Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Лінар для чотириногого друга (оповідання з власного досвіду з описом тварин)

Лінар для чотириногого друга (оповідання з власного досвіду з описом тварин)

Собака Джек – повноправний член нашої сім’ї. Це рудий пес з довгими обвислими вухами. У нього великий вологий ніс з чорним “гудзиком”. Кінчик хвоста і задні лапи знизу білі. Морда симпатична, добра, здається, що Джек весь час посміхається. У Джека свій шампунь, щітка для купання, гребінець, свій рушник і, звісно, собачий набір посуду. У Джека є своє ліжко у відведеному місці. У собаки суворий режим, за розкладом він їсть, гуляє, спить – одне слово, з нашою допомогою веде здоровий спосіб життя. І, звісно, є у Джека свій власний лікар. Фахівець,

який лікує тварин, називається ветеринар. До нього водили Джека й ми. Цей лікар лікує не тільки у лікарні – його у разі потреби можна викликати додому.

Якось ми прийшли до ветеринара з позаплановим візитом – нещодавно ми були у собачій лікарні, коли робили щеплення Джекові. Бідолаха пес зранку скиглив, відмовлявся від їжі і все лизав лапу. Треба йти до ветеринара лікувати поранену лапу.

Зовні ветлікар нічим не відрізнявся від звичайного, який лікує людей. Той самий білий халат, той самий стетоскоп. У просторому кабінеті стояли шафи зі скляними дверима. На полицях різні склянки, коробочки, колбочки.

Правда, на пінах висіли портрети кішок, собак, хом’яків. Лікар спочатку познайомився з Джеком. Той люб’язно дав йому лапу.

– Ну, як тебе спіткала лиха година поранити лапу? – запитав лікар, розглядуючи хвору лапу Джека. Той, як людина, зітхнув, видав жалібний звук і схилив голову набік. Про пригоди Джека я розповів ветеринару. – Погнався за кішкою у дворі й поранив лапу на битому склі. – Це добре, що ви звернулися до мене – самостійно лікувати таку рану не ре-комендую. Могли бути ускладнення. – А як ви будете лікувати? – Це вже мої професійні секрети. Усе побачиш сам.

Після процедур лікар перев’язав Джекові передню праву лапу. Йти, звісно, він сам не міг, і я на руках ніс нашого улюбленця. Джек притих, схилив голову на моє плече, заплющив очі. Мама приготувала Джекові його улюблену страву – овочеве рагу зі шматочками курячого м’яса.

