Лірична драма “Звільнений Прометей”
Романтична утопічна Драма Шеллі написана білим п’ятистопним ямбом. Дія починається в Кавказьких горах, де в ущелину серед покритих льодом скель нудиться в ланцюгах титан Прометей. У ніг його океаниди Пантея й Іона співчутливо слухають його докори, звернені до верховного бога, Юпітерові. Прометей нагадує самодержцеві, що ніколи допоміг йому взяти владу над богами, за що Юпітер відплатив йому чорною невдячністю. Він прикував титана до скелі, прирік його на мучення: його тіло терзає з волі Юпітера кровожерливий орел. Але цього йому здалося
З’явившись Азії, Пантея говорить про любов до неї Прометея. Азія віддається спогадам про минулу любов і мріям про возз’єднання слюбимим.
Разом з Пантеей Азія йде в печеру, де сидить Демогоргон – “потужний морок”, що не має “ні ясних чорт, ні образа, ні членів”. Азія вопрошает Демогоргона про те, хто створив мир, думку, почуття, злочин, ненависть і всі, властивого земного життя, і на всі питання Демогоргон відповідає однаково: самодержавний Бог. Але хто тоді пан Юпітер, вопрошает Азія, і Демогоргон говорить:
“Всі парфуми – якщо служать злу, – раби. / Такий иль немає Юпітера – можеш бачити”.
Відчувши надію на звільнення від тиранічної влади Юпітера, Азія запитує, коли впадуть окови Прометея. Однак Демогоргон знову відповідає неясно, перед Азією проносяться мрячні бачення
Тим часом на небесному престолі Юпітер насолоджується своєю могутністю. Єдине, що дратує його, – це непокорство людини, що підриває його самодержавну владу
На колісниці Години є йому похмурий Демогоргон. “Хто ти?” – запитує Юпітер і чує у відповідь: “Вічність”. Демогоргон пропонує Юпітерові випливати за ним у вічну тьму. Обурений Юпітер обсипає його прокльонами, але Година настала – він скинуть із трону, стихії, до яких він волає, йому не підкоряються більше, і він падає вниз, у морок
Радість охоплює богів при звістці про падіння тирана. На колісниці Духа Години в Кавказькі гори спускаються Азія й Пантея. Геркулес звільняє Прометея від ланцюгів, Прометей несказанно щасливий бачити прекрасну кохану Азію, будує плани нового радісного життя для себе й урятованих їм людей. Земля розповідає йому й Азії про свої мучення, коли всюди на ній панував дух ворожнечі
Усім на втіху Дух Години повідомляє, що після падіння тирана-самодержця серед людей відбулися більші зміни: “презирство, і жах, і ненависть, і самоуниженье в поглядах людських згасли”, “зникли ревнощі, заздрість, віроломство”…
Спустившись на землю, Прометей і Азія чують, як Парфуми Розуму людського оспівують торжество волі й любові. Чудесні бачення проносяться перед ними, і серед них – прекрасний Дух Землі, дитя Азії. Земля описує неймовірне преображенье миру: “…Болото думки, що спало від століття, / Вогнем любові обурено… / …З багатьох душ єдиний дух виник”.
И нарешті, що став перед ними Демогоргон, втілення вічного мороку, возвещает, що завдяки Синові Землі наступило царство Терпіння, Мудрості, Ніжності, Доброти. І в цьому царстві правити буде Краса
И. С. Стам
(2 votes, average: 3.50 out of 5)