Купальські пісні

Пісні язичницького, купальського змісту; супроводжують розваги молоді під час літнього свята Купайла, що триває всю ніч.

Купайло, за язичницькими віруваннями, – Бог шлюбу і земних плодів. У цей день земля має найбільшу силу, яку віддає цілющим травам. До схід сонця треба було збирати трави. Перед початком збирання приносили жертву землі клали хліб-сіль або монету як плату за щедрість і цілюще зілля.

Хлопці, дівчата, а також вдови до цього свята не допускалися. Вважалося, що самотність не повинна існувати: усе має бути в парі.

Купальське

дійство складається з багатьох елементів: Плетіння вінків;

Запалювання вогнища і стрибання через нього; – прикрашання стрічками й віночками жіночого деревця (Марени, Купали); водіння хороводів навколо неї;

– запалювання колеса;

– спалювання солом’яної чоловічої ляльки Купала; ворожіння;

Купання тощо. Усі ці дії супроводжувалися піснями.

Най популярнішими є пісні, що співають і сьогодні, проте в них часто вже переплутана християнська символіка з рідновірською.

Через християнський вплив їх подекуди стали називати Петрівочними (петрівчаними) піснями.

Петрівчані пісні

умовно можна поділити на:

– пісні-роздуми про Кохання, пісні про нещасливу долю сироти, пісні про складне життя невістки.

Лейтмотив цього циклу – взаємини молодих.

Головний образ більшості пісень Петрівочка, дівчина перед заміжжям. Провідні мотиви купальських пісень: Мрії дівчат про заміжжя,

– роздуми дівчат про свою долю,

Прощання з вільним життям під батьківською стріхою: восени настає пора весіль.

Ой коли ми Петрівочки (Купайлочки) діждали,

То ми її русу косу заплітали.

Тепер же ми Петрівочку (Купайлочку) проведемо,

Ми ж її русу косу розплетемо. Купальські пісні: “Заплету віночок”, Ой вінку, мій вінку”, “Купайло, купайло” та Ін.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Купальські пісні