Лиш праця світ таким, як е, створила. Лиш в праці варто і для праці жить (І. Франко)

ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ

Лиш праця світ таким, як е, створила. Лиш в праці варто і для праці жить (І. Франко)

Я повністю погоджуюся зі словами видатного українського письменника, літературознавця, перекладача Івана Яковича Франка про те, що світ таким, як він є, створила лиш праця, що лише в праці і для праці людині варто жити.

Протягом усієї історії розвитку цивілізації люди шукають смисл життя, мріють про щастя, достаток. У легендах щастя асоціюється із Синім птахом: поки шукаєш – маєш надію, схопив – птах помирає. Древні греки

вважали Фортуну – богиню щастя – найлегковажнішою капризухою, яка літає над землею і розсипає подарунки з рогу достатку, не переймаючись, кому вони дістануться. У фінському народному епосі “Калевала” символом щастя є чарівний млин Самко, у якому завжди є зерно, що позбавляє людину від голоду. У німецьких казках іронічно зображується щасливе життя у країні ледарів, де течуть молочні ріки, ростуть хлібні дерева, а вулицями бігають смажені поросята з виделками та ножами в зубах: лежи під деревом – хліб сам упаде тобі до рота, запивай їжу молоком, простягни руку, схопи ножа і відріж собі шмат свининки,
а потім спи, скільки захочеш.

А як же люди уявляли собі найбільше нещастя? Це пекло, де душа людини переживає найстрашніші муки: біль, голод, спрагу і важку роботу. Таким пекло описав Данте в “Божественній комедії”, Вергілій – у “Енеїді”.

Розмірковуючи над тим, що таке щастя, а що таке нещастя, письменники, мислителі пов’язують ці поняття з працею. Вони розвінчують уявлення про те, що щастя – це достаток, адже рано чи пізно людина починає відчувати пересичення, а з ним приходять розчарування й байдужість. Це як у казках голодний мріє про скатерть-самобранку, а той, хто об’ївся, не може дивитися на найвишуканіші страви.

Та чи можливо знайти в житті таке заняття, яке б не завершилося пересиченням і відразою? Так, можливо. Це улюблена праця, яка дозволяє нескінченно удосконалювати майстерність, щоб перетворювати світ, робити його кращим. Отже, щастя – це улюблена праця. Людина рідко опиняється в ролі Робінзона на безлюдному острові. Ми живемо серед людей і, розкриваючи свій талант – Божий дар, відчуваємо задоволення від життя, робимо інших щасливішими.

Для мене яскравим прикладом людини, яка все життя жила в праці і для праці, є моя бабуся. Тридцять п’ять років вона працює в школі, сотні учнів називають її улюбленою вчителькою, цінують не лише за високий професіоналізм, а й за доброту, любов до дітей, справедливість. Кожному із своїх учнів вона допомогла розкрити талант, знайти шлях у житті, а вже їхня праця перетворює світ, робить його кращим. І хай держава поки що не належним чином цінує працю таких людей, як моя бабуся, але вона щаслива, адже все життя пишається своїм трудом, його результатами. Вона черпає свою силу в любові, яка збагачує її талант.

Щоб бути щасливою, людина має все життя працювати не лише для себе, а й для інших. Праця створила світ таким, яким він є, і лише вона зробить його кращим.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Лиш праця світ таким, як е, створила. Лиш в праці варто і для праці жить (І. Франко)