Я ще забув сказати, шо в нашому місті є спеціальний університет, який готує ветеринарів. Про це розповіла мені мама. Ці фахівці лікують не тільки хатніх, свійських, сільськогосподарських тварин, а також і диких, і вихованців зоопарків.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Лікар для чотириногого друга (оповідання з власного досвіду з описом тварин) Собака Джек – повноправний член нашої сім’ї. Це рудий пес з довгими обви­слими вухами. У нього великий вологий ніс з чорним “гудзиком”. Кінчик хвоста і задні лапи знизу білі. Морда симпатична, добра, здається, що Джек весь час по­сміхається. У Джека свій шампунь, щітка для купання, гребінець, свій рушник і, звісно,...
  2. Мій друг цуценя Петяша (оповідання з власного досвіду) Якось ми з Сашком, моїм другом і однокласником, йшли з тренування. Ми захоплюємося футболом і займаємося у спортивному клубі для підлітків. Як завжди, у тій частині ринку, де продають тварин, було багатолюдно. Кого тільки не було! І хом’яки, і морські свинки, і собаки, і кішки. Один із немолодих продавців, помітивши...
  3. Мій друг Матроснін. Твір-оповідання на морально-етичну тему з власного досвіду Наш сусід Федір Іванович – моряк. Його довго не буває вдома; мабуть, тому він самотній. Я завжди уявляв людей цієї професії з мужньою зовнішністю. Моряк далекого плавання – це людина висока на зріст, плечиста, з міцними мускулами, обвітреним засмаглим обличчям. Вона ніби уособлює могутність морської стихії. І ще вона має...
  4. Твір-оповідання на морально-етичну тему з власного досвіду Ми дружимо утрьох: Льоша Яшкін, Мишко Сорокін і я, Дмитро Сєдов. За моє прізвище хлопці звуть мене Сивий, Мишка – Сорока, а Олексій у нас Цезар: він уміє одночасно декілька справ робити, і взагалі він розумний. Не знаю, чи був розумним та винахідливим Юлій Цезар, полководець, що жив у Стародавнім...
  5. Гніздо на даху будинку (твір-оповідання з власного досвіду) Ось вже який рік поспіль я проводжу літо у селі Іванівка у нас на Слобожаншині. Село невелике, два десятки дворів, колись тут вирувало життя, а потім молодь почала від’їжджати до міста. Поїхали й мої батьки – мама з татом, але корені не забувають: приїздять не лише відпочити, а й попрацювати....
  6. Душ для голубів (твір – оповідання із власного досвіду) Липневий ранок було безвітряним і обіцяло жаркий день. Тополі, які ростуть у нашім дворі, дають багату тінь, але й вона не рятувала. Повітря було пекучий, і легкий вітерець, що іноді налітав, не справлявся з липневою духотою. Навіть горобці сиділи, відстовбурчившись, начебто дрімали. Із сусіднього під’їзду ліниво вийшов кіт, потягнувся, оглядівся....
  7. Физкульт – привіт (твір – оповідання із власного досвіду) Мені на день народження подарували двох папуг. Це були птаха з різнобарвним оперенням і, як мені сказали, уміли наслідувати людської мови. Імен їм я поки що не придумав. Всією сім’єю обмірковували, як назвати папуг, але нічого складного так і не знайшли. Хотілося щось оригінальне, але що? Допоміг випадок До мене...
  8. Сойка й кішка Мотя ( оповідання-спостереження із власного досвіду) Ми живемо в одноповерховому будинку на тихій вулиці. Затишні палісадники оточують будинок. Зараз зима, усе занесло снігом. На галузях старих яблунь – товсті шари снігу. На одній з галузей – старенька годівниця для птахів. Сюди прилітають синиці, горобці, а останнім часом до нашої годівниці занадилася сойка. Нишпорить і надворі, як...
  9. Сойка і кішка Мотя (оповідання-спостереження з власного досвіду) Ми живемо в одноповерховому будинку на тихій вулиці. Затишні палісадники оточують будинок. Зараз зима, все занесло снігом. На гілках старих яблунь – товсті шари снігу. На одній з гілок – старенька годівниця для птахів. Сюди при літають синиці, горобці, а останнім часом до нашої годівниці унадилася сойка. Нишпорить і на...
  10. Дивовижний світ тварин (за творами Дж. Лондона “Біле Ікло” і Е. Сетона-Томпсона “Оповідання про тварин”) Деякі люди, що не спілкуються повсякденно хоч би із свійськими тваринами – кішками, собаками, шпаками, папугами – дивляться на мешканців лісу, степу, джунглів якось однобічно. То вони носії однієї-єдиної риси, як у дитячій казці: Лисиця – хитра, Вовк – злий, Заєць – полохливий. То вони просто якісь суб’єкти з обмеженими...
