінності матеріальні та духовні. Кожен може легко визначитися з їх класифікацією. Але багато тих, хто у гонитві за цінностями матеріальним, замислюється над їх скороминущістю.
Я вважаю, що саме духовні цінності – вічні, а матеріальні – скороминущі.
Кохання між двома – це найвищий прояв любові та гуманізму. Це почуття буде жити доти, доки житиме людство. Будь-які матеріальні цінності колись зникнуть. Зникли ж з обличчя землі майже всі сім чудес світу!
Як приклад, я хочу згадати митців усіх часів і народів, які оспівували кохання: Гомер в “Одіссеї”, В. Гюго в своєму “Соборі Паризької Богоматері”, М. Булгаков у “Майстрі та Маргариті” та ін. Справді, кохання – вічна цінність, яка змушує людство бути гуманним, чуйним і людяним. Саме завдяки коханню людство має надію вижити.
Ще одним прикладом може бути найвеличніша споруда серед тих, які мені відомі, – собор Паризької Богоматері. Він може зникнути через якийсь природний катаклізм або війну. Але залишиться його духовний “двійник” – роман великого В. Гюго.
Отже, вічними є саме духовні цінності.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)