Культурний ренессанс М. Рильський, П. Тичина

Ідеологом цього руху став талановитий письменник, публіцист Микола Хвильовий. У ході ініційованої ним так званої “Літературно-політичної дискусії” 1925-1927 ро ків він рішучо виступив у пресі проти рабського наслідування російських культурних зразків, а також хуторянської замкнутості української культури. Його знамените гасло переорієнтації на “духовну Європу”, на традицію індивідуальної і цивільної волі, з особливою силою втілило могутній порив української культури того часу до творчого самовираження. “поетичне кіно” олександра

довженка, сміливі театральні експерименти леся курбаса, виникнення безлічі літературних об’єднань “Гарт”, “вапліте”, “плуг” та ін., розквіт творчості таких талановитих прозаїків, поетів, драматургів, літературних критиків, як М. Зеров, М. рильський, п. тичина, М. куліш, М. семенко,- усе це незліченне багатство проявів культури вмістилося в короткий, але надзвичайно змістовний період українського національно-культурного ренесансу 1920-х років, що визначив подальший розвиток української культури.

Тоталітаризм – це система влади, що прагне взяти під контроль усі боки життя громадян

і змусити їх дотримуватися однакових поглядів і переконань.

Саме такий режим сформувався в Радянському Союзі наприкінці двадцятих років, коли до керівництва Комуністичною партією прийшов Йосип Сталін. Цей безжалісний і підступний політик, ставши фактично єдиновладним правителем могутньої імперії, заради збереження своєї влади готовий був приносити в жертву не тільки противників режиму, але й своїх соратників та однодумців. Сталінське правління обернулося для України мільйонами жертв, духовним збіднінням і загрозою повної втрати національної самосвідомості. У. Черчілль, Ф. Рузвельт, É. Сталін. Ялтинська конференція, 1943 р.

Сталін Йосип Віссаріонович (1879- 1953), з 1922 року генеральний секретар ЦК більшовицької партії. Після смерті Леніна одержав диктаторську владу в партії та в державі. З 30-х років став об’єктом державного культу. У 1939 році уклав союз із Гітлером і розширив кордони СРСР за рахунок сусідніх держав. Після нападу Німеччини на СРСР (1941) став одним із лідерів антигітлерівської коаліції. Правив за допомогою нечуваного терору, відповідальний за смерть мільйонів людей, зокрема в Україні під час штучно створеного голодомору (1932-1933).

1929 рік сталін назвав “роком великого перелому” – саме тоді приступили до спішного й форсованого створення колгоспів – одержавлених колективних господарств на селі. У країні почалася масова насильницька колективізація, що зробила селянство цілком залежним від держави та волі її чиновників. наслідком колективізації і вилучення хліба для продажу його за кордоном – гроші йшли на озброєння та індустріалізацію срср – став нечуваний за масштабами голод 1932-1933 років. Жертвами великого голодомору, як назвав народ цю катастрофу, стали мільйони українців.

“Смерть ворогам народу!” наступною жертвою комуністичного режиму стала українська інтелігенція. в післяреволюційні роки в Україні з’явилася ціла плеяда великих письменників, драматургів, учених, які дотримувалися національної орієнтації. почалося відродження національної культури, українська мова набувала усе більшого поширення. Злякавшись розмаху національно-культурного руху в Україні, комуністична влада перейшла від політики загравання з інтелігенцією до найжорстокішого терору. по всій країні прокотилася хвиля репресій. Було заарештовано багато видатних діячів культури, інженерів, викладачів, простих громадян. Усі вони обвинувачувалися в злочинах проти радянської влади, співробітництві з іноземними розвідками й підготовці змов.

У роки сталінського терору репресії торкнулися й тих, хто працював заради зміцнення міці режиму – учених, інженерів, конструкторів, техніків. Були розстріляні й інші вчені – Георгій лан-гемак (1898-1938) та іван клеймьонов (1899-1938) – творці реактивних порохових снарядів для системи залпового вогню “катюша”. кілька років провів у таборах конструктор першого радянського космічного корабля сергій коро-льов (1906-1966), якого обвинуватили в шкідництві в області нової техніки. рік у в’язниці провів майбутній лауреат нобелівської премії 1962 року з фізики академік лев ландау (1908-1968).

Після поразки національної революції 1917-1921 років і провалу спроб створити власну державність Західна Україна опинилася під владою Польщі, Чехословаччини та Румунії.