  11. У кмітливості вороні не відмовиш (твір-розповідь з власного досвіду) Як відомо, ніколи миролюбний ворон не був викритий “у розбої”. Але найближчі його родичі – ворона сіра – має погану репутацію. Розорює гнізда птахів, качок, чайок, лисух. Нема птаха хитрішого і підступнішого, ніж ворона сіра. Особливо вона шаленіє, коли вигодовує пташенят. Цю ворону неважко впізнати. Пташка приємного сірого кольору, а...
  12. Куди поспішаєш, струмочну? Твір з власного досвіду на основі побаченого Стояв спекотний липневий день. Ми гралися у дворі: хтось осідлав гойдалки, хтось – велосипед, а ми з Дмитром грали у шахи. Раптом здійнявся вітер, сонце почало меркнути. Хтось із дорослих сказав, що зараз буде дощ. І справді, невдовзі перші великі холодні краплі впали на землю, і дощ пустився щосили. Дитячий...
  13. Твір-розповідь на морально-етичну тему з власного досвіду з обрамленням Кожна пора року приносить свої турботи. Під час ожеледі ми боїмося впасти; у снігові замети починаються негаразди з транспортом, а восени багато листя; влітку, трапляється, не знаєш, куди сховатися від спеки, і, звісно ж, набридають дощі, хоча і вносять якусь різноманітність у наше життя, втішають мало. А що казати про...
  14. Давайте знайомитися! (Твір-розповідь з власного досвіду) На небагатолюдній вулиці, далеко від центра міста, відкрився сучасний супермаркет. Зовні він нагадує споруди подібних магазинів, що розкидані по всьому місту. Але одна важлива відмінність все-таки є. Підприємці створили біля супер-маркета смерекову алею. Тут ростуть розкішні блакитні смереки. Вони однакові на зріст, пухнасті. У їхніх кронах вільно горобцям, синицям. Зрідка...
  15. Квіти на балконі. Твір з обрамленням з власного досвіду Багато балконів у нашому будинку мешканці перетворили на засклені веранди. Будинок наш старий, балкони величезні. Тож оздоблення зі скла та шиферу надало їм вигляду грандіозних споруд. До того ж усі ніби змагаються одне з одним, чий балкон виглядає крутішим. Деякі балконні стекла закриті гардинами, інші – жалюзі. Обов’язковим атрибутом сучасних...
  16. Твір-розповідь на основі власного досвіду ВИТИНАНКИ. На новорічні свята ми всією родиною поїхали у гості до тітки. Як же красиво було у неї в кімнаті. На вікнах, на стінах, полицях, сволоці – скрізь були наклеєні витинанки. Вони створювали радісний, передсвятковий настрій, дарували насолоду. Мені дуже захотілося навчитися робити ці незвичні прикраси. Я дізналася, що для...
  17. Твір розповідь з власного досвіду Неопалима купина Ще в сиву давнину на Поділлі, у тихій і затишній долині, де било з-під землі кришталеве джерело, осіли люди. Жили мирно і щасливо, аж поки на рідний край не напали монголо-татарські орди. Не раз налітали люті вороги, але щоразу підіймалося з руїн село. Якось зненацька наскочили ординці, спалили хати та...
  18. Твір на основі власного досвіду: Незвичайні квіти Коли майже всюди станув сніг, хлопці стали бігати в школу навпростець, через ліс ло вузенькій стежці. Так ближче. Ледве помітна стежка вилася між деревами й кущами. Подекуди під густими ялинками ще лежав сніг. Поблизу не дотаявшего замету, у великого порохнявого пня, на високих стеблинках, покритих м’якими волосками, красувалося відразу трохи...
  19. Дружба – це вміння підтримати (твір на основі власного досвіду) ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Дружба – це вміння підтримати (твір на основі власного досвіду) Усі в школі знають, що наш восьмий клас – це особливий колектив. Більшість моїх однокласників – активні, самодостатні люди, які вміють відстоювати тою позицію. Щоб довести своє, вони здатні навіть піти на конфлікт. Але в класі...
  20. Ляльки – мої друзі і вчителі (твір-спостереження з власного досвіду) ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Ляльки – мої друзі і вчителі (твір-спостереження з власного досвіду) Семикласниця – вже не дитина. Про це мені говорять і батьки, і вчителі, і подружки. Я розумію, що це справді так, але не можу примусити себе розпрощатися зі своїм дитячим захопленням – ляльками. Усе дитинство мої...
Лінар для чотириногого друга (оповідання з власного досвіду з описом тварин)
«
»