Розкол ОУН У 1938 році полковник Євген конова-лець загинув у роттердамі від рук агента радянських спецслужб, а після смерті її визнаного лідера організація українських націоналістів розкололася на помірних прихильників андрія Мельника і прихильників більш радикальних методів боротьби, здебільшого представників української молоді, під керівництвом степана Бандери. “Карпатська Січ” скориставшись тим, що Чехословаччина виявилася на грані розпаду, закарпатські українці проголосили

Незалежність свого краю. президентом республіки карпатська Україна став августин волошин, а захист республіки взяли на себе збройні загони “карпатської січі”, ядро якої складали бойовики оУн. Угорський диктатор н. Хорті направив свої війська в Закарпаття. незважаючи на героїчний опір загонів українських добровольців, угорські війська окупували

Національно-визвольний Рух політика репресій і гноблення привела до того, що національно-визвольний рух на західноукраїнських землях, що ставив перед собою раніше просвітительські і культурні задачі, перейшов до відкритого протистояння з владою. У 1929 році в одному з готелів відня відбувся перший конгрес оУн – організації українських націоналістів. очолив оУн полковник Євген ко-новалець.

У 1939 році в результаті перемовин міністрів закордонних справ Радянського Союзу В. Молотова і нацистської Німеччини І. Ріббентропа Гітлер і Сталін уклали пакт про ненапад, а потім і угоду про дружбу та співробітництво. За домовленістю обидві держави зробили розділ сфер впливу в Європі. Цей документ увійшов в історію під назвою “пакт Ріббентропа-Молотова”, у ньому йшла мова про територіальний розділ Польщі і приєднання до УРСР західноукраїнських земель. У 1940 році в результаті тиску Сталіна на Румунію до складу УРСР було включено Буковину та Південну Бесарабію. Незабаром одна за одною по Західній Україні прокотилися три хвилі депортації населення у віддалені райони Сибіру та Заполяр’я. І все-таки 22 червня 1941 року нацистська Німеччина віроломно, без оголошення війни напала на свого союзника.

Підписання пакту Ріббентропа-Молотова окупувавши Україну, нацисти почали масовий вивіз працездатного населення, насамперед молоді, на каторжні роботи в Німеччину. Цих людей у Німеччині називали “остарбайтера-ми” – “робітниками зі Сходу”.

Ледве не в кожній області нашої країни виявлені місця масових страт мирного населення. Так, тільки в Києві окупанти розстріляли й скинули в заміський яр, відомий як Бабин яр, понад 160 тисяч українських громадян переважно єврейської національності.

Радянській владі вдалося створити досить великі партизанські формування для боротьби з нацистами на окупованій території. нерідко партизанські загони виникали стихійно, з місцевих жителів, вражених жорстокістю окупантів, але багато які з них брали під контроль представники комуністичного підпілля, котрі діяли в тилу ворога. взимку 1942-1943 років велике з’єднання партизан під командуванням сидора ковпака зробило відчайдушний рейд у глибокий тил супротивника. З брянських лісів, форсувавши дніпро, партизани проникли на сотні кілометрів углиб правобережної України. на своєму шляху вони підірвали 42 залізничних мости, пустили під укіс

Світ був вражений нелюдськими злодіяннями нацистів десятки ворожих ешелонів з технікою, продовольством, боєприпасами. У 1944 році з’єднання ковпака діяло вже на території польщі.

Олена Теліга Ще одне партизанське з’єднання під командуванням М. наумова пройшло через всю Україну, 22 рази вступивши у відкритий бій з гітлерівцями. одночасно з радянськими партизанами діяло і підпілля оУн. З ініціативи оУн були створені мобільні “похідні групи” для мережі націоналістичного підпілля.

Серед її найбільш активних організаторів була талановита українська поетеса олена теліга (Шовгенєва). на початку 1942 року її було заарештовано гестапо в києві і розстріляно в Бабиному яру.

Перемоги Радянської армії одним із найбільших боїв Другої світової війни була грандіозна битва за Дніпро (осінь 1943 року). Нацисти намагалися закріпитися на дніпровських берегах, створивши так званий Східний оборонний вал, стратегічний рубіж для своїх збройних сил. Форсування Дніпра, звільнення Києва, а потім і всієї Правобережної України в результаті Корсунь-Шевченківської операції (початок 1944 року), а також Криму – усі ці успішні великі воєнні операції були результатом титанічних зусиль радянських солдатів і офіцерів, які не шкодували життя в боротьбі з ворогом. Із зими 1943 року для поповнення рядів Радянської армії в українських селах проводилася тотальна мобілізація всіх чоловіків незалежно від віку і стану здоров’я. Ненавчені, неозброєні та необмундировані батальйони сільських піхотинців – “чорно-свитники” – зазнавали величезних втрат.